Ханський палац (Бахчисарай)

Шаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: автор проектуШаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: веб-сторінка

Ханський палац
Ханський палац
44°44′55″ пн. ш. 33°52′55″ сх. д.
Статус	Пам'ятка історії та культури
Статус спадщини	Державний реєстр нерухомих пам'яток України
Країна	Україна
Розташування	АР Крим, Бахчисарай, вул. Річкова 133
Тип будівлі	палац
Архітектурний стиль	Османська архітектура
Архітектор	Омер
Засновник	Сахіб I Ґерай
Засновано	16 століття
Будівництво	1532 — 1764
Власник	Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник
Сайт	handvorec.ru
Ханський палац (Бахчисарай) (Україна)
Ханський палац у Вікісховищі

Ханський палац у Бахчисараї (крим. Han Saray) — родова резиденція династії Ґераїв — правителів Кримського ханства у 1532—1783 р. Центр політичного, духовного й культурного життя кримських татар. Засновником Хансарая був Сахіб I Ґерай.

Бахчисарайський палац — пам'ятка історії та культури всесвітнього значення, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. Палац входить до складу Бахчисарайського історико-культурного заповідника. В приміщеннях палацу розташовані музей історії та культури кримських татар, художній музей, виставка холодної та вогнепальної зброї. Територія палацового комплексу займає 4,3 гектари, раніше площа комплексу становила 18 гектарів.

Палац розташований на лівому березі річки Чурук-Су. До складу комплексу входять північні та південні ворота, Свитський корпус, палацова площа, головний корпус, гарем, ханська кухня і стайня, бібліотечний корпус, соколина вежа, ханська мечеть, Персидський сад, ханський цвинтар, гробниця (дюрбе) Диляри-бікеч, гробниці Північне і Південне дюрбе, надгробна ротонда, баня «Сари-Гюзель», набережна з трьома мостами, сади і паркові споруди, Єкатерининьска миля, «Фонтан Сліз» та інші об'єкти.

Архітектурний стиль палацу продовжує традиції османської архітектури XVI—XVII столітть. Головна архітектурна ідея — втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі. «Бахчисарай» перекладається з кримськотатарської мови як «палац-сад» (bağça — сад, saray — палац).

Історія

До побудови палацу в Бахчисараї резиденція кримських ханів містилася в долині Ашлама-Дере. Коли долина стала тісною для сханського двору, було прийнято рішення збудувати палац в новому місці. Будівництво палацу почалося на поч. 16 ст. під час правління хана Сахіба I Ґерая. Разом із будівництвом палацу почалося будівництво самого Бахчисарая.

Найдавніші будівлі палацового комплексу — велика Ханська мечеть і лазні Сари-Ґюзель, датовані 1532 роком. Портал Демір-Капи датований 1503 роком, але його було збудовано в іншому місці, а згодом перенесено до палацу. За час свого існування палац постійно добудовували. За часів Девлета I Ґерая було побудовано ханське дюрбе, за Ісляма III Ґерая — залу зборів і ще одне дюрбе, за Бахадира I Ґерая — додаткове приміщення для офіційних прийомів, а за Каплана I Ґерая — Золотий фонтан. За Селямета II Ґерая було збудовану літня альтанка, за Арслана Ґерая — медресе, і, нарешті, за Кирима Ґерая було збудовано дюрбе Диляри-бікеч, «Фонтан сліз», а також силами іранського зодчого Омера виконано багате оздоблення внутрішніх покоїв.

1736 року під час війни Кримського ханства з Росією Бахчисарай захопили війська фельдмаршала Крістофа Мініха. Мініх наказав спалити ханську столицю і палац. Перед цим, однак, він дав капітанові Манштейну доручення зробити опис палацу (він зберігся до наших днів), після чого ханську резиденцію підпалили. Пожежа знищила більшу частину будівель. Згодом палац було майже повністю перебудовано. Відновленням палацу займалися Селямет II Ґерай, а потім Кирим Ґерай.

Після того, як Російська імперія анексувала Крим, палац перебував у віданні Міністерства внутрішніх справ. За цей час його багато разів перебудовували, внаслідок чого будівлі змінили свій первісний вигляд, і було втрачено єдність стилю. Ремонти зазвичай проводилися до приїзду в палац високих гостей. Після ремонтів XIX століття було істотно змінено інтер'єри ханських покоїв .

