Рібагорський субдіалект каталанської мови: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Yevhen (обговорення | внесок) м Відміна редагування № 2318415 користувача Yevhen (обговорення) |
м Glovacki перейменував сторінку з Рібагорський субдіалект на Рібагорський субдіалект каталанської мови |
||
(Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[ |
[[Файл:Map-dialects-catalan.jpg|міні|праворуч|300пкс|''Діалекти каталанської мови'']] |
||
'''Рібаго́рський субдіале́кт півні́чно-за́хідного діалеќту катала́нської мо́ви''' ({{lang-ca|català ribagorçà}}) – говори [[Каталанська мова|каталанської мови]], якими говорять у [[Кумарка|кумарці]] [[Алта-Рібагорса]] в [[Каталонія|Каталонії]], західній частині комарки [[Рібагорса]] в [[Арагон]]і та в арагонській комарці [[Літера (район)|Літера]]. |
'''Рібаго́рський субдіале́кт півні́чно-за́хідного діалеќту катала́нської мо́ви''' ({{lang-ca|català ribagorçà}}) – говори [[Каталанська мова|каталанської мови]], якими говорять у [[Кумарка|кумарці]] [[Алта-Рібагорса]] в [[Каталонія|Каталонії]], західній частині комарки [[Рібагорса]] в [[Арагон]]і та в арагонській комарці [[Літера (район)|Літера]]. |
||
==Фонетика== |
== Фонетика == |
||
* Закінчення '''-er''' вимовляється без кінцевого '''-r''', як і на решті території [[північно-західний діалект каталанської мови|північно-західного діалекту]], однак на відміну від інших територій '''-e-''' позначає відкрите {{IPA|[ε]}}: ''carrer'' вимовляється {{IPA|[ka'rε]}}. |
* Закінчення '''-er''' вимовляється без кінцевого '''-r''', як і на решті території [[північно-західний діалект каталанської мови|північно-західного діалекту]], однак на відміну від інших територій '''-e-''' позначає відкрите {{IPA|[ε]}}: ''carrer'' вимовляється {{IPA|[ka'rε]}}. |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
* '''j''' та '''i+g''' вимовляються як коротке '''i''': ''major → maió, maig → mai'', але деякі слова вимовляються з {{IPA|[tʃ]}}: ''mig, raig''. |
* '''j''' та '''i+g''' вимовляються як коротке '''i''': ''major → maió, maig → mai'', але деякі слова вимовляються з {{IPA|[tʃ]}}: ''mig, raig''. |
||
==Морфологія== |
== Морфологія == |
||
* Існує три типи вказівних займенників, які вказують на віддаленість предмету: ''ACÍ esto esta estos estes, ASTÍ eixo eixa eixos eixes, ALLÍ aquell aquella aquells aquelles''. |
* Існує три типи вказівних займенників, які вказують на віддаленість предмету: ''ACÍ esto esta estos estes, ASTÍ eixo eixa eixos eixes, ALLÍ aquell aquella aquells aquelles''. |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
* Відмінювання дієслів відбувається за схемою західних діалектів каталанської мови: у теперішньому часі — ''parle, parles, parle, parlem, parleu, parlen''. |
* Відмінювання дієслів відбувається за схемою західних діалектів каталанської мови: у теперішньому часі — ''parle, parles, parle, parlem, parleu, parlen''. |
||
==Бенаскська говірка== |
== Бенаскська говірка == |
||
Сусідня бенаскська говірка не належить до [[Діалекти каталанської мови|діалектів каталанської мови]], а є перехідною зоною між [[Арагонська мова|арагонською]], [[Каталанська мова|каталанською]] та [[Окситанська мова|окситанською]] (гасконським діалектом) мовами. |
Сусідня бенаскська говірка не належить до [[Діалекти каталанської мови|діалектів каталанської мови]], а є перехідною зоною між [[Арагонська мова|арагонською]], [[Каталанська мова|каталанською]] та [[Окситанська мова|окситанською]] (гасконським діалектом) мовами. |
||
==Див. також== |
== Див. також == |
||
* [[Діалекти каталанської мови]] |
* [[Діалекти каталанської мови]] |
||
** Східні діалекти |
|||
*** [[Центральнокаталанський діалект]] |
|||
**** [[Барселонський субдіалект]] |
|||
**** [[шіпелья|Субдіалект шіпелья]] |
|||
**** [[Таррагонський субдіалект]] |
|||
**** [[Субдіалект салат]] |
|||
