Сієніт: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м робот додав: ca:Sienita |
Leon II (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
(Не показані 17 проміжних версій 12 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Картка:Гірська порода |
{{Картка:Гірська порода |
||
| Назва=Сієніт |
| Назва=Сієніт |
||
| Група=Магматична |
|||
| Зображення породи=Image:Syenite.jpg |
| Зображення породи=Image:Syenite.jpg |
||
| Генезис=[[інтрузивні гірські породи|інтрузивна порода]] |
| Генезис=[[інтрузивні гірські породи|інтрузивна порода]] |
||
| Мінеральний склад=калієвий [[польовий шпат]], [[плагіоклаз]]; з домішками [[рогова обманка|рогової обманки]], [[біотит|біотиту]], [[піроксен|піроксену]] |
| Мінеральний склад=калієвий [[польовий шпат]], [[плагіоклаз]]; з домішками [[рогова обманка|рогової обманки]], [[біотит|біотиту]], [[піроксен|піроксену]] |
||
| Кислотність=середня порода (SiO<sub>2</sub> 52—65 |
| Кислотність=середня порода (SiO<sub>2</sub> 52—65 %) |
||
| Колір=сіруватий, рожевий |
| Колір=сіруватий, рожевий |
||
| Структура=кристалічна, іноді порфироподібна; дрібно- і середньозерниста |
| Структура=кристалічна, іноді порфироподібна; дрібно- і середньозерниста |
||
Рядок 10: | Рядок 11: | ||
| Форма залягання=[[дайка|дайки]], [[шток (геологія)|штоки]] |
| Форма залягання=[[дайка|дайки]], [[шток (геологія)|штоки]] |
||
| Окремість=пластова, паралелепипедна |
| Окремість=пластова, паралелепипедна |
||
| Різновиди= |
| Різновиди=кварцові, лужні, фельдшпатоїдні |
||
| Питома вага=2,6 |
| Питома вага=2,6 |
||
| Практичне значення=будівельний матеріал |
| Практичне значення=будівельний матеріал |
||
|}} |
|}} |
||
'''Сієні́т''' (від Syene) |
'''Сієні́т''' (від Syene) — кристалічна, зерниста глибинна [[магматична гірська порода]], яка складається на 60-90% з лужного [[польовий шпат|польового шпату]] ([[ортоклаз]]у) (див.) та [[рогова обманка|рогової обманки]]. Від грецької назви давньоєгипетського м. Сін-Сієна (тепер — [[Асуан]]). |
||
За вмістом [[кремнезем]]у С. належить до середніх гірських порід, відрізняючись від [[діорит]]у великим вмістом лугів. За лужністю С. поділяють на 3 групи: нормальної, підвищеної (сублужні) лужності і лужні. Перші складені калієвим польовим шпатом, роговою обманкою, біотитом, піроксенами (авгітом, діопсидом), присутні [[плагіоклаз]]и. Вміст акцесорних мінералів (апатит, сфен, циркон, магнетит, ільменіт) нерідко досягає 5%. Сублужні та лужні С. містять тільки лужні польові шпати, серед темнокольорових мінералів з'являються лужні амфіболи (баркевікіт, рибекіт, арфведсоніт, гастингсит) і піроксени (егірин, егірин-авгіт). Нефелінові С. виділяються в окрему групу фельдшпатоїдних порід. До С. належить також група жильних меланократових гірських порід — лампрофірів. Структури С. від крупно- до дрібнозернистих і порфировидних. Текстури масивні. Колір від рожевого до сірого. Густина 2600–2750 кг/м<sup>3</sup>, межа міцності на стиск 150–300 МПа. |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
Добрий [[будівельні матеріали|будівельний матеріал]]. Зустрічається на [[Кавказ]]і а також у [[Володарський район (Донецька область)|Володарському]] районі України. |
|||
==Див. Також== |
|||
* [[Нефеліновий сієніт]] |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
* {{МГЕ}} |
|||
{{Geol-stub}} |
|||
[[Категорія:Магматичні породи]] |
[[Категорія:Магматичні породи]] |
||
Рядок 24: | Рядок 34: | ||
[[Категорія:Облицювальні матеріали]] |
[[Категорія:Облицювальні матеріали]] |
||
[[Категорія:Будівельні матеріали]] |
[[Категорія:Будівельні матеріали]] |
||
[[ca:Sienita]] |
|||
[[cs:Syenit]] |
|||
[[de:Syenit]] |
|||
[[en:Syenite]] |
|||
[[es:Sienita]] |
|||
[[et:Süeniit]] |
|||
[[eu:Sienita]] |
|||
[[fi:Syeniitti]] |
|||
[[fr:Syénite]] |
|||
[[gl:Sienita]] |
|||
[[it:Sienite]] |
|||
[[ja:閃長岩]] |
|||
[[ko:섬장암]] |
|||
[[nl:Syeniet]] |
|||
[[no:Syenitt]] |
|||
[[pl:Sjenit]] |
|||
[[pt:Sienito]] |
|||
[[ru:Сиенит]] |
|||
[[sk:Syenit]] |
|||
[[sr:Сијенит]] |
|||
[[zh:正長岩]] |
Поточна версія на 15:04, 21 січня 2024
Магматична гірська порода | ||||
---|---|---|---|---|
Загальні відомості | ||||
Мінеральний склад | калієвий польовий шпат, плагіоклаз; з домішками рогової обманки, біотиту, піроксену | |||
Генезис | інтрузивна порода | |||
Кислотність | середня порода (SiO2 52—65 %) | |||
Ідентифікація | ||||
Колір | сіруватий, рожевий | |||
Структура | кристалічна, іноді порфироподібна; дрібно- і середньозерниста | |||
Текстура | масивна | |||
Форма залягання | дайки, штоки | |||
Окремість | пластова, паралелепипедна | |||
Різновиди | кварцові, лужні, фельдшпатоїдні | |||
Густина | 2,6 г/см³ | |||
Використання | ||||
будівельний матеріал | ||||
| ||||
| ||||
Сієні́т (від Syene) — кристалічна, зерниста глибинна магматична гірська порода, яка складається на 60-90% з лужного польового шпату (ортоклазу) (див.) та рогової обманки. Від грецької назви давньоєгипетського м. Сін-Сієна (тепер — Асуан).
За вмістом кремнезему С. належить до середніх гірських порід, відрізняючись від діориту великим вмістом лугів. За лужністю С. поділяють на 3 групи: нормальної, підвищеної (сублужні) лужності і лужні. Перші складені калієвим польовим шпатом, роговою обманкою, біотитом, піроксенами (авгітом, діопсидом), присутні плагіоклази. Вміст акцесорних мінералів (апатит, сфен, циркон, магнетит, ільменіт) нерідко досягає 5%. Сублужні та лужні С. містять тільки лужні польові шпати, серед темнокольорових мінералів з'являються лужні амфіболи (баркевікіт, рибекіт, арфведсоніт, гастингсит) і піроксени (егірин, егірин-авгіт). Нефелінові С. виділяються в окрему групу фельдшпатоїдних порід. До С. належить також група жильних меланократових гірських порід — лампрофірів. Структури С. від крупно- до дрібнозернистих і порфировидних. Текстури масивні. Колір від рожевого до сірого. Густина 2600–2750 кг/м3, межа міцності на стиск 150–300 МПа.
Добрий будівельний матеріал. Зустрічається на Кавказі а також у Володарському районі України.
- Словник-довідник з фізичної географії : для школярів і абітурієнтів / укл. Єна О. В., Супричов О. В. — К. : Довіра, 2002. — 238 с. — ISBN 966-507-133-5.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |