Чикола: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Ua story (обговорення | внесок)
1620 редагувань
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 46: Рядок 46:
| ремарки =
| ремарки =
}}
}}
'''Чикола''' ({{lang-os|Цыкола}}) - [[село]], адміністративний центр [[Ірафський район|Ірафського району]] [[Північна Осетія|Північній Осетії]].
'''Чикола''' ({{lang-os|Цыкола}}) — [[село]], адміністративний центр [[Ірафський район|Ірафського району]] [[Північна Осетія|Північній Осетії]].


== Історія ==
== Історія ==
; XIX століття
; XIX століття
Царська адміністрація намагалася проводити політику роздільного розселення осетин-мусульман і осетин-християн. Так, в [[1852]] роцы комісія на чолі з князем М. С. Воронцовим насильно виселила осетин-мусульман з аулів [[Стур-Дігора]], [[Ахсана]], [[Махческ]], [[Галіат ]], [[Фаснал]] і [[Дур-Дур (село)|Дур-Дур]], переселивши їх в менш зручне місце, де вони в тому ж році заснували с. Вільно-Магометановське (нині Чикола).
Царська адміністрація намагалася проводити політику роздільного розселення осетин-мусульман і осетин-християн. Так, в [[1852]] роцы комісія на чолі з князем М. С. Воронцовим насильно виселила осетин-мусульман з аулів [[Стур-Дігора]], [[Ахсана]], [[Махческ]], [[Галіат ]], [[Фаснал]] і [[Дур-Дур (село)|Дур-Дур]], переселивши їх в менш зручне місце, де вони в тому ж році заснували с. Вільно-Магометановське (нині Чикола).


Разом з селянами були переселені і [[феодал]]и (баделята). Все [[XIX століття]] було відзначене класовим конфліктом між Тугановими (Вільно-Магометанським баделатами) і селянством. Основу конфлікту становили земельні спори - Туганови привласнювали собі кращі землі, переносили межові знаки, тощо. В [[1852]] році в Вільно-Магометановську проживало більше 500 душ, а за переписом [[1860]] року - вже 817 чоловік, які мали 4633 десятин землі.
Разом з селянами були переселені і [[феодал]]и (баделята). Все [[XIX століття]] було відзначене класовим конфліктом між Тугановими (Вільно-Магометанським баделатами) і селянством. Основу конфлікту становили земельні спори — Туганови привласнювали собі кращі землі, переносили межові знаки, тощо. В [[1852]] році в Вільно-Магометановську проживало більше 500 душ, а за переписом [[1860]] року — вже 817 чоловік, які мали 4633 десятин землі.


; 1900–1917
; 1900-1917
Постійною проблемою в Вільно-Магометанського була нестача землі. Ситуацію погіршувала політика Кавказької адміністрації. Найбільш родючі землі віддавалися [[Козацтво|козакам]] і поміщикам. У Вільно-Магометанську на душу населення землі доводилося в 5-6 разів менше, ніж в сусідніх козацьких станицях, і в 10-12 разів менше, ніж у поміщиків. Ще більше погіршувала ситуацію переселенчеська політика держави. [[Терська область]] стала об'єктом російської та української колонізації. Поруч з Вільно-Магометанським утворилося 12 переселенських хуторів. В умовах жорсткого земельного голоду хтось повинен був поступитися. І після революції 1905 року поселенці стали їхати, продаючи свої господарства Вільно-Магометанським кулакам.
Постійною проблемою в Вільно-Магометанського була нестача землі. Ситуацію погіршувала політика Кавказької адміністрації. Найбільш родючі землі віддавалися [[Козацтво|козакам]] і поміщикам. У Вільно-Магометанську на душу населення землі доводилося в 5-6 разів менше, ніж в сусідніх козацьких станицях, і в 10-12 разів менше, ніж у поміщиків. Ще більше погіршувала ситуацію переселенчеська політика держави. [[Терська область]] стала об'єктом російської та української колонізації. Поруч з Вільно-Магометанським утворилося 12 переселенських хуторів. В умовах жорсткого земельного голоду хтось повинен був поступитися. І після революції 1905 року поселенці стали їхати, продаючи свої господарства Вільно-Магометанським кулакам.


Рядок 61: Рядок 61:
Більше 100 магометанцев були учасниками [[Перша світова війна|Першої світової війни]].
Більше 100 магометанцев були учасниками [[Перша світова війна|Першої світової війни]].


