Тяньцінь: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
398 928 редагувань
м Перекладено дати в примітках з англійської на українську
 
(Не показані 15 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Космічний телескоп
⚫
'''Тяньцінь''' ({{Lang-zh|天琴计划}}, {{lang-en|TianQin}})&nbsp;— запропонований китайський космічний [[детектор гравітаційних хвиль]], що має складатись з трьох космічних кораблів на навколоземній орбіті. Над проєктом працює [[Університет імені Сунь Ятсена|Університет Сунь Ятсена]] в кампусі [[Чжухай]]. Будівництво пов'язаної з проєктом інфраструктури, яка включатиме дослідницький корпус, надтиху лабораторію та центр спостереження, розпочалося в березні 2016 року. Вартість проєкту оцінюється в 15 мільярдів юанів (2,3 мільярда доларів США). Запуск космічного апарата намічено на 2030-ті роки<ref>{{Cite web|last=ZHOU WENTING|date=2019-04-12|title=China-led project expected to enhance space research|website=China Daily|accessdate=2019-09-19|url=http://www.chinadaily.com.cn/a/201904/12/WS5cafc70fa3104842260b5bb8.html}}</ref>. У грудні 2019 року Китай запустив « Тяньцінь-1», свій перший супутник для виявлення гравітаційних хвиль у космосі<ref>{{Cite web|date=2019-12-21|title=China launches first satellite for space-based gravitational wave detection|website=New China TV|accessdate=2019-12-21|url=https://www.youtube.com/watch?v=Jy0op9crwQU}}</ref>.
|назва = Тяньцінь
|зображення =
|опис =
|інші_назви =
|nssdc_id =
|код_обсерваторії =
|організація = {{не перекладено|Університет Сунь Ятсена|Університет Сунь Ятсена||Sun Yat-sen University}}
|фірми_виготовники =
|дата_запуску = 2030-ті роки
|місце_запуску =
|засіб_запуску =
|тривалість_місії =
|дата_виведення_з_орбіти =
|маса =
|тип_орбіти = геліоцентрична
|висота =
|період =
|швидкість =
|гравітаційне_прискорення =
|розташування =
|тип_телескопа = космічний [[детектор гравітаційних хвиль]]
|довжина_хвилі =
|діаметр =
|поле_зору =
|фокальна_відстань =
| інструмент_1_назва =
| інструмент_1_характеристики =
| інструмент_2_назва =
| інструмент_2_характеристики =
| інструмент_3_назва =
| інструмент_3_характеристики =
| інструмент_4_назва =
| інструмент_4_характеристики =
| інструмент_5_назва =
| інструмент_5_характеристики =
| інструмент_6_назва =
| інструмент_6_характеристики =
|статистика =
|вебсторінка =
}}
⚫
'''Тяньцінь''' ({{Lang-zh|天琴计划}}, {{lang-en|TianQin}})&nbsp;— запропонований китайський космічний [[детектор гравітаційних хвиль]], що має складатись з трьох космічних кораблів на навколоземній орбіті. Над проєктом працює {{не перекладено|Університет Сунь Ятсена|Університет Сунь Ятсена||Sun Yat-sen University}} в кампусі [[Чжухай]]. Будівництво пов'язаної з проєктом інфраструктури, яка включатиме дослідницький корпус, надтиху лабораторію та центр спостереження, розпочалося в березні 2016 року. Вартість проєкту оцінюється в 15 мільярдів юанів (2,3 мільярда доларів США)<ref name="arXiv:1512.02076" /><ref name="arXiv:1510.04754" /><ref name="Hsien-Chi_2015" /><ref name="Lue_2015" />. Запуск космічного апарата намічено на 2030-ті роки<ref>{{Cite web|last=ZHOU WENTING|date=2019-04-12|title=China-led project expected to enhance space research|website=China Daily|accessdate=2019-09-19|url=http://www.chinadaily.com.cn/a/201904/12/WS5cafc70fa3104842260b5bb8.html}}</ref><ref name="Hu 2019"/>. У грудні 2019 року Китай запустив « Тяньцінь-1», свій перший супутник для виявлення гравітаційних хвиль у космосі<ref>{{Cite web|date=2019-12-21|title=China launches first satellite for space-based gravitational wave detection|website=New China TV|accessdate=2019-12-21|url=https://www.youtube.com/watch?v=Jy0op9crwQU}}</ref>.


