Сновськ: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Відомі люди: оформлення
 
(Не показані 14 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{НП України
{{НП України
| назва = Сновськ
| назва = Сновськ
| прапор =
| прапор =Flag of Snovsk raion.svg
| опис прапора =
| опис прапора =
| герб = Coat of Arms of Snovsk raion.svg
| герб = Coat of Arms of Snovsk raion.svg
| опис герба = Герб Сновська
| опис герба = Герб Сновська
| регіон = [[Чернігівська область]]
| регіон = [[Чернігівська область]]
| район = [[Корюківський район]]
| район = {{Чрн-Крк}}
| рада = [[Сновська міська рада]]
| громада = [[Сновська міська громада]]
| код КОАТУУ = 7425810100
| код КАТОТТГ = UA74020050010092446
| зображення = Щорс вокзал.JPG
| зображення = Щорс вокзал.JPG
| зображення_розмір = 300px
| зображення_розмір = 300px
| зображення_підпис = [[Сновськ (станція)|Залізнична станція Сновськ]]
| зображення_підпис = Вокзал станції [[Сновськ (станція)|Сновськ]]
| засноване = [[1860]]
| засноване = {{Дата з віком|1860}}
| магдебурзьке право =
| магдебурзьке право =
| статус = [[1924]]
| статус = [[1924]]
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:11241}} <small>(01.01.2017)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:10620}} особа<small>(01.01.2022)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2022}}</ref>
| агломерація =
| агломерація =
| площа = 12,8
| площа = 12,8
| густота = 890
| густота =
| поштові індекси = 15200—203
| поштові індекси = 15200—15203
| код = 4654
| код = 4654
| координати = {{coord|51|49|13|N|31|57|3|E|scale:30000|display=inline,title}}
| координати = {{coord|51|49|13|N|31|57|3|E|scale:30000|display=inline,title}}
Рядок 38: Рядок 38:
| міста-побратими =
| міста-побратими =
| день міста =
| день міста =
| адреса = 15200, Чернігівська обл., Сновський р-н, м. Сновськ, вул. Банкова, 5
| адреса = 15200, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Сновськ, вул. Банкова, 5
| вебсторінка =
| вебсторінка =
| мер = [[Медведьов Олександр Олександрович]]
| мер = [[Медведьов Олександр Олександрович]]
Рядок 44: Рядок 44:
{{otheruses}}
{{otheruses}}
{{не плутати|Сновськ (історичне місто)|історичним містом Сновськ}}
{{не плутати|Сновськ (історичне місто)|історичним містом Сновськ}}
'''Сновськ''' (у 1935—2016&nbsp;— ''Щорс''<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.ua/politics/1343645-rada-dekomunizuvala-dimitrov-kotovsk-krasnoarmiysk-schors-ta-214-sil-ta-selisch.html |title=УНІАН |accessdate=12 травня 2016 |archive-date=13 травня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160513115751/http://www.unian.ua/politics/1343645-rada-dekomunizuvala-dimitrov-kotovsk-krasnoarmiysk-schors-ta-214-sil-ta-selisch.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58788 |title=Офіційний портал Верховної Ради України |accessdate=12 травня 2016 |archive-date=3 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161203114002/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58788 }}</ref>)&nbsp;— місто в [[Корюківський район|Корюківському районі]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]] України над річкою [[Снов]]. До адміністративної реформи 2019—2020 років&nbsp;— районний центр [[Сновський район|Сновського району]]. Число населення станом на 2017 рік&nbsp;— 11,24 тис.
'''Сновськ''' (у 1935—2016&nbsp;— ''Щорс''<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.ua/politics/1343645-rada-dekomunizuvala-dimitrov-kotovsk-krasnoarmiysk-schors-ta-214-sil-ta-selisch.html |title=Декомунізація населених пунктів України|website=УНІАН |accessdate=12 травня 2016 |archive-date=13 травня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160513115751/http://www.unian.ua/politics/1343645-rada-dekomunizuvala-dimitrov-kotovsk-krasnoarmiysk-schors-ta-214-sil-ta-selisch.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58788 |title=Офіційний портал Верховної Ради України |accessdate=12 травня 2016 |archive-date=3 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161203114002/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58788 }}</ref>)&nbsp;— [[місто]] в [[Україна|Україні]], [[адміністративний центр]] [[Сновська міська громада|Сновської міської громади]] [[Корюківський район|Корюківського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]], на березі річки [[Снов]]. До [[2020]] року&nbsp;— адміністраційний центр ліквідованого [[Сновський район|Сновського району]]. Населення станом на 1 січня 2022 року&nbsp;— 10 620 особа.


== Загальні відомості ==
== Загальні відомості ==
Виник у [[1860-ті]] роки під назвою Коржівка як робітниче селище під час будови Лібаво-Роменської залізниці. З [[1924]] року&nbsp;— місто. Населення у [[1897]] році нараховувало 2 200 мешканців, [[1926]] року&nbsp;— 6 850 (35,5&nbsp;% становили українці, 35,3&nbsp;% євреї, 16,0&nbsp;% росіяни; відсотки на [[1939]] рік: 60, 36, 4).
Засноване у [[1860-ті]] роки під первинною назвою ''Коржівка'' як робітниче селище під час будівництва [[Лібаво-Роменська залізниця|Лібаво-Роменської залізниці]]. У [[1924]] році отримало статус [[Місто|міста]]. Населення у [[1897]] році налічувалось 2 200 мешканців, [[1926]] року&nbsp;— 6 850 (35,5&nbsp;% становили українці, 35,3&nbsp;% євреї, 16,0&nbsp;% росіяни; станом на [[1939]] рік: 60, 36,4&nbsp;% відповідно).


У Сновську розташовані підприємства для обслуговування залізничного транспорту, мебльова фабрика, а також розвинена харчова промисловість. У місті на залізничній станції [[Сновськ (станція)|Сновськ]] діє [[Сновськ (пункт контролю)|пункт контролю «Сновськ»]] на кордоні з [[Білорусь|Білоруссю]].
У Сновську розташовані підприємства для обслуговування залізничного транспорту, мебльова фабрика, а також розвинена харчова промисловість. У місті на залізничній станції [[Сновськ (станція)|Сновськ]] діє [[Сновськ (пункт контролю)|пункт контролю «Сновськ»]] на кордоні з [[Білорусь|Білоруссю]].
Рядок 54: Рядок 54:
Край веде свій літопис з далеких часів. Протягом декількох століть за право володіти Чернігово-Сіверщиною воювали між собою Литва, Польща, Московська держава. За століття свого існування у складі Чернігівщини, територія району входила до Городнянського та Сосницького повітів. Села відносились до Великощимельської, Новоборовицької, Староруднянської (Городнянського повіту) та Охрамієвицької і Синявської волостей (Сосницького повіту).
Край веде свій літопис з далеких часів. Протягом декількох століть за право володіти Чернігово-Сіверщиною воювали між собою Литва, Польща, Московська держава. За століття свого існування у складі Чернігівщини, територія району входила до Городнянського та Сосницького повітів. Села відносились до Великощимельської, Новоборовицької, Староруднянської (Городнянського повіту) та Охрамієвицької і Синявської волостей (Сосницького повіту).


Після утворення УРР 7 березня 1923 року Президія ВУЦВК прийняла постанову «Про новий адміністративно-територіальний поділ Чернігівщини». В ході проведення реформи було виділено Сновський район і Сновська округа.
7 березня 1923 року, після утворення УСРР, Президія ВУЦВК прийняла постанову «Про новий адміністративно-територіальний поділ Чернігівщини». В ході проведення реформи було виділено Сновський район і Сновська округа.


До Сновського району відійшли території 18 навколишніх сіл, а до Сновської округи&nbsp;— територія 11 районів (Городнянський, Добрянський, Корюківський, Менський, Охрамієвицький, Синявський, Сновський, Сосницький, Тупичівський, Холминський, Чорнотицький). Сновська округа проіснувла до серпня 1925 року.
До Сновського району увійшли 18 навколишніх сіл, а до Сновської округи&nbsp;— територія 11 районів (Городнянський, Добрянський, Корюківський, Менський, Охрамієвицький, Синявський, Сновський, Сосницький, Тупичівський, Холминський, Чорнотицький). Сновська округа проіснувла до серпня 1925 року.


