Рихлік Євген Антонович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
м правопис |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Євген Антонович Рихлік''' ([[1888]]—[[1939]]) |
'''Євген Антонович Рихлік''' ([[1888]]—[[1939]])— [[славіст]], родом з волинських [[чехи|чехів]], закінчив [[Київський університет]], професор [[Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя|Ніженського Інституту Народної Освіти]]. Народився в с. Вільшанка (ст. Чуднів-Волинський) Чуднівського району [[Житомирська область|Житомирської області]]. |
||
Праці про поезію [[Челаковський Франтішек|Ф. Челаковського]], українські мотиви в творчості [[Словацький Юліуш|Ю. Словацького]] й інших польських поетів, [[слов'янофільство]] кирило-мефодіївців (1926), лексику села [[Вільшанка (Ємільчинський район)|Вільшанки]] на Житомирщині («Записки Ніженського Ін-Ту Народився Освіти», ч. 7, 1927). Як член Етнопр. Комісії УАН опублікував низку етноґрафічних матеріалів, у її «Етнографічному віснику» обговорював |
Праці про поезію [[Челаковський Франтішек|Ф. Челаковського]], українські мотиви в творчості [[Словацький Юліуш|Ю. Словацького]] й інших польських поетів, [[слов'янофільство]] кирило-мефодіївців (1926), лексику села [[Вільшанка (Ємільчинський район)|Вільшанки]] на Житомирщині («Записки Ніженського Ін-Ту Народився Освіти», ч. 7, 1927). Як член Етнопр. Комісії УАН опублікував низку етноґрафічних матеріалів, у її «Етнографічному віснику» обговорював чеські та польські фахові публікації. 1930 заарештований і засланий. |
||
== Література == |
== Література == |
||
Версія за 12:33, 5 березня 2013
Євген Антонович Рихлік (1888—1939)— славіст, родом з волинських чехів, закінчив Київський університет, професор Ніженського Інституту Народної Освіти. Народився в с. Вільшанка (ст. Чуднів-Волинський) Чуднівського району Житомирської області.
Праці про поезію Ф. Челаковського, українські мотиви в творчості Ю. Словацького й інших польських поетів, слов'янофільство кирило-мефодіївців (1926), лексику села Вільшанки на Житомирщині («Записки Ніженського Ін-Ту Народився Освіти», ч. 7, 1927). Як член Етнопр. Комісії УАН опублікував низку етноґрафічних матеріалів, у її «Етнографічному віснику» обговорював чеські та польські фахові публікації. 1930 заарештований і засланий.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |