Рібагорський субдіалект каталанської мови: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Yevhen (обговорення | внесок)
м Відміна редагування № 2318415 користувача Yevhen (обговорення)
Glovacki (обговорення | внесок)
 
(Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Зображення:Map-dialects-catalan.jpg|міні|праворуч|300пкс|''Діалекти каталанської мови'']]
[[Файл:Map-dialects-catalan.jpg|міні|праворуч|300пкс|''Діалекти каталанської мови'']]


'''Рібаго́рський субдіале́кт півні́чно-за́хідного діалеќту катала́нської мо́ви''' ({{lang-ca|català ribagorçà}}) – говори [[Каталанська мова|каталанської мови]], якими говорять у [[Кумарка|кумарці]] [[Алта-Рібагорса]] в [[Каталонія|Каталонії]], західній частині комарки [[Рібагорса]] в [[Арагон]]і та в арагонській комарці [[Літера (район)|Літера]].
'''Рібаго́рський субдіале́кт півні́чно-за́хідного діалеќту катала́нської мо́ви''' ({{lang-ca|català ribagorçà}}) – говори [[Каталанська мова|каталанської мови]], якими говорять у [[Кумарка|кумарці]] [[Алта-Рібагорса]] в [[Каталонія|Каталонії]], західній частині комарки [[Рібагорса]] в [[Арагон]]і та в арагонській комарці [[Літера (район)|Літера]].


==Фонетика==
== Фонетика ==


* Закінчення '''-er''' вимовляється без кінцевого '''-r''', як і на решті території [[північно-західний діалект каталанської мови|північно-західного діалекту]], однак на відміну від інших територій '''-e-''' позначає відкрите {{IPA|[ε]}}: ''carrer'' вимовляється {{IPA|[ka'rε]}}.
* Закінчення '''-er''' вимовляється без кінцевого '''-r''', як і на решті території [[північно-західний діалект каталанської мови|північно-західного діалекту]], однак на відміну від інших територій '''-e-''' позначає відкрите {{IPA|[ε]}}: ''carrer'' вимовляється {{IPA|[ka'rε]}}.
Рядок 11: Рядок 11:
* '''j''' та '''i+g''' вимовляються як коротке '''i''': ''major → maió, maig → mai'', але деякі слова вимовляються з {{IPA|[tʃ]}}: ''mig, raig''.
* '''j''' та '''i+g''' вимовляються як коротке '''i''': ''major → maió, maig → mai'', але деякі слова вимовляються з {{IPA|[tʃ]}}: ''mig, raig''.


==Морфологія==
== Морфологія ==


* Існує три типи вказівних займенників, які вказують на віддаленість предмету: ''ACÍ esto esta estos estes, ASTÍ eixo eixa eixos eixes, ALLÍ aquell aquella aquells aquelles''.
* Існує три типи вказівних займенників, які вказують на віддаленість предмету: ''ACÍ esto esta estos estes, ASTÍ eixo eixa eixos eixes, ALLÍ aquell aquella aquells aquelles''.
Рядок 19: Рядок 19:
* Відмінювання дієслів відбувається за схемою західних діалектів каталанської мови: у теперішньому часі — ''parle, parles, parle, parlem, parleu, parlen''.
* Відмінювання дієслів відбувається за схемою західних діалектів каталанської мови: у теперішньому часі — ''parle, parles, parle, parlem, parleu, parlen''.


==Бенаскська говірка==
== Бенаскська говірка ==


Сусідня бенаскська говірка не належить до [[Діалекти каталанської мови|діалектів каталанської мови]], а є перехідною зоною між [[Арагонська мова|арагонською]], [[Каталанська мова|каталанською]] та [[Окситанська мова|окситанською]] (гасконським діалектом) мовами.
Сусідня бенаскська говірка не належить до [[Діалекти каталанської мови|діалектів каталанської мови]], а є перехідною зоною між [[Арагонська мова|арагонською]], [[Каталанська мова|каталанською]] та [[Окситанська мова|окситанською]] (гасконським діалектом) мовами.


==Див. також==
== Див. також ==


* [[Діалекти каталанської мови]]
* [[Діалекти каталанської мови]]
** Східні діалекти
*** [[Центральнокаталанський діалект]]
**** [[Барселонський субдіалект]]
**** [[шіпелья|Субдіалект шіпелья]]
**** [[Таррагонський субдіалект]]
**** [[Субдіалект салат]]
**** [[Північний перехідний субдіалект каталанської мови|Північний перехідний субдіалект]]
*** [[Північнокаталанський діалект]]
**** [[Капсійський субдіалект|Капсійський субдіалект (субдіалект Капсі)]]
*** [[Балеарський діалект]]
*** [[Алґерський діалект]]
** Західні діалекти
*** [[Північно-західний діалект каталанської мови|Північно-західний діалект]]
**** [[Рібагорський субдіалект]]
**** [[Пальяський субдіалект]]
**** [[Льєйдський субдіалект]]
*** [[Північноваленсійський діалект|Північноваленсійський (ебрський) діалект]]
**** [[Валенсійський перехідний субдіалект|Валенсійський перехідний (каталанський туртозький) субдіалект]]
**** [[Кастельйоський субдіалект|Кастельйоський (власне північноваленсійський) субдіалект]]
*** [[Валенсійська мова|Валенсійський діалект]]
**** [[Апічат|Субдіалект (діалект) апічат]]
**** [[Південноваленсійський діалект|Південноваленсійський субдіалект (діалект)]]
**** [[Алаканський діалект|Алаканський субдіалект (діалект)]]
**** [[Мальорський діалект у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера|Мальорський субдіалект (діалект) у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера]]
* [[Каталанська мова]]
* [[Каталанська мова]]
* [[Валенсійська мова]]
* [[Валенсійська мова]]


{{Діалекти каталанської мови 2}}
{{Портал Каталонія}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Портал|Каталонія}}


{{Діалекти каталанської мови}}
{{Каталанська мова}}
{{Каталанська мова}}
{{Романські мови}}
{{Романські мови}}
Рядок 62: Рядок 42:
[[Категорія:Каталонія]]
[[Категорія:Каталонія]]
[[Категорія:Арагон]]
[[Категорія:Арагон]]
[[Категорія:Діалекти каталанської мови]]

[[an:Catalán ribagorzano]]
[[en:Ribagorçan]]
[[es:Dialecto ribagorzano]]

Поточна версія на 09:50, 29 вересня 2016

Діалекти каталанської мови

Рібаго́рський субдіале́кт півні́чно-за́хідного діалеќту катала́нської мо́ви (кат. català ribagorçà) – говори каталанської мови, якими говорять у кумарці Алта-Рібагорса в Каталонії, західній частині комарки Рібагорса в Арагоні та в арагонській комарці Літера.

Фонетика

[ред. | ред. код]
  • Закінчення -er вимовляється без кінцевого -r, як і на решті території північно-західного діалекту, однак на відміну від інших територій -e- позначає відкрите [ε]: carrer вимовляється [ka'rε].
  • -l після k-, b-, p-, f- та r- палаталізується: cllau (замість clau), bllat (замість blat), fllor (замість flor), parllar (замість parlar), Cerller (місцевий топонім).
  • Як у субдіалекті апічат звук [z] переходить у [s]: casa → ['kaza].
  • -x-, яке позначає [ʃ] у літературній вимові, читається [tʃ], окрім випадків, коли перед -x стоїть i-: caixa, baixar.
  • j та i+g вимовляються як коротке i: major → maió, maig → mai, але деякі слова вимовляються з [tʃ]: mig, raig.

Морфологія

[ред. | ред. код]
  • Існує три типи вказівних займенників, які вказують на віддаленість предмету: ACÍ esto esta estos estes, ASTÍ eixo eixa eixos eixes, ALLÍ aquell aquella aquells aquelles.
  • Зберігається середньовічна форма означеного артиклю чоловічого роду: lo i los. Якщо після артиклю йде слово, що починається з голосної, артикль на письмі набирає форми el та els, та вимовляється l i ls.
  • Третя особа однини теперішнього часу та деяких інших часових форм закінчується на [e]: ell parle, parlave, parlarie.
  • У дієсловах третьої дієвідміни -ix- вимовляється [is].
  • Відмінювання дієслів відбувається за схемою західних діалектів каталанської мови: у теперішньому часі — parle, parles, parle, parlem, parleu, parlen.

Бенаскська говірка

[ред. | ред. код]

Сусідня бенаскська говірка не належить до діалектів каталанської мови, а є перехідною зоною між арагонською, каталанською та окситанською (гасконським діалектом) мовами.

Див. також

[ред. | ред. код]

Західна група

Східна група

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Іноді класифікується як субдіалект північно-західного діалекту
  2. Іноді класифікується як субдіалект валенсійського (південнокаталанського) діалекту.