Шацхоцринська (печера): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Insider (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Вилучив файл Шацхоцринская.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Sealle. Причина: Derivative of non-free content -. |
||
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Приєднати до|Шацхоцринська (печера)}} |
|||
{{Печера |
{{Печера |
||
| назва = Печера Шацхоцринська |
| назва = Печера Шацхоцринська |
||
| зображення = |
| зображення = |
||
| опис = План печерних ходів |
| опис = План печерних ходів |
||
| розташування = {{ |
| розташування = {{Flagcountry|Georgia}} |
||
| глибина = −181 |
| глибина = −181 |
||
| довжина = 0,585 |
| довжина = 0,585 |
Поточна версія на 13:06, 7 січня 2018
Печера Шацхоцринська | |
---|---|
Характеристики | |
Гірські породи | вапняк |
Довжина | 0,585 м |
Глибина | −181 м |
Дослідження | |
Рік відкриття | 1972 |
Категорія складності | 2Б |
Розташування | |
Місцевість | |
Печера Шацхоцринська розташована в Абхазії, Гудаутському районі, на Бзибському масиві.
Протяжність 585 м, проективна довжина 260 м, глибина −181 м, площа 980 м², об'єм 7700 м³, висота входу близько 2200 м.
Категорія складності 2Б[1].
Шахта починається трьома колодязями, що з'єднуються на глибині 16 м. Далі до глибини −110 м порожнина заповнена снігом і кригою. Є невеликий прохід між сніжно-льодовою пробкою і стінками колодязя. На позначці −110 м розташована зала зі сніговим конусом. У північно-західній частині зали починається хід шириною 2-3 м, який звужується і приводить до колодязя глибиною 5 м. З його дна йдуть два колодязя (7-8 м). На дні останнього колодязя є невелике озеро, з якого витікає струмок, який іде в недоступну щілину. У північно-східній частині колодязя мається хід, що приводить до колодязя 16 м. З його дна починається вузький звивистий хід, що приводить до серії з трьох колодязів глибиною 4, 7, 14 м. Останній колодязь закінчується залою висотою близько 12 м, розміром 6×2 м. На дні зали щебнисто-глибовий осип. Із залу починається хід з каскадами 1-4 м, що приводить до сифона на глибині −181 м. Сифон напівзакритий і являє собою вузьку щілину, заповнену в нижній частині водою.
Закладена в нижньокрейдових-верхнеюрських вапняках[2].
Шахту відкрито і досліджено в 1972 р. експедицією томських спелеологів (кер. В. Д. Чуйков).