Саке: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучена Категорія:Рис; додана Категорія:Рисове вино з допомогою HotCat
м →‎Види: правопис
 
(Не показані 17 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1:
[[Файл:Sake Barrel Offerings at Meiji Shrine, Tokyo, Japan, rows.JPG|thumb|200px|Бочки з саке]]
{{Otheruses|Саке (значення)}}
{{unibox}}
'''Саке́''' ({{lang-ja|酒}}) — [[Японія|японська]] [[рис]]ова [[настоянка (напій)|настоянка]], натуральний спиртний напій, що отримується внаслідок бродіння. Класифікується в загальній категорії разом із вином та пивом. Міцність не перевищує 16-ти градусів.
 
'''Саке́''' ({{lang-ja|酒}}) — [[Японія|японська]] [[рис]]ова [[настоянка (напій)|настоянка]], натуральний спиртнийалкогольний напій, що отримується внаслідок бродіння. Класифікується в загальній категорії разом із вином та пивом. Міцність не перевищує 16-ти градусів.
 
== Історія ==
Виробництво саке в Японії налагодилось приблизно в третьомуIII сторіччі до н. е., — черезза деякий час після введення в країні культури вирощування рису. Перша письмова згадка про вживання рисового вина датується 300 рр. н. е. Більше 2000 років саке грає центральну роль в житті та культурі японського народу, протягом цього часу розвивалась і майстерність виробництва саке в кожному регіоні країни.
Більше 2000 років саке грає центральну роль в житті та культурі японського народу, протягом цього часу розвивалась і майстерність виробництва саке в кожному регіоні країни.
 
== Виробництво ==
[[Файл:Sake Barrel Offerings at Meiji Shrine, Tokyo, Japan, rows.JPG|thumbміні|200px250px|Бочки з саке]]
При виробництві саке не використовують нічого, окрім рисової закваски, сухого рису та води з мінімальним вмістом заліза та магнію. Суміш цих продуктів [[Спиртове бродіння|бродить]] в чанах близько 20 днів. Зброджування відбувається за допомогою грибка ''[[Aspergillus oryzae]]'', післяякий чогоферментує її[[крохмаль]], що міститься у рисовому зерні, до цукрів та [[дріжджі]]в, які зброджують цукри до етилового спирту. Після бродіння брагу відтискають, фільтрують та розливають в пляшки та діжки. Сухий залишок іде на маринади для овочів. Щоб отримати високоякісний напій, потрібно в процесі приготування використовувати лише відбірний рис. Найціннішим вважається сорт заходу сонця, що вирощується навмисноспеціально для виробництва саке. Вино, виготовлене з цього сорту рису, має високу репутацію та славиться своїми властивостями та якістю.
 
Сьогодні існує більше 3000 виробників цього напою. Вважається, що найкраще саке роблять в центральній Японії, в префектурах Хього та Кіото, хоча кожна місцевість славиться своїм особливим сортом рисового вина. У справжньому саке, згідно з традиційними японськими поглядами, мають гармонійно поєднуватися п'ятьчотири смаківсмаки: солодкий, гіркий, кислий та терпкий. Саке відтінює смак продуктів і одночасно пом'якшує сильний смак м'яса та морепродуктів. Внаслідок цього, саке широко вживається як приправа для приготування як японських, так і європейських страв, він відкриває нові смакові поєднання.
 
== Пиття ==
Японці п'ють саке холодним і підігрітим, в залежностізалежно від пори року, типу напою та стилю вживання. Японська мова містить спеціальні слова для рисового вина з різною температурою. Підігрітий саке називається кап. В ресторанах кап подають в керамічних пляшечках токкурі, шийка якої може бути нагріта настільки, що до неї неможливо доторкнутися.
 
Саке часто асоціюється з релігійними святами та ритуалами, оскільки першопочатково,спочатку в Давній Японії, виробництво та вживання рисового вина обмежувалось імператорським замком та храмами. Сьогодні також жодна традиційна церемонія в Японії не обходиться без цього національного напою.
 
Назва холодного саке — Шуашуа. Його особливість — свіжий фруктовий смак, тому найчастіше Шуашуа вживають ву спеку. На урочистих заходах національний рисовий напій, приправлений травами та прикрашений пелюстками квіток, подають в декоративно оформлених фарфоровихпорцелянових чи дерев'яних чашечках. Традиція наказує, піднімаючи чарку саке, обніматиобіймати її долонею так, щоб вільним залишалася лише маленька ділянка, яку прикладають до губ.
 
== Види ==
В залежностіЗалежно від смаку, кольору, запаху розрізняють декілька типів саке:
* солодкуватий саке з фруктовим, квітковим ароматом;
* напівсухий саке зі свіжим смаком;
* саке з легким м'ятним запахом та багатим м'яким смаком;
* пряний саке світло-золотого кольору, що має смак горіха з запахом хересахересу.
 