**** [[Північний перехідний субдіалект каталанської мови|Північний перехідний субдіалект]] |
|||
*** [[Північнокаталанський діалект]] |
|||
**** [[Капсійський субдіалект|Капсійський субдіалект (субдіалект Капсі)]] |
|||
*** [[Балеарський діалект]] |
|||
*** [[Алґерський діалект]] |
|||
** Західні діалекти |
|||
*** [[Північно-західний діалект каталанської мови|Північно-західний діалект]] |
|||
**** [[Рібагорський субдіалект]] |
|||
**** [[Пальяський субдіалект]] |
|||
**** [[Льєйдський субдіалект]] |
|||
*** [[Північноваленсійський діалект|Північноваленсійський (ебрський) діалект]] |
|||
**** [[Валенсійський перехідний субдіалект|Валенсійський перехідний (каталанський туртозький) субдіалект]] |
|||
**** [[Кастельйоський субдіалект|Кастельйоський (власне північноваленсійський) субдіалект]] |
|||
*** [[Валенсійська мова|Валенсійський діалект]] |
|||
**** [[Апічат|Субдіалект (діалект) апічат]] |
|||
**** [[Південноваленсійський діалект|Південноваленсійський субдіалект (діалект)]] |
|||
**** [[Алаканський діалект|Алаканський субдіалект (діалект)]] |
|||
**** [[Мальорський діалект у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера|Мальорський субдіалект (діалект) у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера]] |
|||
* [[Каталанська мова]] |
* [[Каталанська мова]] |
||
* [[Валенсійська мова]] |
* [[Валенсійська мова]] |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
{{Каталанська мова}} |
{{Каталанська мова}} |
||
{{Романські мови}} |
{{Романські мови}} |
||
Рядок 62: | Рядок 42: | ||
[[Категорія:Каталонія]] |
[[Категорія:Каталонія]] |
||
[[Категорія:Арагон]] |
[[Категорія:Арагон]] |
||
[[Категорія:Діалекти каталанської мови]] |
|||
[[an:Catalán ribagorzano]] |
|||
[[en:Ribagorçan]] |
|||
[[es:Dialecto ribagorzano]] |
Поточна версія на 09:50, 29 вересня 2016
Рібаго́рський субдіале́кт півні́чно-за́хідного діалеќту катала́нської мо́ви (кат. català ribagorçà) – говори каталанської мови, якими говорять у кумарці Алта-Рібагорса в Каталонії, західній частині комарки Рібагорса в Арагоні та в арагонській комарці Літера.
- Закінчення -er вимовляється без кінцевого -r, як і на решті території північно-західного діалекту, однак на відміну від інших територій -e- позначає відкрите [ε]: carrer вимовляється [ka'rε].
- -l після k-, b-, p-, f- та r- палаталізується: cllau (замість clau), bllat (замість blat), fllor (замість flor), parllar (замість parlar), Cerller (місцевий топонім).
- Як у субдіалекті апічат звук [z] переходить у [s]: casa → ['kaza].
- -x-, яке позначає [ʃ] у літературній вимові, читається [tʃ], окрім випадків, коли перед -x стоїть i-: caixa, baixar.
- j та i+g вимовляються як коротке i: major → maió, maig → mai, але деякі слова вимовляються з [tʃ]: mig, raig.
- Існує три типи вказівних займенників, які вказують на віддаленість предмету: ACÍ esto esta estos estes, ASTÍ eixo eixa eixos eixes, ALLÍ aquell aquella aquells aquelles.
- Зберігається середньовічна форма означеного артиклю чоловічого роду: lo i los. Якщо після артиклю йде слово, що починається з голосної, артикль на письмі набирає форми el та els, та вимовляється l i ls.
- Третя особа однини теперішнього часу та деяких інших часових форм закінчується на [e]: ell parle, parlave, parlarie.
- У дієсловах третьої дієвідміни -ix- вимовляється [is].
- Відмінювання дієслів відбувається за схемою західних діалектів каталанської мови: у теперішньому часі — parle, parles, parle, parlem, parleu, parlen.
Сусідня бенаскська говірка не належить до діалектів каталанської мови, а є перехідною зоною між арагонською, каталанською та окситанською (гасконським діалектом) мовами.
Західна група
|
Східна група
|
- ↑ Іноді класифікується як субдіалект північно-західного діалекту
- ↑ Іноді класифікується як субдіалект валенсійського (південнокаталанського) діалекту.
|
|