Сиваш: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучена Категорія:Затоки Криму з допомогою HotCat
Insider (обговорення | внесок)
тут южная часть залива относится к АР Крым, а северная к Херсонской обл. См.: http://loadmap.net/en?qq=45.7088%2034.6375&z=10&s=1000000&c=41&g=1
Рядок 92: Рядок 92:
[[Категорія:Лимани України лагунного типу]]
[[Категорія:Лимани України лагунного типу]]
[[Категорія:Географія Херсонської області]]
[[Категорія:Географія Херсонської області]]
[[Категорія:Затоки Криму]]

Версія за 16:48, 4 березня 2015

Сиваш
Сиваш з космосу
46°05′ пн. ш. 34°20′ сх. д. / 46.083° пн. ш. 34.333° сх. д. / 46.083; 34.333Координати: 46°05′ пн. ш. 34°20′ сх. д. / 46.083° пн. ш. 34.333° сх. д. / 46.083; 34.333
Частина відАзовське море
МореАзовське море
Прибережні країниУкраїна Україна
*Автономна Республіка Крим
*Херсонська область
РегіонРеспубліка Крим
Херсонська область
Довжина200 км
Ширина35 км
Площа2 560 km²
Середня глибина0.5–1 m м
Максимальна глибина3 м
Вливаються
  • Салгир
  • Солоність22-87‰
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames688923
    У проєкті OpenStreetMapr5925937  ·R
    Сиваш. Карта розташування: Земля
    Сиваш
    Сиваш
    Сиваш (Земля)
    Мапа
    CMNS: Сиваш у Вікісховищі

    Сива́ш, або Гниле́ Мо́ре (рос. Сиваш, Гнилое Море, тур. Sıvaş, Çürük Deniz, крим. Sıvaş, Çerek Diñgez) — система мілководних заток на заході Азовського моря, від якого відокремлюється Арабатською косою і сполучається з ним Генічеською протокою. По Сивашу від Перекопського перешийку до Арабатської стрілки проходить адміністративна межа між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю України.

    Складається з 11 солоних та гірко-солоних заток

    Довжина — близько 200 км

    Ширина — 2-35 км

    Глибина — максимально до 3,5 м

    Пересічна площа — нестала, 2 400 км², з яких бл. 100 км² припадає на острови і 560 км² на ділянки, які лише періодично є вкриті водою.

    Центральний Сиваш
    Файл:Sivash.gif
    Супутниковий знімок затоки Сиваш. 1 — затока Сиваш; 2 — коса Арабатська стрілка; 3 — Чорне море.

    Загальний опис

    Сиваш – система дрібних мілководних (макс. глибина до 3,2 м) заток на західному березі Азовського моря, в Криму. Відокремлений від основної частини Азовського моря піщаною косою Арабатська стрілка. Довжина - близько 200 км. Ширина – 2-35 км. Пересічна площа – нестала, 2 400 км2, з яких бл. 100 км2 припадає на острови і 560 км2 на ділянки, які лише періодично вкриті водою. Солоність води сягає 260 ‰. Солі – хлористі сполуки Na, Mg, сульфат Mg – важлива хімічна сировина.

    Живиться водами Азовського моря, в Сиваш впадають річки Салгир, Чуруксу та ін., які влітку часто пересихають. Взимку Сиваш замерзає, температура води у теплий період коливається від +20 до +32 °C.

    Береги Сивашу переважно низькі, пологі, багнисті, влітку покриваються шаром солей. З'єднується з Азовським морем Генічеською протокою і протокою Промоїна. Від Чорного моря відокремлений вузьким Перекопським перешийком. Чонгарський півострів розділяє затоку на східну і західну частини. Дно Сивашу вкрите потужним шаром мулу завтовшки місцями до 10 — 15 м. Солоність від 22 (на півночі) до 87‰ (на півдні).

    У розсолах Сивашу є хлористі сполуки натрію, калію та магнію, бромистий магній, сульфат магнію та інші солі.

    Загальні запаси солей Сивашу — близько 200 млн т.[1]

    На базі мінеральних багатств Сивашу споруджено заводи: Перекопський бромний, Кримський двоокису титану з виробництвом фосфорних добрив та Кримський содовий.

    Похід радянських солдат через Сиваш у 1943 р.

    Галерея

    Література

    Примітки

    1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.

    Див. також

    Посилання