Тяньцінь: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Тяньцінь''' ({{Lang-zh|天琴计划}}, {{lang-en|TianQin}})&nbsp;— запропонований китайський космічний [[детектор гравітаційних хвиль]], що має складатись з трьох космічних кораблів на навколоземній орбіті. Над проєктом працює [[Університет імені Сунь Ятсена|Університет Сунь Ятсена]] в кампусі [[Чжухай]]. Будівництво пов'язаної з проєктом інфраструктури, яка включатиме дослідницький корпус, надтиху лабораторію та центр спостереження, розпочалося в березні 2016 року. Вартість проєкту оцінюється в 15 мільярдів юанів (2,3 мільярда доларів США). Запуск космічного апарата намічено на 2030-ті роки<ref>{{Cite web|last=ZHOU WENTING|date=2019-04-12|title=China-led project expected to enhance space research|website=China Daily|accessdate=2019-09-19|url=http://www.chinadaily.com.cn/a/201904/12/WS5cafc70fa3104842260b5bb8.html}}</ref>. У грудні 2019 року Китай запустив « Тяньцінь-1», свій перший супутник для виявлення гравітаційних хвиль у космосі<ref>{{Cite web|date=2019-12-21|title=China launches first satellite for space-based gravitational wave detection|website=New China TV|accessdate=2019-12-21|url=https://www.youtube.com/watch?v=Jy0op9crwQU}}</ref>.
'''Тяньцінь''' ({{Lang-zh|天琴计划}}, {{lang-en|TianQin}})&nbsp;— запропонований китайський космічний [[детектор гравітаційних хвиль]], що має складатись з трьох космічних кораблів на навколоземній орбіті. Над проєктом працює [[Університет імені Сунь Ятсена|Університет Сунь Ятсена]] в кампусі [[Чжухай]]. Будівництво пов'язаної з проєктом інфраструктури, яка включатиме дослідницький корпус, надтиху лабораторію та центр спостереження, розпочалося в березні 2016 року. Вартість проєкту оцінюється в 15 мільярдів юанів (2,3 мільярда доларів США)<ref name="arXiv:1512.02076" /><ref name="arXiv:1510.04754" /><ref name="Hsien-Chi_2015" /><ref name="Lue_2015" />. Запуск космічного апарата намічено на 2030-ті роки<ref>{{Cite web|last=ZHOU WENTING|date=2019-04-12|title=China-led project expected to enhance space research|website=China Daily|accessdate=2019-09-19|url=http://www.chinadaily.com.cn/a/201904/12/WS5cafc70fa3104842260b5bb8.html}}</ref><ref name="Hu 2019"/>. У грудні 2019 року Китай запустив « Тяньцінь-1», свій перший супутник для виявлення гравітаційних хвиль у космосі<ref>{{Cite web|date=2019-12-21|title=China launches first satellite for space-based gravitational wave detection|website=New China TV|accessdate=2019-12-21|url=https://www.youtube.com/watch?v=Jy0op9crwQU}}</ref>.


Назва проєкту поєднує китайські слова «<nowiki/>[[Тянь]]<nowiki/>» (天), що означає небо або небеса, і «<nowiki/>[[Цисяньцинь|Цінь]]<nowiki/>» (琴), що означає струнний інструмент. Ця назва відноситься до метафоричної концепції гравітаційних хвиль, які ніби «щипають струни», викликаючи флуктуації в 100 000-кілометрових лазерних променях, що простягаються між кожним із трьох космічних апаратів TianQin.
Назва проєкту поєднує китайські слова «<nowiki/>[[Тянь]]<nowiki/>» (天), що означає небо або небеса, і «<nowiki/>[[Цисяньцинь|Цінь]]<nowiki/>» (琴), що означає струнний інструмент. Ця назва відноситься до метафоричної концепції гравітаційних хвиль, які ніби «щипають струни», викликаючи флуктуації в 100 000-кілометрових лазерних променях, що простягаються між кожним із трьох космічних апаратів TianQin.