У березні 1923 року Сновськ як значний (за кількістю населення, станом розвитку промисловості, торгівлі) населений пункт був віднесений до категорії міст з населенням 7676 чоловік.
У березні 1923 року Сновськ як значний (за кількістю населення, станом розвитку промисловості, торгівлі) населений пункт був віднесений до категорії міст з населенням 7676 чоловік.


Виділення Сновська як міста, окружного і районного центру відіграло позитивну роль у розвитку нашого краю. У 20-х роках ХХ ст. в промисловості Сновська провідну роль відігравало депо та залізнична станція, де працювала третина дорослого населення міста. Крім депо, у Сновську діяли 3 лісопильних заводи, майстерні протипожежного устаткування, торговельні підприємства. Всього&nbsp;— 37 державних і приватних підприємств. Житловий фонд міста становив 719 будинків. У селах району промисловість була представлена Петрівським винокурним заводом, Тихоновицьким лісозаводом, Новоборовицьким винокурним заводом.
Виділення Сновська як міста, окружного і районного центру відіграло позитивну роль у розвитку нашого краю. У 1920-х роках в промисловості Сновська провідну роль відігравало [[Сновськ (локомотивне депо)|локомотивне депо]] та [[Сновськ (станція)|залізнична станція]], де працювала третина дорослого населення міста. Крім депо, у Сновську діяли 3 лісопильних заводи, майстерні протипожежного устаткування, торговельні підприємства. Всього&nbsp;— 37 державних і приватних підприємств. Житловий фонд міста становив 719 будинків. У селах району промисловість була представлена Петрівським винокурним заводом, Тихоновицьким лісозаводом, Новоборовицьким винокурним заводом.


У 20-х роках у Сновську створюється перша народна лікарня на 35 ліжок (до цього обслуговуванням населення займався фельдшерсько-акушерський пункт). Працювали 3 лікарі та 17 медичних працівників.
У 1920-х роках у Сновську створюється перша народна лікарня на 35 ліжок (до цього обслуговуванням населення займався фельдшерсько-акушерський пункт). Працювали 3 лікарі та 17 медичних працівників.


У 1924 році із закладів освіти та культури у Сновську було 3 школи: 2 трудових семилітніх та 1 залізнична, 1 лікнеп, 1 школа фабзавучу, яка була створена для підготовки кваліфікованих кадрів робітників промислових підприємств, 1 бібліотека, 4 клуби, 2 театри. У кожному селі Сновської округи діяли неповні школи, а в Рогізках таких шкіл було 3. У Нових Боровичах діяла семирічна школа.
У 1924 році із закладів освіти та культури у Сновську побудовані 3 школи: 2 трудових семирічних та 1 залізнична, 1 лікнеп, 1 школа фабзавучу, яка була створена для підготовки кваліфікованих кадрів робітників промислових підприємств, 1 бібліотека, 4 клуби, 2 театри. У кожному селі Сновської округи діяли неповні школи, а в Рогізках таких шкіл було 3. У Нових Боровичах діяла семирічна школа.


Протягом 30-х років ішов подальший розвиток Сновська як міста і райцентру. Відкривалися нові промислові підприємства: обозоремонтний і шкіряний заводи, артіль «Червоний тартак», ділянка лісосплаву, МТС та інші.
Впродовж 1930-х років продовжувалась подальша розбудова Сновська як міста і районного центру. Відкривалися нові промислові підприємства: обозоремонтний і шкіряний заводи, артіль «Червоний тартак», ділянка лісосплаву, МТС тощо.


За 15 років існування Сновська як самостійної адміністративної одиниці змін зазнала соціально-культурна галузь. Збільшилась кількість медичних закладів (діяла районна і залізнична лікарні, поліклініка, дитяча консультація, санепідемстанція, тубдиспансер). Медперсонал міста налічував уже 15 лікарів і 49 медпрацівників. Збільшення кількості середнього медперсоналу стало можливим завдяки відкриттю в місті в 1936 році школи медсестер. Крім того, 1935 року була відкрита залізнично-технічна школа, яка готувала паровозних машиністів, інших спеціалістів середньої ланки для роботи в депо, інших залізничних службах. Збільшилась кількість вчителів, які викладали в 3-х середніх школах до 81, а кількість учнів становила 1920. Місто нараховувало 9 бібліотек з фондом понад 20 тис. екземплярів. У 1939 році було відкрито музей.
За 15 років існування Сновська як самостійної адміністративної одиниці змін зазнала соціально-культурна галузь. Збільшилась кількість медичних закладів (діяла районна і залізнична лікарні, поліклініка, дитяча консультація, санепідемстанція, тубдиспансер). Медперсонал міста налічував уже 15 лікарів і 49 медпрацівників. Збільшення кількості середнього медперсоналу стало можливим завдяки відкриттю в місті у 1936 році школи медсестер. Крім того, 1935 року була відкрита залізнично-технічна школа, яка готувала паровозних машиністів, інших спеціалістів середньої ланки для роботи в депо, інших залізничних службах. Збільшилась кількість вчителів, які викладали в 3-х середніх школах до 81, а кількість учнів становила 1920. Місто нараховувало 9 бібліотек з фондом понад 20 тис. екземплярів. У 1939 році було відкрито музей.


У 1935 році Постановою ЦВК м. Сновськ перейменовано в м. Щорс, а Сновський район&nbsp;— у Щорський на честь [[Щорс Микола Олександрович|Миколи Щорса]]. Подальший розвиток міста і району був перерваний у 1941 році початком [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]]. Район було окуповано в кінці серпня&nbsp;— на початку вересня 1941 року і звільнено у вересні 1943. За два роки окупації та чотири роки Німецько-радянської війни Сновщина зазнала тяжких втрат та матеріальних збитків. 9959 чоловік воювали на фронтах, 4874 з них&nbsp;— загинуло. В Німеччину на примусові роботи вивезено 3429 жителів, за період окупації розстріляно 6596 чоловік мирного населення. Загалом вартість нанесених збитків району становила 476 мільйонів крб. Одразу після звільнення 27 вересня 1943 року міськвиконком прийняв рішення про мобілізацію всіх сил для відбудови. Протягом 1943-44 років у місті було відновлено роботу всіх життєзабезпечуючих підприємств: пекарні, водонапірної башти, електростанції, школи. Через місяць після звільнення відкрився рух через станцію Сновська.
У 1935 році Постановою ЦВК місто Сновськ перейменовано в місто Щорс, а Сновський район&nbsp;— у Щорський на честь [[Щорс Микола Олександрович|Миколи Щорса]]. Подальший розвиток міста і району був перерваний у 1941 році початком [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]]. Район було окуповано в кінці серпня&nbsp;— на початку вересня 1941 року і відновлено [[Радянська влада|радянську владу]] у вересні 1943. За два роки німецької окупації та чотири роки німецько-радянської війни Сновщина зазнала тяжких втрат та матеріальних збитків. 9959 чоловік воювали на фронтах, 4874 з них&nbsp;— загинуло. У Німеччину на примусові роботи вивезено 3429 жителів, за період окупації розстріляно 6596 чоловік мирного населення. Загалом вартість нанесених збитків району становила 476 млн крб. Одразу після реокупації 27 вересня 1943 року міськвиконком ухвалив рішення про мобілізацію всіх ресурсів для відбудови. Протягом 1943-44 років у місті було відновлено роботу всіх життєзабезпечуючих підприємств: пекарні, водонапірної башти, електростанції, школи. Через місяць після "звільнення" відкрився рух через станцію Сновська.


