Ханський палац (Бахчисарай): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Dƶoxar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Dƶoxar (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 46: | Рядок 46: | ||
Найдавніші будівлі палацового комплексу — велика Ханська мечеть і лазні Сари-Ґюзель, датовані 1532 роком. Портал Демір-Капи датований 1503 роком, але його було збудовано в іншому місці, а згодом перенесено до палацу. За час свого існування палац постійно добудовували. За часів [[Девлет I Ґерай|Девлета I Ґерая]] було побудовано ханське [[дюрбе]], за [[Іслям III Ґерай|Ісляма III Ґерая]] — залу зборів і ще одне дюрбе, за [[Бахадир I Ґерай|Бахадира I Ґерая]] — додаткове приміщення для офіційних прийомів, а за [[Каплан I Ґерай|Каплана I Ґерая]] — Золотий фонтан. За [[Селямет II Ґерай|Селямета II Ґерая]] було збудовану літня альтанка, за [[Арслан Ґерай|Арслана Ґерая]] — медресе, і, нарешті, за [[Кирим Ґерай|Кирима Ґерая]] було збудовано дюрбе Диляри-бікеч, «[[Бахчисарайський фонтан|Фонтан сліз]]», а також силами іранського зодчого Омера виконано багате оздоблення внутрішніх покоїв. |
Найдавніші будівлі палацового комплексу — велика Ханська мечеть і лазні Сари-Ґюзель, датовані 1532 роком. Портал Демір-Капи датований 1503 роком, але його було збудовано в іншому місці, а згодом перенесено до палацу. За час свого існування палац постійно добудовували. За часів [[Девлет I Ґерай|Девлета I Ґерая]] було побудовано ханське [[дюрбе]], за [[Іслям III Ґерай|Ісляма III Ґерая]] — залу зборів і ще одне дюрбе, за [[Бахадир I Ґерай|Бахадира I Ґерая]] — додаткове приміщення для офіційних прийомів, а за [[Каплан I Ґерай|Каплана I Ґерая]] — Золотий фонтан. За [[Селямет II Ґерай|Селямета II Ґерая]] було збудовану літня альтанка, за [[Арслан Ґерай|Арслана Ґерая]] — медресе, і, нарешті, за [[Кирим Ґерай|Кирима Ґерая]] було збудовано дюрбе Диляри-бікеч, «[[Бахчисарайський фонтан|Фонтан сліз]]», а також силами іранського зодчого Омера виконано багате оздоблення внутрішніх покоїв. |
||
1736 року під час війни Кримського ханства з Росією Бахчисарай захопили війська фельдмаршала Крістофа Мініха. Мініх наказав спалити ханську столицю і палац. Перед цим, однак, він дав капітанові Манштейну доручення зробити опис палацу (він зберігся до наших днів), після чого ханську резиденцію підпалили. Пожежа знищила більшу частину будівель. Згодом палац було майже повністю перебудовано. Відновленням палацу займалися |
1736 року під час війни Кримського ханства з Росією Бахчисарай захопили війська фельдмаршала Крістофа Мініха. Мініх наказав спалити ханську столицю і палац. Перед цим, однак, він дав капітанові Манштейну доручення зробити опис палацу (він зберігся до наших днів), після чого ханську резиденцію підпалили. Пожежа знищила більшу частину будівель. Згодом палац було майже повністю перебудовано. Відновленням палацу займалися Селямет II Ґерай, а потім [[Кирим Ґерай]]. |
||
Після того, як Російська імперія анексувала Крим, палац перебував у віданні Міністерства внутрішніх справ. За цей час його багато разів перебудовували, внаслідок чого будівлі змінили свій первісний вигляд, і було втрачено єдність стилю. Ремонти зазвичай проводилися до приїзду в палац високих гостей. Після ремонтів XIX століття було істотно змінено інтер'єри ханських покоїв . |
Після того, як Російська імперія анексувала Крим, палац перебував у віданні Міністерства внутрішніх справ. За цей час його багато разів перебудовували, внаслідок чого будівлі змінили свій первісний вигляд, і було втрачено єдність стилю. Ремонти зазвичай проводилися до приїзду в палац високих гостей. Після ремонтів XIX століття було істотно змінено інтер'єри ханських покоїв . |
||
| Рядок 54: | Рядок 54: | ||
У 1930-ті роки було проведено ремонт палацу, під час якого було забілено вапном зовнішні оздоблення палацу. |
