Список озер України: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Скасовано останнє редагування (37.73.80.228) і відновлено версію 33803842 ValeriySh
Мітка: Ручний відкіт
→‎О: Добавленно ФОТО
(Не показані 14 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Озера}}
{{Озера}}
На території [[Україна|України]] близько 20 тис. [[озеро|озер]], з них 7 тис. площею понад 10 [[Гектар|га]]. Вони утворюють озерні краї. Як правило, озера розташовані в [[заплава]]х річок, переважно в [[Полісся|Поліссі]].
На території [[Україна|України]] близько 20&nbsp;тис. [[озеро|озер]]<ref>{{Cite web|title=Озеро|url=http://vue.gov.ua/Озеро#Озера_України|website=ВУЕ|accessdate=2023-03-01|language=uk}}</ref>, з них 7 тис. площею понад 10 [[Гектар|га]]. Вони утворюють озерні краї. Як правило, озера розташовані в [[заплава]]х річок, переважно в [[Полісся|Поліссі]].


У [[сточище|басейнах]] [[Західний Буг|Західного Бугу]] та [[Прип'ять|Прип'яті]] розташовані [[Шацькі озера]] (понад 30 прісноводних водойм), що мають [[карстове озеро|карстове]] походження. Найбільш глибоководне серед них&nbsp;— [[Світязь]]. Разом із навколишніми ландшафтами вони утворюють [[Шацький національний природний парк|Шацький національний парк]]<ref name="Чугуєнко">''Чугуєнко М. В.'' Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей.&nbsp;— Харків: Веста: [[Ранок (видавництво)|Видавництво «Ранок»]], 2006.&nbsp;— 128 с. іл.</ref>.
У [[сточище|басейнах]] [[Західний Буг|Західного Бугу]] та [[Прип'ять|Прип'яті]] розташовані [[Шацькі озера]] (понад 30 прісноводних водойм), є дві версії щодо походження Шацьких озер. Прихильники першої вважають, що озера є реліктовими залишками гігантської за розмірами водойми, яка утворилась після танення Дніпровського льодовика понад 100 тисяч років тому. Згідно з другою гіпотезою, Шацькі озера мають карстове походження і сформувалися після опускання окремих тектонічних блоків<ref>{{Cite web|title=Шацькі озера|url=https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/71288_shackie-ozera.htm|website=UA.IGotoWorld.com|accessdate=2023-03-01}}</ref>. Найглибоководніше серед них&nbsp;— [[Світязь]]. Разом із навколишніми ландшафтами вони утворюють [[Шацький національний природний парк|Шацький національний парк]]<ref name="Чугуєнко">''Чугуєнко М. В.'' Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей.&nbsp;— Харків: Веста: [[Ранок (видавництво)|Видавництво «Ранок»]], 2006.&nbsp;— 128 с. іл.</ref>.


У [[Українські Карпати|Карпатських горах]] більшість озер невеликі, але глибокі. Вода в них прісна, чиста й холодна. Особливим серед них є озеро [[Синевир]].
У [[Українські Карпати|Карпатських горах]] більшість озер невеликі, але глибокі. Вода в них прісна, чиста й холодна. Особливим серед них є озеро [[Синевир]]<ref>{{Cite web|title=Озеро Синевир {{!}} 7 чудес України|url=https://7chudes.in.ua/nominaciyi/ozero-synevyr/|accessdate=2023-03-01}}</ref>. Більшість озер в українських Карапатах мають льодовикове походження (утворені в улоговинах, які виникли під тиском льодовика). Через глибину та місцерозташування озера холодні та не мають живності<ref>{{Cite web|url=https://geography.ed-era.com/gidrosfera/vodi_suhodolu/ozera|title=Озеро|language=українська|accessdate=1 березня 2023}}</ref>.


На [[Подільська височина|Подільській височині]] озера невеликі й неглибокі. Влітку вони добре прогріваються.
На [[Подільська височина|Подільській височині]] озера невеликі й неглибокі. Влітку вони добре прогріваються.


[[Придунайські озера України|Багато озер]] утворилося біля річки [[Дунай]]. Найбільше прісне серед них&nbsp;— [[Ялпуг]], а найглибше&nbsp;— [[Кагул (озеро)|Кагул]].
[[Придунайські озера України|Багато озер]] утворилося біля річки [[Дунай]]. Найбільше прісне серед них&nbsp;— [[Ялпуг]]<ref>{{Cite web|title=Цікава Україна: вісім озер, які варто побачити|url=https://uain.press/photos/tsikava-ukrayina-visim-ozer-yaki-treba-pobachyty-foto-230579|website=Український інтерес|date=2022-06-18|accessdate=2023-03-01|first=Інна|last=Собора}}</ref>, а найглибше&nbsp;— [[Кагул (озеро)|Кагул]]<ref name=":0">{{Cite web|title=Карта найцікавіших туристичних місць і визначних пам&#039;яток України {{!}} DISCOVER.UA|url=https://discover.ua/locations|website=discover.ua|accessdate=2023-03-01|language=uk}}</ref>.


На узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]] є солоні [[лиман|озера-лимани]]. Солоними озерами багатий [[Кримський півострів|Крим]]. Найвідоміше з них&nbsp;— озеро [[Сиваш]], з якого добувають кухонну сіль та інші корисні речовини. Багато кримських озер влітку пересихають.
На узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]] є солоні [[лиман|озера-лимани]]. Солоними озерами багатий [[Кримський півострів|Крим]]. Найвідоміше з них&nbsp;— озеро [[Сиваш]]<ref name=":0" />, з якого добувають кухонну сіль<ref>{{Cite web|title=Соленые озера в Украине|url=https://www.ukraine-is.com/ru/solenye-ozera-v-ukraine/|website=Ukraine IS|date=2019-05-02|accessdate=2023-03-01|language=ru-RU}}</ref> та інші корисні речовини. Багато кримських озер влітку пересихають<ref>{{Cite web|title=Екокатастрофа в окупованому Криму: чому зникають унікальні озера і коли півострів може повністю обміліти|url=https://tsn.ua/ukrayina/ekokatastrofa-v-okupovanomu-krimu-chomu-znikayut-unikalni-ozera-i-koli-pivostriv-mozhe-povnistyu-obmiliti-1654298.html|website=ТСН.ua|date=2020-10-27|accessdate=2023-03-01|language=uk}}</ref>.


На території України нараховується близько 50 тисяч штучних водойм&nbsp;— [[став]]ків<ref>[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000618%2EPDF Водний фонд України. Штучні водойми: водосховища і ставки: Довідник] / За ред. [[Хільчевський Валентин Кирилович|В.&nbsp;К.&nbsp;Хільчевського]], [[Гребінь Василь Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Гребеня]].&nbsp;— К.: Інтерпрес, 2014.&nbsp;— 164 с. ISBN 978-96501-098-2</ref>. Селяни з глибокої давнини створювали ставки, перегороджуючи [[дамба|земляними насипами]] гирла [[балка (яр)|балок]] і неглибоких ярів. Ставки служили сховищами води, використовувалися для [[риборозведення|розведення риби]] й [[водоплавні птахи|водоплавної птиці]]. Ставки, як правило, оточені заростями [[верба|верб]].
На території України нараховується близько 50 тисяч штучних водойм&nbsp;— [[став]]ків<ref>[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000618%2EPDF Водний фонд України. Штучні водойми: водосховища і ставки: Довідник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201211225138/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000618.PDF |date=11 грудня 2020 }} / За ред. [[Хільчевський Валентин Кирилович|В.&nbsp;К.&nbsp;Хільчевського]], [[Гребінь Василь Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Гребеня]].&nbsp;— К.: Інтерпрес, 2014.&nbsp;— 164 с. ISBN 978-96501-098-2</ref>. Селяни з глибокої давнини створювали ставки, перегороджуючи [[дамба|земляними насипами]] гирла [[балка (яр)|балок]] і неглибоких ярів<ref>{{Cite web|title=Штучні водойми: на яких землях створюються|url=https://uteka.ua/ua/publication/agro-4-zemlya-ta-zemelni-pravovidnosini-32-iskusstvennye-vodoemy-na-kakix-zemlyax-sozdayutsya|website=uteka.ua|accessdate=2023-03-01|language=ru}}</ref>. Ставки служили сховищами води, використовувалися для [[риборозведення|розведення риби]] й [[водоплавні птахи|водоплавної птиці]]. Ставки, як правило, оточені заростями [[верба|верб]].


