Рібагорський субдіалект каталанської мови: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Yevhen (обговорення | внесок)
Створена сторінка: міні|праворуч|300пкс|''Діалекти каталанської мови'' '''Рібаго́рс…
 
Yevhen (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 61: Рядок 61:
[[Категорія:Каталанська мова]]
[[Категорія:Каталанська мова]]
[[Категорія:Каталонія]]
[[Категорія:Каталонія]]
[[Категорія:Валенсія]]
[[Категорія:Арагон]]


[[an:Catalán ribagorzano]]
[[an:Catalán ribagorzano]]

Версія за 22:35, 24 лютого 2009

Діалекти каталанської мови

Рібаго́рський субдіале́кт півні́чно-за́хідного діалеќту катала́нської мо́ви (кат. català ribagorçà) – говори каталанської мови, якими говорять у кумарці Алта-Рібагорса в Каталонії, західній частині комарки Рібагорса в Арагоні та в арагонській комарці Літера.

Фонетика

  • Закінчення -er вимовляється без кінцевого -r, як і на решті території північно-західного діалекту, однак на відміну від інших територій -e- позначає відкрите [ε]: carrer вимовляється [ka'rε].
  • -l після k-, b-, p-, f- та r- палаталізується: cllau (замість clau), bllat (замість blat), fllor (замість flor), parllar (замість parlar), Cerller (місцевий топонім).
  • Як у субдіалекті апічат звук [z] переходить у [s]: casa → ['kaza].
  • -x-, яке позначає [ʃ] у літературній вимові, читається [tʃ], окрім випадків, коли перед -x стоїть i-: caixa, baixar.
  • j та i+g вимовляються як коротке i: major → maió, maig → mai, але деякі слова вимовляються з [tʃ]: mig, raig.

Морфологія

  • Існує три типи вказівних займенників, які вказують на віддаленість предмету: ACÍ esto esta estos estes, ASTÍ eixo eixa eixos eixes, ALLÍ aquell aquella aquells aquelles.
  • Зберігається середньовічна форма означеного артиклю чоловічого роду: lo i los. Якщо після артиклю йде слово, що починається з голосної, артикль на письмі набирає форми el та els, та вимовляється l i ls.
  • Третя особа однини теперішнього часу та деяких інших часових форм закінчується на [e]: ell parle, parlave, parlarie.
  • У дієсловах третьої дієвідміни -ix- вимовляється [is].
  • Відмінювання дієслів відбувається за схемою західних діалектів каталанської мови: у теперішньому часі — parle, parles, parle, parlem, parleu, parlen.

Бенаскська говірка

Сусідня бенаскська говірка не належить до діалектів каталанської мови, а є перехідною зоною між арагонською, каталанською та окситанською (гасконським діалектом) мовами.

Див. також

Шаблон:Портал Каталонія