== Див. також ==
* [[Сакая]]
* [[Сато (напій)|Сато]]
* [[Тосо]]
 
 
== Посилання ==
== Джерела та література ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20006.html Саке]}}
* {{Без джерел|дата=червень 2009}}
* [https://www.wsetglobal.com/knowledge-centre/wset-systematic-approach-to-tasting-sat/ WSET Systematic Approach to Tasting® (SAT)] // Wine & Spirit Education Trust {{ref-en}}
 
{{Japan-stub}}
{{commons|Category:Sake}}
{{Алкогольні напої}}
{{Бібліоінформація}}
 
[[Категорія:Японські алкогольні напої]]
[[Категорія:Японська кухня]]
[[Категорія:Рисове вино]]

Поточна версія на 20:57, 22 січня 2024

Саке
Зображення
Країна походження  Японія
З матеріалу рис для сакеd
Регуляторний документ Японський закон про алкогольd
Ідентифікатор NCI Thesaurus C66825
CMNS: Саке у Вікісховищі

Саке́ (яп. ) — японська рисова настоянка, натуральний алкогольний напій, що отримується внаслідок бродіння. Класифікується в загальній категорії разом із вином та пивом. Міцність не перевищує 16-ти градусів.

Історія

[ред. | ред. код]

Виробництво саке в Японії налагодилось приблизно в III сторіччі до н. е. — за деякий час після введення в країні культури вирощування рису. Перша письмова згадка про вживання рисового вина датується 300 рр. н. е. Більше 2000 років саке грає центральну роль в житті та культурі японського народу, протягом цього часу розвивалась і майстерність виробництва саке в кожному регіоні країни.

Виробництво

[ред. | ред. код]
Бочки з саке

При виробництві саке не використовують нічого, окрім рисової закваски, сухого рису та води з мінімальним вмістом заліза та магнію. Суміш цих продуктів бродить в чанах близько 20 днів. Зброджування відбувається за допомогою грибка Aspergillus oryzae, який ферментує крохмаль, що міститься у рисовому зерні, до цукрів та дріжджів, які зброджують цукри до етилового спирту. Після бродіння брагу відтискають, фільтрують та розливають в пляшки та діжки. Сухий залишок іде на маринади для овочів. Щоб отримати високоякісний напій, потрібно в процесі приготування використовувати лише відбірний рис. Найціннішим вважається сорт заходу сонця, що вирощується спеціально для виробництва саке. Вино, виготовлене з цього сорту рису, має високу репутацію та славиться своїми властивостями та якістю.

Сьогодні існує більше 3000 виробників цього напою. Вважається, що найкраще саке роблять в центральній Японії, в префектурах Хього та Кіото, хоча кожна місцевість славиться своїм особливим сортом рисового вина. У справжньому саке, згідно з традиційними японськими поглядами, мають гармонійно поєднуватися чотири смаки: солодкий, гіркий, кислий та терпкий. Саке відтінює смак продуктів і одночасно пом'якшує сильний смак м'яса та морепродуктів. Внаслідок цього саке широко вживається як приправа для приготування як японських, так і європейських страв, він відкриває нові смакові поєднання.

Пиття

[ред. | ред. код]

Японці п'ють саке холодним і підігрітим, залежно від пори року, типу напою та стилю вживання. Японська мова містить спеціальні слова для рисового вина з різною температурою. Підігрітий саке називається кап. В ресторанах кап подають в керамічних пляшечках токкурі, шийка якої може бути нагріта настільки, що до неї неможливо доторкнутися.

Саке часто асоціюється з релігійними святами та ритуалами, оскільки спочатку в Давній Японії виробництво та вживання рисового вина обмежувалось імператорським замком та храмами. Сьогодні також жодна традиційна церемонія в Японії не обходиться без цього національного напою.

Назва холодного саке — шуа. Його особливість — свіжий фруктовий смак, тому найчастіше шуа вживають у спеку. На урочистих заходах національний рисовий напій, приправлений травами та прикрашений пелюстками квіток, подають в декоративно оформлених порцелянових чи дерев'яних чашечках. Традиція наказує, піднімаючи чарку саке, обіймати її долонею так, щоб вільним залишалася лише маленька ділянка, яку прикладають до губ.

Залежно від смаку, кольору, запаху розрізняють декілька типів саке:

  • солодкуватий саке з фруктовим, квітковим ароматом;
  • напівсухий саке зі свіжим смаком;
  • саке з легким м'ятним запахом та багатим м'яким смаком;
  • пряний саке світло-золотого кольору, що має смак горіха з запахом хересу.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]