Рихлік Євген Антонович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
SasZt (обговорення | внесок) |
м вікіфікація |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Народився в селі [[Вільшанка (Чуднівський район)|Вільшанка]] (ст. [[Чуднів-Волинський]]) Чуднівського району [[Житомирська область|Житомирської області]] у чеській родині. Закінчив та працював в [[Київський університет|Київському університеті]], завідував чеською школою на Шулявці. У часи совєцької окупації - професор [[Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя|Ніженського Інституту Народної Освіти]] З 1927 р. він очолював кабінет національних меншин при Всеукраїнській Академії Наук, проводив цікаві дослідження про розвиток чеських поселень. |
Народився в селі [[Вільшанка (Чуднівський район)|Вільшанка]] (ст. [[Чуднів-Волинський]]) Чуднівського району [[Житомирська область|Житомирської області]] у чеській родині. Закінчив та працював в [[Київський університет|Київському університеті]], завідував чеською школою на Шулявці. У часи совєцької окупації - професор [[Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя|Ніженського Інституту Народної Освіти]] З 1927 р. він очолював [[Кабінет національних меншин при ВУАН|кабінет національних меншин при Всеукраїнській Академії Наук]], проводив цікаві дослідження про розвиток чеських поселень. |
||
Праці про поезію [[Челаковський Франтішек|Ф. Челаковського]], досліджував українські мотиви в творчості [[Словацький Юліуш|Юліуша Словацького]] й інших польських поетів, [[слов'янофільство]] кирило-мефодіївців (1926). |
Праці про поезію [[Челаковський Франтішек|Ф. Челаковського]], досліджував українські мотиви в творчості [[Словацький Юліуш|Юліуша Словацького]] й інших польських поетів, [[слов'янофільство]] кирило-мефодіївців (1926). |
||
Версія за 05:31, 14 серпня 2015
Євген Антонович Рихлік (1888, Вільшанка — 1939, концтабір ГУЛАГ СССР) — український славіст, родом з волинських чехів.
Біографія
Народився в селі Вільшанка (ст. Чуднів-Волинський) Чуднівського району Житомирської області у чеській родині. Закінчив та працював в Київському університеті, завідував чеською школою на Шулявці. У часи совєцької окупації - професор Ніженського Інституту Народної Освіти З 1927 р. він очолював кабінет національних меншин при Всеукраїнській Академії Наук, проводив цікаві дослідження про розвиток чеських поселень.
Праці про поезію Ф. Челаковського, досліджував українські мотиви в творчості Юліуша Словацького й інших польських поетів, слов'янофільство кирило-мефодіївців (1926).
Окремо вивчав лексику села Вільшанка на Житомирщині («Записки Ніженського Ін-Ту Народився Освіти», ч. 7, 1927).
Член Етнографічної Комісії УАН, працюючи в якій опублікував низку етноґрафічних матеріалів. У журнаді «Етнографічний вісник» обговорював чеські та польські фахові публікації.
1930 викрадений НКВД, після сфабрикованого суду - в'язень ГУЛАГ. Помер на засланні.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Шевцова Л. С. Основні пріоритети роботи центру богемістики // Чехи на Волині: історія та сучасність: збірник наукових праць / за ред. О. С. Березюк, О. М. Власенко. — Житомир: Вид–во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — С. 111-117
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |