Хлопчик, який витягує скалку: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Zubryckiy (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
|розмір = 225пкс
|розмір = 225пкс
}}
}}
'''«Хлопчик, який витягує скалку»''' ({{lang-it|Lo Spinario}})&nbsp;— статуя часів ранньої [[Римська імперія|Римської імперії]]. Знаходиться в [[Рим]]і у [[Капітолійські музеї|Капітолійському музеї]]. Виготовлена з бронзи. Унікальність статуї в тому, що вона була відома ще у часи [[Середньовіччя]]. Рабин [[Веніамін Тудельский]] у XII столітті захоплювався нею перед [[Латеранський палац|Латеранським палацом]]. У Палаццо-деї-Консерваторі її звелів перенести папа[[ Сікст IV]]. На зорі Відродження її багато копіювали: одну копію замовила для себе Ізабелла д'Есте, інша (у натуральну величину) була вилита Антонелло Гаджина для фонтану в [[Мессіна (місто)|Мессіні]]. [[Якопо Сансовіно]] повторив скульптуру для [[Франциск I (король Франції)|Франциска I]]; посередником при даруванні виступив [[Бенвенуто Челліні]]. Гіпсові зліпки поширилися по всій Європі; один з них зображено на натюрморті «малого голландця» Пітера Класа. У XVIII столітті її називали «Вірний» (''Il Fedele''), пов'язуючи статую з історією про хлопчика, який дістав з ноги [[скабка|скалку]] не раніше, ніж доставив послання в [[Сенат (Стародавній Рим)|римський Сенат]]. Зв'язок цього випадку зі скульптурою був спростований вже в 1704 році в творі Паоло Алессандро Маффеї ''Raccolta di statue antiche e moderni…''<ref>Haskell and Penny 1981: 308, note 22.</ref>
'''«Хлопчик, який витягує скалку»''' ({{lang-it|Lo Spinario}})&nbsp;— статуя часів ранньої [[Римська імперія|Римської імперії]]. Знаходиться в [[Рим]]і у [[Капітолійські музеї|Капітолійському музеї]]. Виготовлена з бронзи. Унікальність статуї в тому, що вона була відома ще у часи [[Середньовіччя]]. Рабин [[Веніамін Тудельський]] у XII столітті захоплювався нею перед [[Латеранський палац|Латеранським палацом]]. У [[Палаццо дей-Консерваторі]] її звелів перенести папа [[Сікст IV]]. На зорі Відродження її багато копіювали: одну копію замовила для себе [[Ізабелла д'Есте]], інша (у натуральну величину) була вилита Антонелло Гаджина для фонтану в [[Мессіна (місто)|Мессіні]]. [[Якопо Сансовіно]] повторив скульптуру для [[Франциск I (король Франції)|Франциска I]]; посередником при даруванні виступив [[Бенвенуто Челліні]]. Гіпсові зліпки поширилися по всій Європі; один з них зображено на натюрморті «малого голландця» Пітера Класа. У XVIII столітті її називали «Вірний» (''Il Fedele''), пов'язуючи статую з історією про хлопчика, який дістав з ноги [[скабка|скалку]] не раніше, ніж доставив послання в [[Сенат (Стародавній Рим)|римський Сенат]]. Зв'язок цього випадку зі скульптурою був спростований вже в 1704 році у творі Паоло Алессандро Маффеї ''Raccolta di statue antiche e moderni…''<ref>Haskell and Penny 1981: 308, note 22.</ref>