Обсерваторія складатиметься з трьох ідентичних керованих космічних апаратів на високих навколоземних орбітах на висоті близько 100 000&nbsp;км. Номінальним джерелом обсерваторії є подвійна система [[Білий карлик|білого карлика]] [[RX J0806.3+1527]] (також відома як [[HM Cancri]]). Це може послужити хорошим джерелом калібрування для гравітаційної хвильової обсерваторії Тяньцінь. Подібні конфігурації космічних детекторів гравітаційних хвиль на геоцентричній орбіті розроблялися з 2011 року і показали, що вони зручні для спостереження подвійних систем середньої маси та масивних чорних дір.
Обсерваторія складатиметься з трьох ідентичних керованих космічних апаратів на високих навколоземних орбітах на висоті близько 100 000&nbsp;км. Номінальним джерелом обсерваторії є подвійна система [[Білий карлик|білого карлика]] [[RX J0806.3+1527]] (також відома як [[HM Cancri]])<ref name="TianQin orbit 2019"/>. Це може послужити хорошим джерелом калібрування для гравітаційної хвильової обсерваторії Тяньцінь. Подібні конфігурації космічних детекторів гравітаційних хвиль на геоцентричній орбіті розроблялися з 2011 року<ref name="Tinto_2011"/><ref name="McWilliams_2011"/> і показали, що вони зручні для спостереження подвійних систем середньої маси та масивних чорних дір<ref name="McWilliams_2011"/>.


Окрім галактичних подвійних систем, обсерваторія Тяньцінь також може виявляти такі джерела, як подвійні [[Чорна діра|масивні чорні діри]], [[Орбітальне зближення екстремального масового співвідношення|орбітальне зближення систем з екстремальним відношенням мас]], [[Подвійна чорна діра|подвійні чорні діри із зоряною масою]] та [[гравітаційно-хвильовий фон]] тощо.
Окрім галактичних подвійних систем, обсерваторія Тяньцінь також може виявляти такі джерела, як подвійні [[Чорна діра|масивні чорні діри]], [[Орбітальне зближення екстремального масового співвідношення|орбітальне зближення систем з екстремальним відношенням мас]], [[Подвійна чорна діра|подвійні чорні діри із зоряною масою]] та [[гравітаційно-хвильовий фон]] тощо.

Версія за 11:47, 11 листопада 2023

Тяньцінь (кит. 天琴计划, англ. TianQin) — запропонований китайський космічний детектор гравітаційних хвиль, що має складатись з трьох космічних кораблів на навколоземній орбіті. Над проєктом працює Університет Сунь Ятсена в кампусі Чжухай. Будівництво пов'язаної з проєктом інфраструктури, яка включатиме дослідницький корпус, надтиху лабораторію та центр спостереження, розпочалося в березні 2016 року. Вартість проєкту оцінюється в 15 мільярдів юанів (2,3 мільярда доларів США)[1][2][3][4]. Запуск космічного апарата намічено на 2030-ті роки[5][6]. У грудні 2019 року Китай запустив « Тяньцінь-1», свій перший супутник для виявлення гравітаційних хвиль у космосі[7].

Назва проєкту поєднує китайські слова «Тянь» (天), що означає небо або небеса, і «Цінь» (琴), що означає струнний інструмент. Ця назва відноситься до метафоричної концепції гравітаційних хвиль, які ніби «щипають струни», викликаючи флуктуації в 100 000-кілометрових лазерних променях, що простягаються між кожним із трьох космічних апаратів TianQin.

Обсерваторія складатиметься з трьох ідентичних керованих космічних апаратів на високих навколоземних орбітах на висоті близько 100 000 км. Номінальним джерелом обсерваторії є подвійна система білого карлика RX J0806.3+1527 (також відома як HM Cancri)[8]. Це може послужити хорошим джерелом калібрування для гравітаційної хвильової обсерваторії Тяньцінь. Подібні конфігурації космічних детекторів гравітаційних хвиль на геоцентричній орбіті розроблялися з 2011 року[9][10] і показали, що вони зручні для спостереження подвійних систем середньої маси та масивних чорних дір[10].

