У-цзун (династія Тан): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
(Не показані 13 проміжних версій 5 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses|Уцзун}} |
|||
{{Особа |
|||
{{Державний діяч |
|||
| ім'я = У-цзун |
|||
| титул = [[Список правителів Китаю|Імператор Тан]] |
|||
| місце_проживання = |
|||
| порядок = 18 |
|||
| інші_імена = Лі Янь |
|||
|прапор = |
|||
| зображення = Tang Wuzong.jpg |
|||
| періодпочаток = [[20 лютого]] [[Список керівників держав 840 року|840]] |
|||
| розмір_зображення = 250px |
|||
| періодкінець = [[22 квітня]] [[Список керівників держав 846 року|846]] року |
|||
| підпис_зображення = |
|||
| період правління = |
|||
| ім'я_при_народженні = Лі Чан |
|||
⚫ | |||
| дата_народження = 1.7.814 |
|||
⚫ | |||
| місце_народження = |
|||
| дата_смерті = 22.4.846 |
|||
| місце_смерті = |
|||
| причина_смерті = |
|||
| титул = [[імператор]] |
|||
| термін = 840—846 |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
| конфесія = даосизм |
|||
| дружина = імператриця Ван |
|||
| діти = 5 синів та 7 доньок |
|||
| рід = [[Лі]] |
|||
| батько = [[Му-цзун (династія Тан)|Му-цзун]] |
|||
| матір = імператриця Сян'ї |
|||
| нагороди = |
|||
| зріст = |
|||
| вага = |
|||
| герб = |
|||
}} |
}} |
||
'''У-цзун''' (武宗, [[1 липня]] [[814]] —[[22 квітня]] [[846]]) — |
'''У-цзун''' ({{zh|c=武宗|p=Wuzong}}), особисте ім'я '''Лі Чань''' ({{zh|c=李瀍|p=Li Chan}}; [[1 липня]] [[814]] —[[22 квітня]] [[846]]) — вісімнадцятий імператор [[Династія Тан|династії Тан]] у [[840]]–[[846]] роках. |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Рядок 34: | Рядок 17: | ||
Новий імператор змінив канцлера, призначивши на цю посаду [[Лі Дею]], що свідчило про перемогу роду Лі у тривалій боротьбі з родом Ніу. Загалом було поліпшено роботу уряду, приборкано євнухів. |
Новий імператор змінив канцлера, призначивши на цю посаду [[Лі Дею]], що свідчило про перемогу роду Лі у тривалій боротьбі з родом Ніу. Загалом було поліпшено роботу уряду, приборкано євнухів. |
||
Водночас довелося протистояти [[уйгури|уйгурам]], які під тиском [[Єнісейські |
Водночас довелося протистояти [[уйгури|уйгурам]], які під тиском [[Єнісейські киргизи|кирзигів]] рушили на схід. У тривалій боротьбі з 840 до [[843]] року Китай вийшов переможцем. У вирішальній битві китайський генерал Лю Мян знищив 10 тисяч уйгурів та ще стільки ж захопив у полон. Місце битви отримало назву «Гора вбитих гунів» — Шахушан. Після цього імператор оголосив поза законом релігію уйгурів — [[маніхейство]]. |
||
Разом з тим було продовжено боротьбу із військовими намісниками ([[ |
Разом з тим було продовжено боротьбу із військовими намісниками ([[цзєдуши]]), які стали майже незалежними. У 843-[[844]] роках були розбиті роди спадкових цзєдуши — Лю, Ван, Ши на території сучасної провінції [[Хебей]]. Водночас було придушено повстання у префектурах на території сучасної провінції Шаньсі. |
||
Після цього було подолано вплив родів Ніу та Лі. Слідок за цим у [[845]] році розпочалося переслідування [[Буддизм|буддистів]]. За наказом У-цзуна конфісковано майно буддійських храмів, їх було знищено 4600 і 40 тисяч буддистських святинь, 260500 ченців і черниць переведено до стану мирян. |
Після цього було подолано вплив родів Ніу та Лі. Слідок за цим у [[845]] році розпочалося переслідування [[Буддизм|буддистів]]. За наказом У-цзуна конфісковано майно буддійських храмів, їх було знищено 4600 і 40 тисяч буддистських святинь, 260500 ченців і черниць переведено до стану мирян. Також було ліквідовано храми несторіанців. З цього моменту починаються переслідування буддизму, несторіанства, а також інших іноземних релігій. |
||
Після того, як У-цзун, вживаючи [[Даосизм|даоські]] еліксири безсмертя, важко захворів, він вирішив обдурити смерть, змінивши особисті ім'я з Чан на Янь, але марно — [[22 квітня]] [[846]] року він помер. |