== Озера ==
== Озера ==
Рядок 19: Рядок 19:
* [[Кугурлуй]] (94 км²)&nbsp;— озеро на південному заході України, на півдні [[Бессарабія|Бессарабії]]
* [[Кугурлуй]] (94 км²)&nbsp;— озеро на південному заході України, на півдні [[Бессарабія|Бессарабії]]
* [[Кагул (озеро)|Кагул]] (90 км²)&nbsp;— озеро на південному заході України, на півдні Бессарабії
* [[Кагул (озеро)|Кагул]] (90 км²)&nbsp;— озеро на південному заході України, на півдні Бессарабії
* [[Світязь]] (26 км²)&nbsp;— найглибше озеро України
* [[Світязь]]<ref name=":0" />(26 км²)&nbsp;— найглибше озеро України
* Блакитне озеро — озеро на півдні с. Єлизаветівка Дніпроптровської області.
[[Файл:Блакитне озеро на півдні с. Єлизаветівка (Січеславщина).jpg|альт=Блакитне озеро на півдні с. Єлизаветівка (Січеславщина)|міні|Блакитне озеро на півдні с. Єлизаветівка (Січеславщина)]]


== Лимани ==
== Лимани ==
Рядок 50: Рядок 52:
* [[Басівкут (Рівне)]]
* [[Басівкут (Рівне)]]
* [[Блакитне озеро (Київ)]]
* [[Блакитне озеро (Київ)]]
* Блакине озеро ( Єлизаветівк, Дніпропетрощина)


== В ==
== В ==
Рядок 58: Рядок 61:
== Г ==
== Г ==
* [[Горащиха]] (Київ)
* [[Горащиха]] (Київ)
* [[Глушец]] (Чернігів)


== Д ==
== Д ==
Рядок 69: Рядок 73:
* [[Люцимир]]
* [[Люцимир]]
* [[Липовецьке озеро]]
* [[Липовецьке озеро]]
* [[Лиман (Чугуївський район)|Лиманське озеро]]


== К ==
== К ==
Рядок 141: Рядок 146:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] [http://nbuv.gov.ua/UJRN/glghge_2021_1_4 Сучасна характеристика поверхневих водних об'єктів України: водотоки та водойми] // [[Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія]]. 2021. №&nbsp;1(59).&nbsp;— C. 17-27.
⚫
* [http://geoknigi.com/view_stat.php?id=8 Найбільші озера та лимани України]
* [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]], [[Гребінь Василь Васильович|Гребінь В. В.]] [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0001342%2EPDF Водні об'єкти України та рекреаційне оцінювання якості води.]&nbsp;— К.: ДІА, 2022.&nbsp;— 240 с. ISBN 978-617-7785-46-9.
⚫
* [http://geoknigi.com/view_stat.php?id=8 Найбільші озера та лимани України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304113220/http://geoknigi.com/view_stat.php?id=8 |date=4 березня 2016 }}


{{Географія України}}
{{Географія України}}

Версія за 17:21, 18 червня 2024

Частина серії статей на тему:
Озера
Озеро Синевир, Східні Карпати, Україна
Шаблон Шаблони • Категорія Категорія • Портал

На території України близько 20 тис. озер[1], з них 7 тис. площею понад 10 га. Вони утворюють озерні краї. Як правило, озера розташовані в заплавах річок, переважно в Поліссі.

У басейнах Західного Бугу та Прип'яті розташовані Шацькі озера (понад 30 прісноводних водойм), є дві версії щодо походження Шацьких озер. Прихильники першої вважають, що озера є реліктовими залишками гігантської за розмірами водойми, яка утворилась після танення Дніпровського льодовика понад 100 тисяч років тому. Згідно з другою гіпотезою, Шацькі озера мають карстове походження і сформувалися після опускання окремих тектонічних блоків[2]. Найглибоководніше серед них — Світязь. Разом із навколишніми ландшафтами вони утворюють Шацький національний парк[3].

У Карпатських горах більшість озер невеликі, але глибокі. Вода в них прісна, чиста й холодна. Особливим серед них є озеро Синевир[4]. Більшість озер в українських Карапатах мають льодовикове походження (утворені в улоговинах, які виникли під тиском льодовика). Через глибину та місцерозташування озера холодні та не мають живності[5].

На Подільській височині озера невеликі й неглибокі. Влітку вони добре прогріваються.

Багато озер утворилося біля річки Дунай. Найбільше прісне серед них — Ялпуг[6], а найглибше — Кагул[7].

На узбережжі Чорного моря є солоні озера-лимани. Солоними озерами багатий Крим. Найвідоміше з них — озеро Сиваш[7], з якого добувають кухонну сіль[8] та інші корисні речовини. Багато кримських озер влітку пересихають[9].

На території України нараховується близько 50 тисяч штучних водойм — ставків[10]. Селяни з глибокої давнини створювали ставки, перегороджуючи земляними насипами гирла балок і неглибоких ярів[11]. Ставки служили сховищами води, використовувалися для розведення риби й водоплавної птиці. Ставки, як правило, оточені заростями верб.

Озера

  • Ялпуг (149 км²) — найбільше озеро України природного походження, розташоване в Одеській області
  • Кугурлуй (94 км²) — озеро на південному заході України, на півдні Бессарабії
  • Кагул (90 км²) — озеро на південному заході України, на півдні Бессарабії
  • Світязь[7](26 км²) — найглибше озеро України
  • Блакитне озеро — озеро на півдні с. Єлизаветівка Дніпроптровської області.
Блакитне озеро на півдні с. Єлизаветівка (Січеславщина)
Блакитне озеро на півдні с. Єлизаветівка (Січеславщина)

Лимани

Тилігульський лиман поблизу дельтадрому «Калинівка»
  • Дністровський лиман (360 км²) — один із лиманів Чорного моря, з яким з'єднаний вузькою протокою. Відокремлений від моря косою Бугаз.
  • Сасик (Кундук) (205 км²) — лиман на території Татарбунарського та Кілійського районів Одеської області, на північно-західному узбережжі Чорного моря
  • Молочний лиман (168 км²) — лиман річки Молочної, розташований на півдні Запорізької області
  • Тилігульський лиман (70—150 км²) — лиман на півдні України (на території Одеської та Миколаївської областей)
  • Хаджибейський лиман (70 км²) — лиман на північно-західному узбережжі Чорного моря, на північний захід від Одеси.
  • Куяльницький лиман (52-60 км²) — лікувальний солоний лиман на північно-західному узбережжі Чорного моря, на північний захід від Одеси та на захід від Хаджибейського лиману. На березі лиману знаходяться 3 санаторії на 1000 осіб кожен.

Список озер України

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

А

Б

В

Г

Д

З

Л

К

М

О

П

Р

С

Озеро Світязь

Т

Ч

Ш

Я

Див. також

Примітки

  1. ↑ Озеро. ВУЕ (укр.). Процитовано 1 березня 2023.
  2. ↑ Шацькі озера. UA.IGotoWorld.com. Процитовано 1 березня 2023.
  3. ↑ Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
  4. ↑ Озеро Синевир | 7 чудес України. Процитовано 1 березня 2023.
  5. ↑ Озеро (українська) . Процитовано 1 березня 2023.
  6. ↑ Собора, Інна (18 червня 2022). Цікава Україна: вісім озер, які варто побачити. Український інтерес. Процитовано 1 березня 2023.
  7. ↑ а б в Карта найцікавіших туристичних місць і визначних пам'яток України | DISCOVER.UA. discover.ua (укр.). Процитовано 1 березня 2023.
  8. ↑ Соленые озера в Украине. Ukraine IS (ru-RU) . 2 травня 2019. Процитовано 1 березня 2023.
  9. ↑ Екокатастрофа в окупованому Криму: чому зникають унікальні озера і коли півострів може повністю обміліти. ТСН.ua (укр.). 27 жовтня 2020. Процитовано 1 березня 2023.
  10. ↑ Водний фонд України. Штучні водойми: водосховища і ставки: Довідник [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-96501-098-2
  11. ↑ Штучні водойми: на яких землях створюються. uteka.ua (рос.). Процитовано 1 березня 2023.

Посилання

Україна Україна в темах
Географія
Устрій
Історія
Символи
Державний лад
Оборона
Безпека
Економіка
Транспорт
і зв'язок
Соціум
Знання
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_озер_України&oldid=42838034