У 1930-ті роки було проведено ремонт палацу, під час якого було забілено вапном зовнішні оздоблення палацу. |
||
У 1961-1964 роках проводилася наукова реставрація розписів і архітектурних деталей палацу, якою займалося українське науково-реставраційне управління Держбуду [[УРСР]]. Під час цієї реставрації зовнішній вигляд палацу було наближений до первинного. Було знято шари фарби з порталу Демір-капи, знято пізні нашарування розписів Великої Ханської мечеті, розчищено розписи Омера у Літній альтанці, проведено реставрацію стель Зали Дивану. |
У 1961-1964 роках проводилася наукова реставрація розписів і архітектурних деталей палацу, якою займалося українське науково-реставраційне управління Держбуду [[УРСР]]. Під час цієї реставрації зовнішній вигляд палацу було наближений до первинного. Було знято шари фарби з порталу Демір-капи, знято пізні нашарування розписів Великої Ханської мечеті, розчищено розписи Омера у Літній альтанці, проведено реставрацію стель Зали Дивану. |
||
==Галерея== |
==Галерея== |
||
Версія за 18:17, 31 березня 2014
| Ханський палац | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ханський палац | ||||
44°44′55″ пн. ш. 33°52′55″ сх. д. / 44.74861° пн. ш. 33.88194° сх. д.Координати: 44°44′55″ пн. ш. 33°52′55″ сх. д. / 44.74861° пн. ш. 33.88194° сх. д. | ||||
| Статус | Пам'ятка історії та культури | |||
| Статус спадщини | Державний реєстр нерухомих пам'яток України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування |  АР Крим, Бахчисарай, вул. Річкова 133 | |||
| Тип будівлі | палац | |||
| Архітектурний стиль | Османська архітектура | |||
| Архітектор | Омер | |||
| Засновник | Сахіб I Ґерай | |||
| Засновано | 16 століття | |||
| Будівництво | 1532 — 1764 | |||
| Власник | Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник | |||
| Сайт | handvorec.ru | |||
  Ханський палац (Бахчисарай) (Україна) | ||||
 | ||||
 Ханський палац у Вікісховищі | ||||
Ханський палац у Бахчисараї (крим. Han Saray) — родова резиденція династії Ґераїв — правителів Кримського ханства у 1532—1783 р. Центр політичного, духовного й культурного життя кримських татар. Засновником Хансарая був Сахіб I Ґерай.
Бахчисарайський палац — пам'ятка історії та культури всесвітнього значення, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури[1]. Палац входить до складу Бахчисарайського історико-культурного заповідника. В приміщеннях палацу розташовані музей історії та культури кримських татар, художній музей[2], виставка холодної та вогнепальної зброї. Територія палацового комплексу займає 4,3 гектари, раніше площа комплексу становила 18 гектарів[3].
Палац розташований на лівому березі річки Чурук-Су. До складу комплексу входять північні та південні ворота, Свитський корпус, палацова площа, головний корпус, гарем, ханська кухня і стайня, бібліотечний корпус, соколина вежа, ханська мечеть, Персидський сад, ханський цвинтар, гробниця (дюрбе) Диляри-бікеч, гробниці Північне і Південне дюрбе, надгробна ротонда, баня «Сари-Гюзель», набережна з трьома мостами, сади і паркові споруди, Єкатерининьска миля, «Фонтан Сліз» та інші об'єкти.
Архітектурний стиль палацу продовжує традиції османської архітектури XVI—XVII столітть. Головна архітектурна ідея — втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі. «Бахчисарай» перекладається з кримськотатарської мови як «палац-сад» (bağça — сад, saray — палац).
Історія
До побудови палацу в Бахчисараї резиденція кримських ханів містилася в долині Ашлама-Дере. Коли долина стала тісною для сханського двору, було прийнято рішення збудувати палац в новому місці. Будівництво палацу почалося на поч. 16 ст. під час правління хана Сахіба I Ґерая. Разом із будівництвом палацу почалося будівництво самого Бахчисарая.