Окрім галактичних подвійних систем, обсерваторія Тяньцінь також може виявляти такі джерела, як подвійні масивні чорні діри, орбітальне зближення систем з екстремальним відношенням мас, подвійні чорні діри із зоряною масою та гравітаційно-хвильовий фон тощо.

Очікується, що частота виявлення подвійних масивних чорних дір становитиме приблизно 60 на рік, і Тяньцінь отримуватиме точну оцінку параметрів джерел, що дозволить розрізняти моделі зародків масивних чорних дір, а також давати ранні попередження про найближчі злиття. Цей детектор також можна використовувати для перевірки теореми про відсутність волосся або обмеження модифікованої гравітації.

Примітки

  1. ↑ Jun Luo та ін. (2016). TianQin: a space-borne gravitational wave detector. Classical and Quantum Gravity. 33 (3): 035010. arXiv:1512.02076. Bibcode:2016CQGra..33c5010L. doi:10.1088/0264-9381/33/3/035010. S2CID 54833657.
  2. ↑ Jianwei Mei; Chenggang Shao; Yan Wang (2015). Fundamentals of the TianQin mission. XIIth International Conference on Gravitation, Astrophysics and Cosmology, PFUR, Moscow, Russia, 2015-07. arXiv:1510.04754. Bibcode:2016gac..conf..360M. doi:10.1142/9789814759816_0079. [Архівовано 2018-04-11 у Wayback Machine.]. proceedings not yet published as of 2015-12.
  3. ↑ Hsien-Chi Yeh. (2015). Current progress of developing inter-satellite laser interferometry for TIANQIN missions. XIIth International Conference on Gravitation, Astrophysics and Cosmology, PFUR, Moscow, Russia, 2015-07. [Архівовано 2018-04-11 у Wayback Machine.]. proceedings not yet published as of 2015-12.
  4. ↑ J. Luo; J. Mei; H.-C. Yeh; C. Shao; M.V. Sazhin; V. Milyukov. (2015). TIANQIN mission concept. XIIth International Conference on Gravitation, Astrophysics and Cosmology, PFUR, Moscow, Russia, 2015-07. [Архівовано 2018-04-11 у Wayback Machine.]. proceedings not yet published as of 2015-12.
  5. ↑ ZHOU WENTING (12 квітня 2019). China-led project expected to enhance space research. China Daily. Процитовано 19 вересня 2019.
  6. ↑ Hu, Yiming; Mei, Jianwei; Luo, Jun (1 August 2019). TianQin project and international collaboration. Chinese Science Bulletin. 64 (24): 2475—2483. doi:10.1360/N972019-00046.
  7. ↑ China launches first satellite for space-based gravitational wave detection. New China TV. 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
  8. ↑ Ye, Bo-Bing; Zhang, Xuefeng; Zhou, Ming-Yue та ін. (2019). Optimizing orbits for TianQin. International Journal of Modern Physics D. 28 (9): 1950121. arXiv:2012.03260. Bibcode:2019IJMPD..2850121Y. doi:10.1142/S0218271819501219. S2CID 145846821.
  9. ↑ Massimo Tinto; J. C. N. de Araujo; Odylio D. Aguiar; Eduardo da Silva Alves (2012). A Geostationary Gravitational Wave Interferometer (GEOGRAWI). Concepts for the NASA Gravitational-Wave Mission, Solicitation: NNH11ZDA019L. arXiv:1111.2576.
  10. ↑ а б Sean T. McWilliams (2012). Geostationary Antenna for Disturbance-Free Laser Interferometry (GADFLI). Concepts for the NASA Gravitational-Wave Mission, Solicitation: NNH11ZDA019L. arXiv:1111.3708.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "science_prospect", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Wang 2019", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Feng 2019", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Shi 2019", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Bao 2019", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Шаблон:Gravitational waves

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тяньцінь&oldid=40891802