Російська диверсійна діяльність в Україні (2014): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Немає відмінностей)

Версія за 19:40, 15 березня 2014

Російська диверсійна діяльність в Україні — комплекс дій спланованих, організованих та втілюваних російськими спецслужбами в Україні, за допомогою місцевих російських агентів впливу та проросійських сепаратистів, починаючи з кінця лютого 2014 року, метою яких є дестабілізація політичної ситуації в Україні після Єврореволюції, провокування міжетнічних, міжрегіональних конфліктів та посилення сепаратистських рухів в східних регіонах держави. Ці диверсійні дії є складовою більш широкої, на геополітичному рівні, атаки на Українську державність, частиною якої є інформаційна війна проти України та пряма військова агресія — окупація Росією Автономної республіки Крим.

Захоплення облдержадміністрацій та мітинги за федералізацію

Після окупації Автономії російськими військами, в кінці лютого — початку березня 2014, східними та південними обласними центрами одночасно прокотилася хвиля сепаратистських мітингів та захоплень облдержадміністрацій під російськими та радянськими прапорами, гаслами яких була федералізація України та вимоги «захисту від бандерівців».

1 березня росіянами та місцевими проросійськими активістами було захоплено Донецьку облдержадміністрацію, яку вже покинули чиновники. Як зазначила прес-служба Донецької ОДА, більшість мітингарів — не жителі Донецька, а приїжджі з Росії. Вони скандували «Донецька — російське місто» і плутали прізвище донецького губернатора, вимагаючи його відставки. Міська рада Донецька на екстреному засіданні поставила під сумнів легітимність центральної влади, вирішила утворити місцеву муніципальну міліцію та створити з Луганською облдержадміністрацією стабілізаційний фонд Донбасу.[1]

1 березня в Харкові півтори сотні людей із георгіївськими стрічками — учасники 30-тисячного мітингу примирення, ініційованого владою міста біля пам'ятника Леніну, штурмом узяли будівлю Харківської ОДА, де шість діб цілодобово перебували декілька сотень активістів Євромайдану, «Правого сектору», «УДАРу», «Свободи», «Батьківщини». В ході штурму постраждало 106 осіб, сімом немає і 18-ти років, 80 осіб доставлено в лікарні, десятьох госпіталізовано, один у важкому стані — він випав із вікна. Як заявив харківський правозахисник Євген Захаров, учасники штурму, озброєні холодною зброєю, жорстоко били активістів, плювали в них, ставили їх на коліна. За його словами, штурм будівлі ХОДА став свідченням грубого порушення прав людини. Пізніше було встановлено, що чоловік, який встановлював російський прапор на ХОДА — житель Москви.[2] Як зазначив народний депутат Віталій Данилов, напередодні в Харків приїхали більше двох тисяч росіян на автобусах з Бєлгородської області, «саме вони почали бити прихильників Євромайдану і влаштовувати безлад. До їх прибуття мітинг в Харкові був виключно мирним». Данилов зазначив, що росіяни не вживали жодних політичних гасел, що їх завданням було лише спровокувати зіткнення. Відразу після вчинення провокації росіяни поїхали назад.[3]

Криваві бійні перед кримським референдумом

Затримання російських диверсантів

11 березня Управління СБУ в Донецькій області заявило, що Російська Федерація має намір насичувати регіон диверсійними групами, в яких буде не більше двох осіб і які будуть формуватися на місцях у оформлені загони. Співробітники СБУ в ніч на 11 березня затримали в Донецьку громадянина Росії, який прибув до України для формування диверсійних груп. Затриманий є уродженцем Криму, 1977 року народження який живе в Москві. Служба безпеки відпрацьовувала цю людину впродовж останніх 15 діб. За словами глави обласного СБУ Валерія Іванова, провокації можливі не лише в Донецьку, але й Маріуполі, Горлівці, Слов'янську, Дзержинську, Краматорську.[4]

Реакція населення східних областей

Примітки