Сиваш

Сиваш

Сиваш з космосу
46°05′ пн. ш. 34°20′ сх. д.
Частина від	Азовське море
Море	Азовське море
Прибережні країни	Україна *Автономна Республіка Крим *Херсонська область
Регіон	Республіка Крим Херсонська область
Довжина	200 км
Ширина	35 км
Площа	2 560 km²
Середня глибина	0.5–1 m м
Максимальна глибина	3 м
Вливаються	Салгир
Солоність	22-87‰
ідентифікатори і посилання
GeoNames	688923
У проєкті OpenStreetMap	r5925937  ·R
Сиваш Сиваш (Земля)
Сиваш у Вікісховищі

Сива́ш, або Гниле́ Мо́ре (рос. Сиваш, Гнилое Море, тур. Sıvaş, Çürük Deniz, крим. Sıvaş, Çerek Diñgez) — система мілководних заток на заході Азовського моря, від якого відокремлюється Арабатською косою і сполучається з ним Генічеською протокою. По Сивашу від Перекопського перешийку до Арабатської стрілки проходить адміністративна межа між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю України.

Складається з 11 солоних та гірко-солоних заток

Довжина — близько 200 км

Ширина — 2-35 км

Глибина — максимально до 3,5 м

Пересічна площа — нестала, 2 400 км², з яких бл. 100 км² припадає на острови і 560 км² на ділянки, які лише періодично є вкриті водою.

Центральний Сиваш

Файл:Sivash.gif

Супутниковий знімок затоки Сиваш. 1 — затока Сиваш; 2 — коса Арабатська стрілка; 3 — Чорне море.

Загальний опис

Сиваш – система дрібних мілководних (макс. глибина до 3,2 м) заток на західному березі Азовського моря, в Криму. Відокремлений від основної частини Азовського моря піщаною косою Арабатська стрілка. Довжина - близько 200 км. Ширина – 2-35 км. Пересічна площа – нестала, 2 400 км2, з яких бл. 100 км2 припадає на острови і 560 км2 на ділянки, які лише періодично вкриті водою. Солоність води сягає 260 ‰. Солі – хлористі сполуки Na, Mg, сульфат Mg – важлива хімічна сировина.

Живиться водами Азовського моря, в Сиваш впадають річки Салгир, Чуруксу та ін., які влітку часто пересихають. Взимку Сиваш замерзає, температура води у теплий період коливається від +20 до +32 °C.

Береги Сивашу переважно низькі, пологі, багнисті, влітку покриваються шаром солей. З'єднується з Азовським морем Генічеською протокою і протокою Промоїна. Від Чорного моря відокремлений вузьким Перекопським перешийком. Чонгарський півострів розділяє затоку на східну і західну частини. Дно Сивашу вкрите потужним шаром мулу завтовшки місцями до 10 — 15 м. Солоність від 22‰ (на півночі) до 87‰ (на півдні).

У розсолах Сивашу є хлористі сполуки натрію, калію та магнію, бромистий магній, сульфат магнію та інші солі.

Загальні запаси солей Сивашу — близько 200 млн т.

На базі мінеральних багатств Сивашу споруджено заводи: Перекопський бромний, Кримський двоокису титану з виробництвом фосфорних добрив та Кримський содовий.

Похід радянських солдат через Сиваш у 1943 р.

Галерея

• 
• 
• 
• 

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Географічна енциклопедія України (у 3-х томах). Київ, 1993.

Див. також

• Азово-Сиваський національний природний парк

Посилання

• Азово-Сиваський національний природний парк, "Україна Інкогніта"
• Азово-Сиваський національний природний парк, www.nedaleko.ua
• Азово-Сиваський національний природний парк, Державне управління справами
• Сиваш у "WikiMapia"
• Арабатська стрілка (рос.)
• Сиваш - національний заповідник (рос.)