1787 року палац відвідала Катерина II, 1818 року — Олександр I. 1822 року в Палаці було проведено ремонт. Під час Кримської війни в Палаці містився російський лазарет. 1908 року в палаці відкрили музей. 1912 року палац відвідав Микола II зі своєю сім'єю. Після Жовтневої революції 1917 року в палаці відкрили музей історії та культури кримських татар. З 1955 року це був Бахчисарайський історико-археологічний музей, а з 1979 року — історико-архітектурний музей.

У 1930-ті роки було проведено ремонт палацу, під час якого було забілено вапном зовнішні оздоблення палацу.

У 1961-1964 роках проводилася наукова реставрація розписів і архітектурних деталей палацу, якою займалося українське науково-реставраційне управління Держбуду УРСР. Під час цієї реставрації зовнішній вигляд палацу було наближений до первинного. Було знято шари фарби з порталу Демір-капи, знято пізні нашарування розписів Великої Ханської мечеті, розчищено розписи Омера у Літній альтанці, проведено реставрацію стель Зали Дивану.

Галерея

• Ханський палац в Бахчисараї
• 
  План Бахчисарайського саду і палацу. 1855 рік
• 
  Монета НБУ номіналом 10 гривень, присвячена палацу, (реверс) 2001 рік
• 
  Карло Боссолі. Ханський палац, 1840-1842 рр.
• 
  Літографія 1856 р.

План палацу

0 — Палацова площа; 1 — Північна брама і надбрамна башта; 2 — Світський корпус; 3 — Велика Ханська мечеть; 4 — Баня Сари-Гюзель; 5 — Ханський цвинтар; 6 — Північне Дюрбе; 7 — Південне дюрбе; 8 — Ротонда Менглі II Гірея; 9 — Конюшенний корпус; 10 — Бібліотечний корпус; 11 — Південні ворота; 12 — Садові тераси; 13 — Дюрбе Діляри-бікеч; 14 — Персидський сад; 15 — Соколина башта; 16 — Гаремний корпус; 17 — Басейний дворик; 18 — Літня бесідка (на першому поверсі) і Золотий кабінет (на другому поверсі); 19 — Мала ханська мечеть; 20 — Золотий фонтан; 21 — Фонтанний дворик; 22 — Зала Дивану; 23 — «Фонтан Сліз»; 24 — Портал Демір-Капи; 25 — Житлові покої; 26 — Кухонний корпус.

Північний вхід у палац

Північна брама (крим. Darbehane Qapı) — один із чотирьох входів у палац (нині збереглося тільки два). До палацової брами веде міст через річку Чурук-Су. Брама виготовлена з дерева і оббита кованим залізом. Вони розташовані в арці, на якій є зображення двох переплетених змій або драконів. За легендою, Сахіб I Ґерай зустрів двох змій, що боролися, на березі річки і одна з них зцілилася в річковій воді, що послужило причиною заснування палацу саме в цьому місці. Станом на тепер ця брама є основним входом до палацу.

«Darbehane Qapı» буквально означає «брама монетного двору» (крим. darbehane — монетний двір, крим. qapı — двері, ворота, брама). Ця назва з'явилася через те, що навпроти брами розташовувався монетний двір (дарбехане).

Обабіч до брали примикають будівлі світського корпуса. Над брамою міститься надбрамна вежа, що виконувала сторожові функції. Зовнішні стіни надбрамної вежі розписані строкатим орнаментом, а у вікна вставлені кольорове скло.

Брама, надбрамна вежа і стіни навколо палацу було збудовано 1611 року. Доти в палацу не було оборонних споруд, оскільки його спочатку не розглядали як фортифікаційну споруду, а укріплення містилися у фортеці Кирк-Єр. Будівництвом керував Сулейман-паша

В будівлі світського корпуса розміщувалася власне свита хана і його стража (капи-халки, крим. qapı halqı — «приватники»). Після того Російська імперія захопила Крим, у світському корпусі стали розміщувати гостей. Після заснування музею у східній будівлі світського корпуса розміщується адміністрація музею, а в західній — експозиції.

• Північний вхід у палацу
• 
  Фрагмент рисунка з гравюри першої половини XVII ст. Брами і світського корпуса ще немає
• 
  Північна брама, надбрамна вежа і світський корпус. Вид з боку Чурук-Су. На задньому плані видно мінарет великої ханської мечеті
• 
  Вид північної брами і надбрамної вежі з палацового майдану
• 
  Світський корпус і північна брама

Джерела

• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.

Посилання

• Офіційний сайт Бахчисарайського історико-культурного заповідника
• ArchNet.org зображення палацу