Протягом 50-80 років ХХ ст. багато робилося по благоустрою міста та сіл району. Сновськ поступово перетворився на ошатне поліське містечко, славне своїми людьми та досягненнями. В грудні 1961 року відкрилася музична школа.
У 1950—1980 років чимало робіт здійснювалось з благоустрою міста та сіл району. Сновськ поступово перетворився на ошатне поліське містечко, славне своїми людьми та досягненнями. У грудні 1961 року відкрилася музична школа.


6 березня 1992 року до складу Сновська включено село [[Носівка (Сновськ)|Носівка]].
6 березня 1992 року до складу Сновська приєднано село [[Носівка (Сновськ)|Носівка]].


[[27 вересня]] [[2016]] року, в ході [[Децентралізація в Україні|децентралізації]], утворена [[Сновська міська громада]].
Під час російського вторгнення в Україну Сновськ був певний час захоплений рсоійськими окупантами. 25 березня 2022 окупанти взяли у полон міського голову через принципову позицію і відмову йти на співпрацю з російськими окупантами. 28 березня 2022 року окупанти залишили Сновськ. 3 квітня 2022 року міського голову звільнено із російського полону.

[[17 липня]] [[2020]] року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації [[Сновський район|Сновського району]], місто увійшло до складу [[Корюківський район|Корюківського району]]<ref>{{Постанова ВРУ|807-IX|17 липня 2020|Про утворення та ліквідацію районів}}</ref>.

Під час [[російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну]] Сновськ був тимчасово окупований російськими загарбниками. 25 березня 2022 року окупанти взяли у полон міського голову через принципову позицію і відмову йти на співпрацю з ними. 28 березня 2022 року Сновськ звільнений від російських окупантів, а 3 квітня 2022 року міського голову звільнено із російського полону.
== Населення ==
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
|-
! Мова
! Відсоток
|-
| [[українська мова|українська]]
| align="right"| 78,0%
|-
| [[російська мова в Україні|російська]]
| align="right"| 21,7%
|-
| [[білоруська мова|білоруська]]
| align="right"| 0,2%
|-
| інші/не визначилися
| align="right"| 0,1%
|}