Мармуровий варіант скульптури, знайдений на [[Есквілін]]і, потрапив у колекцію [[Медічі]] і зараз виставлений в [[Галерея Уффіці|Уффіці]]. Ставши дуже популярний при дворі [[Лоренцо Медичі]] він надихав не тільки [[Філліппо Брунеллескі|Брунеллескі]], але і Мазаччо. Археологічні розкопки XIX і XX століть дозволили виявити нові варіанти цієї скульптурної композиції (одна з них&nbsp;— у [[Британський музей|Британському музеї]]).
Мармуровий варіант скульптури, знайдений на [[Есквілін]]і, потрапив у колекцію [[Медічі]] і зараз виставлений в [[Галерея Уффіці|Уффіці]]. Ставши дуже популярний при дворі [[Лоренцо Медичі]], він надихав не тільки [[Філіппо Брунеллескі|Брунеллескі]], але і Мазаччо. Археологічні розкопки XIX і XX століть дозволили виявити нові варіанти цієї скульптурної композиції (одна з них&nbsp;— у [[Британський музей|Британському музеї]]).


== Галерея ==
== Галерея ==
<center>
<center>
<gallery>
<gallery>
Файл:Spinario BM 1755.jpg|Хлопчик, який витягує скалку у [[Британський музей|Британському музеї]]
Файл:Spinario BM 1755.jpg|Хлопчик, який витягує скалку у [[Британський музей|Британському музеї]]
Файл:Spinario Franzini.jpg|Малюнок "Хлопчик, який витягує скалку" Statuarum Antiquarum Urbis Romae, Рим, 1589
Файл:Spinario Franzini.jpg|Малюнок «Хлопчик, який витягує скалку» Statuarum Antiquarum Urbis Romae, Рим, 1589
Файл:Spinario Musei Capitolini MC1186 n2.jpg|Деталь статуї у Капітолійських музеях
Файл:Spinario Musei Capitolini MC1186 n2.jpg|Деталь статуї у Капітолійських музеях
File:Spinario.jpg|The Real Spinario
File:Spinario.jpg|The Real Spinario
Рядок 29: Рядок 29:
[[Категорія:Скульптури за алфавітом]]
[[Категорія:Скульптури за алфавітом]]
[[Категорія:Скульптура Стародавнього Риму]]
[[Категорія:Скульптура Стародавнього Риму]]
[[Категорія:Діти в скульптурі]]

Поточна версія на 18:35, 7 квітня 2024

Хлопчик, який витягує скалку
Висота:73 см
CMNS: Хлопчик, який витягує скалку у Вікісховищі

«Хлопчик, який витягує скалку» (італ. Lo Spinario) — статуя часів ранньої Римської імперії. Знаходиться в Римі у Капітолійському музеї. Виготовлена з бронзи. Унікальність статуї в тому, що вона була відома ще у часи Середньовіччя. Рабин Веніамін Тудельський у XII столітті захоплювався нею перед Латеранським палацом. У Палаццо дей-Консерваторі її звелів перенести папа Сікст IV. На зорі Відродження її багато копіювали: одну копію замовила для себе Ізабелла д'Есте, інша (у натуральну величину) була вилита Антонелло Гаджина для фонтану в Мессіні. Якопо Сансовіно повторив скульптуру для Франциска I; посередником при даруванні виступив Бенвенуто Челліні. Гіпсові зліпки поширилися по всій Європі; один з них зображено на натюрморті «малого голландця» Пітера Класа. У XVIII столітті її називали «Вірний» (Il Fedele), пов'язуючи статую з історією про хлопчика, який дістав з ноги скалку не раніше, ніж доставив послання в римський Сенат. Зв'язок цього випадку зі скульптурою був спростований вже в 1704 році у творі Паоло Алессандро Маффеї Raccolta di statue antiche e moderni…[1]

Мармуровий варіант скульптури, знайдений на Есквіліні, потрапив у колекцію Медічі і зараз виставлений в Уффіці. Ставши дуже популярний при дворі Лоренцо Медичі, він надихав не тільки Брунеллескі, але і Мазаччо. Археологічні розкопки XIX і XX століть дозволили виявити нові варіанти цієї скульптурної композиції (одна з них — у Британському музеї).

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Haskell and Penny 1981: 308, note 22.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Florence Art guide (італ.)