; 1917–1941
; 1917-1941
До моменту Жовтневої революції баделіатам в [[Дігорія|Дігорії]] належало 227 тис. десятин землі, а селяни були змушені платити високу орендну плату, яка досягала 40 руб. за одну десятину.
До моменту Жовтневої революції баделіатам в [[Дігорія|Дігорії]] належало 227 тис. десятин землі, а селяни були змушені платити високу орендну плату, яка досягала 40 руб. за одну десятину.


== Населення ==
== Населення ==
Населення - 6821 осіб.
Населення — 6821 осіб.


; Національний склад
; Національний склад
За даними [[Всеросійський перепис населення (2010) | Всеросійського перепису населення 2010 року]] <ref> {{cite web|url=http://osetstat.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/osetstat/resources/e95cac004053347a8ce0df0fa8517bb1/ТОМ+4.+Национальный+состав+и+владение+языками%2C+гражданство.zip|title=Том 4. Таблиця 4. Національний склад РСОА по муніципальних утворень за переписом 2010 | archiveurl = http: //www.webcitation.org/6IzUCSwjD | archivedate = 2013-08-19}} </ref>:
За даними [[Всеросійський перепис населення (2010) | Всеросійського перепису населення 2010 року]]<ref> {{cite web|url=http://osetstat.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/osetstat/resources/e95cac004053347a8ce0df0fa8517bb1/ТОМ+4.+Национальный+состав+и+владение+языками%2C+гражданство.zip|title=Том 4. Таблиця 4. Національний склад РСОА по муніципальних утворень за переписом 2010 | archiveurl = http: //www.webcitation.org/6IzUCSwjD | archivedate = 2013-08-19}} </ref>:
* [[Осетини]] - 6692 чол. (95,4%)
* [[Осетини]]&nbsp;— 6692 чол. (95,4%)
* [[Росіяни]] - 86 чол. (1,2%)
* [[Росіяни]]&nbsp;— 86 чол. (1,2%)
* Інші - 239 чол. (3,4%)
* Інші&nbsp;— 239 чол. (3,4%)


== Економіка ==
== Економіка ==
В даний час в Чиколі діють підприємства харчової і легкої промисловості, найбільшим з яких є Ірафська швейна фабрика. Підприємства харчової промисловості - переважно невеликі приватні фірми, які спеціалізуються на виробництві зерна та картоплі; з них найбільш значно ВАТ «Чико», що випускає [[Мінеральна вода|мінеральну воду]], слабоалкогольні напої, плодоовочеві консерви.
В даний час в Чиколі діють підприємства харчової і легкої промисловості, найбільшим з яких є Ірафська швейна фабрика. Підприємства харчової промисловості&nbsp;— переважно невеликі приватні фірми, які спеціалізуються на виробництві зерна та картоплі; з них найбільш значно ВАТ «Чико», що випускає [[Мінеральна вода|мінеральну воду]], слабоалкогольні напої, плодоовочеві консерви.


Сільськогосподарські підприємства представлені [[колгосп]]ом імені Леніна, а також «ТОВ Ірафагро і К».
Сільськогосподарські підприємства представлені [[колгосп]]ом імені Леніна, а також «ТОВ Ірафагро і К».


У селі діє муніципальна [[друкарня]]. <Ref> [http://www.iraf.ru/8611453155 Список підприємств на офіційному сайті Ірафського району] </ref>
У селі діє муніципальна [[друкарня]].<ref> [http://www.iraf.ru/8611453155 Список підприємств на офіційному сайті Ірафського району] </ref>


== Релігія ==
== Релігія ==
Рядок 95: Рядок 95:


[[Категорія:Села Північної Осетії]]
[[Категорія:Села Північної Осетії]]
[[Категорія:Населені пункти Ірафського району]]

Версія за 06:45, 3 квітня 2015

село Чикола
рос. Чикола, ос. Цыкола
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Північна Осетія
Муніципальний район Ірафський район
Код ЗКАТУ: 90220870001
Код ЗКТМО: 90620470101
Основні дані
Час заснування 1852
Населення 6821 (2014)
Поштовий індекс 363500
Телефонний код +7 86734
Географічні координати: 43°11′29″ пн. ш. 43°55′05″ сх. д. / 43.19150000002777290° пн. ш. 43.91826944447177539° сх. д. / 43.19150000002777290; 43.91826944447177539Координати: 43°11′29″ пн. ш. 43°55′05″ сх. д. / 43.19150000002777290° пн. ш. 43.91826944447177539° сх. д. / 43.19150000002777290; 43.91826944447177539
Вебсторінка iraf.ru
Мапа
Чикола (Росія)
Чикола
Чикола
Чикола (Північна Осетія)
Чикола
Чикола

Мапа

Чикола (ос. Цыкола) — село, адміністративний центр Ірафського району Північній Осетії.