Після того, як У-цзун, вживаючи [[Даосизм|даоські]] еліксири безсмертя, важко захворів, він вирішив обдурити смерть, змінивши особисті ім'я з Чан на Янь, але марно — [[22 квітня]] [[846]] року він помер. |
||
== Примітки == |
|||
{{Примітки}} |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* Gisela Gottschalk: Chinas große Kaiser. Ihre Geschichte, ihre Kultur, ihre Leistungen. Die chinesische Herrscherdynastien in Bildern, Berichten und Dokumenten. Lizenzausgabe. Pawlak, Herrsching 1985, ISBN 3-88199-229-4. |
* Gisela Gottschalk: Chinas große Kaiser. Ihre Geschichte, ihre Kultur, ihre Leistungen. Die chinesische Herrscherdynastien in Bildern, Berichten und Dokumenten. Lizenzausgabe. Pawlak, Herrsching 1985, ISBN 3-88199-229-4. |
||
{{Імператори династії Тан}} |
|||
{{Бібліоінформація}} |
|||
{{Портали|Китай}} |
|||
[[Категорія:Імператори династії Тан]] |
[[Категорія:Імператори династії Тан]] |
||
[[Категорія:Уродженці Сіаня]] |
|||
[[Категорія:Правителі IX століття]] |
Поточна версія на 14:10, 10 вересня 2023
У-цзун | ||
| ||
---|---|---|
20 лютого 840 — 22 квітня 846 року | ||
Попередник: | Лі Ан | |
Спадкоємець: | Лі Ї | |
Народження: |
2 липня 814 Чан'ань | |
Смерть: |
22 квітня 846 (31 рік) Чан'ань | |
Причина смерті: | інтоксикація[d] | |
Поховання: | Sanyuand[1] | |
Країна: | Династія Тан[1] | |
Релігія: | Даосизм | |
Рід: | династія Лі[d] | |
Батько: | Му-цзун[1] | |
Мати: | Q8251397? | |
Діти: | Li Qid[1], Li Yid[1], Li Xiand[1], Li Jund[1], Li Cuod[1], Q10931680?, Q16603411?, Q11087611?, Q11120827?, Q11131836?, Q16603688? і Q16603721? | |
У-цзун (кит.: 武宗; піньїнь: Wuzong), особисте ім'я Лі Чань (кит.: 李瀍; піньїнь: Li Chan; 1 липня 814 —22 квітня 846) — вісімнадцятий імператор династії Тан у 840–846 роках.
Народився 1 липня 814 у родині спадкоємця трону Лі Хеня. Отримав ім'я Чан. Після того, як останній став імператором Му-цзуном, Лі Чан стає князем Інь. За часів свого зведеного брата й імператора Вень-цзуна Лі Чан став у 839 році спадкоємцем трону. Після смерті Вень-цзуна у 840 році при підтримці євнухів Лі Янь став імператором під ім'ям У-цзун.
Новий імператор змінив канцлера, призначивши на цю посаду Лі Дею, що свідчило про перемогу роду Лі у тривалій боротьбі з родом Ніу. Загалом було поліпшено роботу уряду, приборкано євнухів.
Водночас довелося протистояти уйгурам, які під тиском кирзигів рушили на схід. У тривалій боротьбі з 840 до 843 року Китай вийшов переможцем. У вирішальній битві китайський генерал Лю Мян знищив 10 тисяч уйгурів та ще стільки ж захопив у полон. Місце битви отримало назву «Гора вбитих гунів» — Шахушан. Після цього імператор оголосив поза законом релігію уйгурів — маніхейство.
Разом з тим було продовжено боротьбу із військовими намісниками (цзєдуши), які стали майже незалежними. У 843-844 роках були розбиті роди спадкових цзєдуши — Лю, Ван, Ши на території сучасної провінції Хебей. Водночас було придушено повстання у префектурах на території сучасної провінції Шаньсі.
Після цього було подолано вплив родів Ніу та Лі. Слідок за цим у 845 році розпочалося переслідування буддистів. За наказом У-цзуна конфісковано майно буддійських храмів, їх було знищено 4600 і 40 тисяч буддистських святинь, 260500 ченців і черниць переведено до стану мирян. Також було ліквідовано храми несторіанців. З цього моменту починаються переслідування буддизму, несторіанства, а також інших іноземних релігій.
Після того, як У-цзун, вживаючи даоські еліксири безсмертя, важко захворів, він вирішив обдурити смерть, змінивши особисті ім'я з Чан на Янь, але марно — 22 квітня 846 року він помер.
- Gisela Gottschalk: Chinas große Kaiser. Ihre Geschichte, ihre Kultur, ihre Leistungen. Die chinesische Herrscherdynastien in Bildern, Berichten und Dokumenten. Lizenzausgabe. Pawlak, Herrsching 1985, ISBN 3-88199-229-4.
|
|