== Відомі особи ==
== Відомі особи ==
* [[Бубенко Роман Васильович]] (1979—2023)&nbsp;— головний сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).
У Сновську народилися:
У Сновську народилися:
* [[Ададуров Іван Євграфович]]&nbsp;— хімік, доктор технічних наук, професор.
* [[Ададуров Іван Євграфович]]&nbsp;— хімік, доктор технічних наук, професор.
* [[Брижинський Дмитро Володимирович]]&nbsp;— [[полковник]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]], учасник [[російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]], в період повномасштабного російського вторгнення на Чернігівщину (у лютому-березні 2022 року) керував обороною міста [[Чернігів]], вмілими діями не допустив захоплення міста.
* [[Брижинський Дмитро Володимирович]]&nbsp;— [[полковник]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]], учасник [[російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]], в період повномасштабного російського вторгнення на Чернігівщину (у лютому-березні 2022 року) керував обороною міста [[Чернігів]], вмілими діями не допустив захоплення міста.
* [[Рахлін Натан Григорович]] (1906—1979)&nbsp;— український диригент.
* [[Рахлін Натан Григорович]] (1906—1979)&nbsp;— український диригент.
* [[Россол Олег Анатолійович]] (нар. 1986)&nbsp;— український спортсмен, [[Майстер спорту|майстер спорту міжнародного класу України]] з [[вільна боротьба|вільної боротьби]], срібний призер юніорського чемпіонату Європи з боротьби 2006 року та срібний призер юніорського чемпіонату світу з боротьби 2006 року, тренер відділення вільної боротьби Корюківської ДЮСШ.
* [[Слісаренко Ігор Юрійович]]&nbsp;— український журналіст і телеведучий.
* [[Слісаренко Ігор Юрійович]]&nbsp;— український журналіст і телеведучий.
* [[Сергієнко Ігор Володимирович]] (1984—2014)&nbsp;— солдат, [[кулеметник]] стрілецької роти [[41-й окремий мотопіхотний батальйон (Україна)|41-го окремого мотопіхотного батальйону]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]], [[Учасники російсько-української війни С|учасник російсько-української війни]].
* [[Сергієнко Ігор Володимирович]] (1984—2014)&nbsp;— солдат, [[кулеметник]] стрілецької роти [[41-й окремий мотопіхотний батальйон (Україна)|41-го окремого мотопіхотного батальйону]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]], [[Учасники російсько-української війни С|учасник російсько-української війни]].
Рядок 89: Рядок 115:
== Галерея ==
== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights="130px">
<gallery mode="packed" heights="130px">
Файл:Пам'ятник героям Небесної Сотні.jpg|Пам'ятник героям Небесної Сотні <ref>{{cite web|url=https://salt.zone/post/6171|title=Декоммунизация Щорса|publisher=''Радио Соль''|language=рус|accessdate=08.02.2017|archive-date=11 лютого 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170211075329/https://salt.zone/post/6171}}</ref>
Файл:Пам'ятник героям Небесної Сотні.jpg|Пам'ятник героям Небесної Сотні<ref>{{cite web|url=https://salt.zone/post/6171|title=Декоммунизация Щорса|publisher=''Радио Соль''|language=рус|accessdate=08.02.2017|archive-date=11 лютого 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170211075329/https://salt.zone/post/6171}}</ref>
Файл:Автостанція Сновська.jpg|Автостанція Сновська
Файл:Автостанція Сновська.jpg|Автостанція Сновська
Файл:Вокзал Сновська.jpg|Вокзал станції [[Сновськ (станція)|Сновськ]]
Файл:Вокзал Сновська.jpg|Вокзал станції [[Сновськ (станція)|Сновськ]]
Файл:Потяг до Євросоюзу.jpg|Потяг Сновськ&nbsp;— Євросоюз у локомотивному депо
Файл:Потяг до Євросоюзу.jpg|Поїзд Сновськ&nbsp;— [[Європейський Союз|ЄС]] у локомотивному депо
Сновськ Трактор 2.jpg|Трактор «Універсал», територія сільгосптехніки, вул. 30 років Перемоги, 37
Сновськ Трактор 2.jpg|Трактор «Універсал» на території сільгосптехніки (вул. 30 років Перемоги,&nbsp;37)
</gallery>
</gallery>


Рядок 100: Рядок 126:


== Примітки ==
== Примітки ==
{{commonscat|Snovsk}}
{{reflist}}
{{reflist}}


Рядок 107: Рядок 132:


== Посилання ==
== Посилання ==
{{commonscat|Snovsk}}
* [https://web.archive.org/web/20141218192212/http://schors.in.ua/ Офіційний портал міста Сновська]
* [https://web.archive.org/web/20141218192212/http://schors.in.ua/ Офіційний портал міста Сновська]
* [http://cult.gov.ua/blog/1-0-22 ЩОРС. Офіційний вебсайт управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080617182216/http://cult.gov.ua/blog/1-0-22 |date=17 червня 2008 }}
* [http://cult.gov.ua/blog/1-0-22 ЩОРС. Офіційний вебсайт управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080617182216/http://cult.gov.ua/blog/1-0-22 |date=17 червня 2008 }}
Рядок 112: Рядок 138:
* [http://cult.gov.ua/blog/2007-12-30-107/ Сновський р-н. Можливості проведення відпочинку та дозвілля] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141111122106/http://www.cult.gov.ua/blog/2007-12-30-107 |date=11 листопада 2014 }}
* [http://cult.gov.ua/blog/2007-12-30-107/ Сновський р-н. Можливості проведення відпочинку та дозвілля] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141111122106/http://www.cult.gov.ua/blog/2007-12-30-107 |date=11 листопада 2014 }}


{{Сновська міська громада}}
{{Сновський район}}
{{Населені пункти Чернігівської області}}
{{Міста Чернігівської області}}
{{Ukraine-geo-stub}}
{{Ukraine-geo-stub}}
{{Вікіфікувати|дата=березень 2012}}
{{Вікіфікувати|дата=березень 2012}}

Поточна версія на 12:49, 23 липня 2024

Сновськ
Герб Сновська Прапор
Вокзал станції Сновськ
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Чернігівська область
Район Корюківський район Корюківський район
Громада Сновська міська громада
Код КАТОТТГ UA74020050010092446
Засноване 1860 (164 роки)
Статус міста від 1924 року
Населення 10 620 особа(01.01.2022)[1]
 - повне 10 620 особа(01.01.2022)[1]
Площа 12,8 км²
Поштові індекси 15200—15203
Телефонний код +380-4654
Координати 51°49′13″ пн. ш. 31°57′03″ сх. д. / 51.82028° пн. ш. 31.95083° сх. д. / 51.82028; 31.95083Координати: 51°49′13″ пн. ш. 31°57′03″ сх. д. / 51.82028° пн. ш. 31.95083° сх. д. / 51.82028; 31.95083
Висота над рівнем моря 119 м
Водойма р. Снов
Назва мешканців сновча́нин
сновча́нка
сновача́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Сновськ
До обл./респ. центру
 - автошляхами 69 км
До Києва
 - автошляхами 210 км
Міська влада
Адреса 15200, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Сновськ, вул. Банкова, 5

CMNS: Сновськ у Вікісховищі

Мапа
Сновськ. Карта розташування: Україна
Сновськ
Сновськ
Сновськ. Карта розташування: Чернігівська область
Сновськ
Сновськ
Мапа

Сновськ (у 1935—2016 — Щорс[2][3]) — місто в Україні, адміністративний центр Сновської міської громади Корюківського району Чернігівської області, на березі річки Снов. До 2020 року — адміністраційний центр ліквідованого Сновського району. Населення станом на 1 січня 2022 року — 10 620 особа.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Засноване у 1860-ті роки під первинною назвою Коржівка як робітниче селище під час будівництва Лібаво-Роменської залізниці. У 1924 році отримало статус міста. Населення у 1897 році налічувалось 2 200 мешканців, 1926 року — 6 850 (35,5 % становили українці, 35,3 % євреї, 16,0 % росіяни; станом на 1939 рік: 60, 36,4 % відповідно).

У Сновську розташовані підприємства для обслуговування залізничного транспорту, мебльова фабрика, а також розвинена харчова промисловість. У місті на залізничній станції Сновськ діє пункт контролю «Сновськ» на кордоні з Білоруссю.

Історична довідка

[ред. | ред. код]

Край веде свій літопис з далеких часів. Протягом декількох століть за право володіти Чернігово-Сіверщиною воювали між собою Литва, Польща, Московська держава. За століття свого існування у складі Чернігівщини, територія району входила до Городнянського та Сосницького повітів. Села відносились до Великощимельської, Новоборовицької, Староруднянської (Городнянського повіту) та Охрамієвицької і Синявської волостей (Сосницького повіту).

7 березня 1923 року, після утворення УСРР, Президія ВУЦВК прийняла постанову «Про новий адміністративно-територіальний поділ Чернігівщини». В ході проведення реформи було виділено Сновський район і Сновська округа.

До Сновського району увійшли 18 навколишніх сіл, а до Сновської округи — територія 11 районів (Городнянський, Добрянський, Корюківський, Менський, Охрамієвицький, Синявський, Сновський, Сосницький, Тупичівський, Холминський, Чорнотицький). Сновська округа проіснувла до серпня 1925 року.

У березні 1923 року Сновськ як значний (за кількістю населення, станом розвитку промисловості, торгівлі) населений пункт був віднесений до категорії міст з населенням 7676 чоловік.

Виділення Сновська як міста, окружного і районного центру відіграло позитивну роль у розвитку нашого краю. У 1920-х роках в промисловості Сновська провідну роль відігравало локомотивне депо та залізнична станція, де працювала третина дорослого населення міста. Крім депо, у Сновську діяли 3 лісопильних заводи, майстерні протипожежного устаткування, торговельні підприємства. Всього — 37 державних і приватних підприємств. Житловий фонд міста становив 719 будинків. У селах району промисловість була представлена Петрівським винокурним заводом, Тихоновицьким лісозаводом, Новоборовицьким винокурним заводом.

У 1920-х роках у Сновську створюється перша народна лікарня на 35 ліжок (до цього обслуговуванням населення займався фельдшерсько-акушерський пункт). Працювали 3 лікарі та 17 медичних працівників.

У 1924 році із закладів освіти та культури у Сновську побудовані 3 школи: 2 трудових семирічних та 1 залізнична, 1 лікнеп, 1 школа фабзавучу, яка була створена для підготовки кваліфікованих кадрів робітників промислових підприємств, 1 бібліотека, 4 клуби, 2 театри. У кожному селі Сновської округи діяли неповні школи, а в Рогізках таких шкіл було 3. У Нових Боровичах діяла семирічна школа.

Впродовж 1930-х років продовжувалась подальша розбудова Сновська як міста і районного центру. Відкривалися нові промислові підприємства: обозоремонтний і шкіряний заводи, артіль «Червоний тартак», ділянка лісосплаву, МТС тощо.

За 15 років існування Сновська як самостійної адміністративної одиниці змін зазнала соціально-культурна галузь. Збільшилась кількість медичних закладів (діяла районна і залізнична лікарні, поліклініка, дитяча консультація, санепідемстанція, тубдиспансер). Медперсонал міста налічував уже 15 лікарів і 49 медпрацівників. Збільшення кількості середнього медперсоналу стало можливим завдяки відкриттю в місті у 1936 році школи медсестер. Крім того, 1935 року була відкрита залізнично-технічна школа, яка готувала паровозних машиністів, інших спеціалістів середньої ланки для роботи в депо, інших залізничних службах. Збільшилась кількість вчителів, які викладали в 3-х середніх школах до 81, а кількість учнів становила 1920. Місто нараховувало 9 бібліотек з фондом понад 20 тис. екземплярів. У 1939 році було відкрито музей.

У 1935 році Постановою ЦВК місто Сновськ перейменовано в місто Щорс, а Сновський район — у Щорський на честь Миколи Щорса. Подальший розвиток міста і району був перерваний у 1941 році початком німецько-радянської війни. Район було окуповано в кінці серпня — на початку вересня 1941 року і відновлено радянську владу у вересні 1943. За два роки німецької окупації та чотири роки німецько-радянської війни Сновщина зазнала тяжких втрат та матеріальних збитків. 9959 чоловік воювали на фронтах, 4874 з них — загинуло. У Німеччину на примусові роботи вивезено 3429 жителів, за період окупації розстріляно 6596 чоловік мирного населення. Загалом вартість нанесених збитків району становила 476 млн крб. Одразу після реокупації 27 вересня 1943 року міськвиконком ухвалив рішення про мобілізацію всіх ресурсів для відбудови. Протягом 1943-44 років у місті було відновлено роботу всіх життєзабезпечуючих підприємств: пекарні, водонапірної башти, електростанції, школи. Через місяць після "звільнення" відкрився рух через станцію Сновська.

У 1950—1980 років чимало робіт здійснювалось з благоустрою міста та сіл району. Сновськ поступово перетворився на ошатне поліське містечко, славне своїми людьми та досягненнями. У грудні 1961 року відкрилася музична школа.

6 березня 1992 року до складу Сновська приєднано село Носівка.

27 вересня 2016 року, в ході децентралізації, утворена Сновська міська громада.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сновського району, місто увійшло до складу Корюківського району[4].

Під час російського вторгнення в Україну Сновськ був тимчасово окупований російськими загарбниками. 25 березня 2022 року окупанти взяли у полон міського голову через принципову позицію і відмову йти на співпрацю з ними. 28 березня 2022 року Сновськ звільнений від російських окупантів, а 3 квітня 2022 року міського голову звільнено із російського полону.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 78,0%
російська 21,7%
білоруська 0,2%
інші/не визначилися 0,1%

Відомі особи

[ред. | ред. код]
  • Бубенко Роман Васильович (1979—2023) — головний сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).

У Сновську народилися:

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. Декомунізація населених пунктів України. УНІАН. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
  3. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. Декоммунизация Щорса (рус) . Радио Соль. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 08.02.2017.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]