Історія

XIX століття

Царська адміністрація намагалася проводити політику роздільного розселення осетин-мусульман і осетин-християн. Так, в 1852 роцы комісія на чолі з князем М. С. Воронцовим насильно виселила осетин-мусульман з аулів Стур-Дігора, Ахсана, Махческ, Галіат , Фаснал і Дур-Дур, переселивши їх в менш зручне місце, де вони в тому ж році заснували с. Вільно-Магометановське (нині Чикола).

Разом з селянами були переселені і феодали (баделята). Все XIX століття було відзначене класовим конфліктом між Тугановими (Вільно-Магометанським баделатами) і селянством. Основу конфлікту становили земельні спори — Туганови привласнювали собі кращі землі, переносили межові знаки, тощо. В 1852 році в Вільно-Магометановську проживало більше 500 душ, а за переписом 1860 року — вже 817 чоловік, які мали 4633 десятин землі.

1900–1917

Постійною проблемою в Вільно-Магометанського була нестача землі. Ситуацію погіршувала політика Кавказької адміністрації. Найбільш родючі землі віддавалися козакам і поміщикам. У Вільно-Магометанську на душу населення землі доводилося в 5-6 разів менше, ніж в сусідніх козацьких станицях, і в 10-12 разів менше, ніж у поміщиків. Ще більше погіршувала ситуацію переселенчеська політика держави. Терська область стала об'єктом російської та української колонізації. Поруч з Вільно-Магометанським утворилося 12 переселенських хуторів. В умовах жорсткого земельного голоду хтось повинен був поступитися. І після революції 1905 року поселенці стали їхати, продаючи свої господарства Вільно-Магометанським кулакам.

Під час революції 1905 року в Вільно-Магометанську відбулося повстання. Магометанці за тиждень вирубали й вивезли 200 гектарів Тугановського лісу, після чого 150 осіб вчинили погром у сільському правлінні, вилучивши постанови про штрафи за порубки казенного лісу (присвоєного Тугановими). Повстання було придушене каральним загоном полковника Ляхова. В результаті обстрілу Магометанського було вбито і поранено близько 40 жителів.

Більше 100 магометанцев були учасниками Першої світової війни.

1917–1941

До моменту Жовтневої революції баделіатам в Дігорії належало 227 тис. десятин землі, а селяни були змушені платити високу орендну плату, яка досягала 40 руб. за одну десятину.

Населення

Населення — 6821 осіб.

Національний склад

За даними Всеросійського перепису населення 2010 року[1]:

Економіка

В даний час в Чиколі діють підприємства харчової і легкої промисловості, найбільшим з яких є Ірафська швейна фабрика. Підприємства харчової промисловості — переважно невеликі приватні фірми, які спеціалізуються на виробництві зерна та картоплі; з них найбільш значно ВАТ «Чико», що випускає мінеральну воду, слабоалкогольні напої, плодоовочеві консерви.

Сільськогосподарські підприємства представлені колгоспом імені Леніна, а також «ТОВ Ірафагро і К».

У селі діє муніципальна друкарня.[2]

Релігія

  • Мечеть. Відновлена ​​в 1990-і роки.

Пам'ятки

  • Пам'ятник Володимиру Леніну
  • Обеліск братам Гасанова, с. Чикола. Побудований на кошти учнів і вчителів 8-річної Чіколінской школи.
  • Пам'ятник Й.Сталіну

Примітки

  1. ↑ [http: //www.webcitation.org/6IzUCSwjD Том 4. Таблиця 4. Національний склад РСОА по муніципальних утворень за переписом 2010]. Архів оригіналу за 19 серпня 2013.
  2. ↑ Список підприємств на офіційному сайті Ірафського району
Міський округ:
Райони:
Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чикола&oldid=15932487