Найдавніші будівлі палацового комплексу — велика Ханська мечеть і лазні Сари-Ґюзель, датовані 1532 роком. Портал Демір-Капи датований 1503 роком, але його було збудовано в іншому місці, а згодом перенесено до палацу. За час свого існування палац постійно добудовували. За часів Девлета I Ґерая було побудовано ханське дюрбе, за Ісляма III Ґерая — залу зборів і ще одне дюрбе, за Бахадира I Ґерая — додаткове приміщення для офіційних прийомів, а за Каплана I Ґерая — Золотий фонтан. За Селямета II Ґерая було збудовану літня альтанка, за Арслана Ґерая — медресе, і, нарешті, за Кирима Ґерая було збудовано дюрбе Диляри-бікеч, «Фонтан сліз», а також силами іранського зодчого Омера виконано багате оздоблення внутрішніх покоїв.
1736 року під час війни Кримського ханства з Росією Бахчисарай захопили війська фельдмаршала Крістофа Мініха. Мініх наказав спалити ханську столицю і палац. Перед цим, однак, він дав капітанові Манштейну доручення зробити опис палацу (він зберігся до наших днів), після чого ханську резиденцію підпалили. Пожежа знищила більшу частину будівель. Згодом палац було майже повністю перебудовано. Відновленням палацу займалися Селямет II Ґерай, а потім Кирим Ґерай.
Після того, як Російська імперія анексувала Крим, палац перебував у віданні Міністерства внутрішніх справ. За цей час його багато разів перебудовували, внаслідок чого будівлі змінили свій первісний вигляд, і було втрачено єдність стилю. Ремонти зазвичай проводилися до приїзду в палац високих гостей. Після ремонтів XIX століття було істотно змінено інтер'єри ханських покоїв .
1787 року палац відвідала Катерина II, 1818 року — Олександр I. 1822 року в Палаці було проведено ремонт. Під час Кримської війни в Палаці містився російський лазарет. 1908 року в палаці відкрили музей. 1912 року палац відвідав Микола II зі своєю сім'єю. Після Жовтневої революції 1917 року в палаці відкрили музей історії та культури кримських татар. З 1955 року це був Бахчисарайський історико-археологічний музей, а з 1979 року — історико-архітектурний музей.
У 1930-ті роки було проведено ремонт палацу, під час якого було забілено вапном зовнішні оздоблення палацу.
У 1961-1964 роках проводилася наукова реставрація розписів і архітектурних деталей палацу, якою займалося українське науково-реставраційне управління Держбуду УРСР. Під час цієї реставрації зовнішній вигляд палацу було наближений до первинного. Було знято шари фарби з порталу Демір-капи, знято пізні нашарування розписів Великої Ханської мечеті, розчищено розписи Омера у Літній альтанці, проведено реставрацію стель Зали Дивану.
Галерея
- Ханський палац в Бахчисараї
-
План Бахчисарайського саду і палацу. 1855 рік
-
Монета НБУ номіналом 10 гривень, присвячена палацу, (реверс) 2001 рік
-
Карло Боссолі. Ханський палац, 1840-1842 рр.
-
Літографія 1856 р.
План палацу
0 — Палацова площа; 1 — Північні ворота і надбрамна башта; 2 — Світський корпус; 3 — Велика Ханська мечеть; 4 — Баня Сари-Гюзель; 5 — Ханський цвинтар; 6 — Північне Дюрбе; 7 — Південне дюрбе; 8 — Ротонда Менглі II Гірея; 9 — Конюшенний корпус; 10 — Бібліотечний корпус; 11 — Південні ворота; 12 — Садові тераси; 13 — Дюрбе Діляри-бікеч; 14 — Персидський сад; 15 — Соколина башта; 16 — Гаремний корпус; 17 — Басейний дворик; 18 — Літня бесідка (на першому поверсі) і Золотий кабінет (на другому поверсі); 19 — Мала ханська мечеть; 20 — Золотий фонтан; 21 — Фонтанний дворик; 22 — Зала Дивану; 23 — «Фонтан Сліз»; 24 — Портал Демір-Капи; 25 — Житлові покої; 26 — Кухонний корпус.
Примітки
- ↑ Олекса Гайворонский. Бахчисарай — Ханский Дворец. Официальный сайт музея. Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 30 квітня 2009.
- ↑ О музее см. Художественный музей Бахчисарайского государственного историко-культурного заповедника. Крым туристический. Министерство курортов и туризма Крыма. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 30 квітня 2009.
- ↑ Олекса Гайворонский. Очерк истории ханского дворца. Официальный сайт музея. Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 30 квітня 2009.
Джерела
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ханський палац (Бахчисарай) |
| |||||||