Назва проєкту поєднує китайські слова «<nowiki/>[[Тянь]]<nowiki/>» (天), що означає небо або небеса, і «<nowiki/>[[Цисяньцинь|Цінь]]<nowiki/>» (琴), що означає струнний інструмент. Ця назва відноситься до метафоричної концепції гравітаційних хвиль, які ніби «щипають струни», викликаючи флуктуації в 100 000-кілометрових лазерних променях, що простягаються між кожним із трьох космічних апаратів TianQin.
Назва проєкту поєднує китайські слова «<nowiki/>{{не перекладено|Тянь|||Tian}}<nowiki/>» (天), що означає небо, і «<nowiki/>[[Цисяньцинь|Цінь]]<nowiki/>» (琴), що означає струнний інструмент. Ця назва відноситься до метафоричної концепції гравітаційних хвиль, які ніби «щипають струни», викликаючи флуктуації в 100 000-кілометрових лазерних променях, що простягаються між кожним із трьох космічних апаратів Тяньцінь.


Обсерваторія складатиметься з трьох ідентичних керованих космічних апаратів на високих навколоземних орбітах на висоті близько 100 000&nbsp;км. Номінальним джерелом обсерваторії є подвійна система [[Білий карлик|білого карлика]] [[RX J0806.3+1527]] (також відома як [[HM Cancri]]). Це може послужити хорошим джерелом калібрування для гравітаційної хвильової обсерваторії Тяньцінь. Подібні конфігурації космічних детекторів гравітаційних хвиль на геоцентричній орбіті розроблялися з 2011 року і показали, що вони зручні для спостереження подвійних систем середньої маси та масивних чорних дір.
Обсерваторія складатиметься з трьох ідентичних керованих космічних апаратів на високих навколоземних орбітах на висоті близько 100 000&nbsp;км. Номінальним джерелом обсерваторії є подвійна система [[Білий карлик|білого карлика]] {{не перекладено|HM Рака|RX J0806.3+1527||HM Cancri}} (також відома як {{не перекладено|HM Рака|||HM Cancri}})<ref name="TianQin orbit 2019"/>, яка може послужити хорошим джерелом калібрування для гравітаційно-хвильової обсерваторії Тяньцінь. Подібні конфігурації космічних детекторів гравітаційних хвиль на геоцентричній орбіті розроблялися з 2011 року<ref name="Tinto_2011"/><ref name="McWilliams_2011"/> і показали, що вони зручні для спостереження подвійних систем середньої маси та масивних чорних дір<ref name="McWilliams_2011"/>.


Окрім галактичних подвійних систем, обсерваторія Тяньцінь також може виявляти такі джерела, як подвійні [[Чорна діра|масивні чорні діри]], [[Орбітальне зближення екстремального масового співвідношення|орбітальне зближення систем з екстремальним відношенням мас]], [[Подвійна чорна діра|подвійні чорні діри із зоряною масою]] та [[гравітаційно-хвильовий фон]] тощо.
Окрім галактичних подвійних систем, обсерваторія Тяньцінь також зможе виявляти такі джерела, як подвійні [[Чорна діра|масивні чорні діри]], [[Орбітальне зближення екстремального масового співвідношення|орбітальне зближення систем з екстремальним відношенням мас]], [[Подвійна чорна діра|подвійні чорні діри із зоряною масою]] та [[гравітаційно-хвильовий фон]] тощо<ref name="science_prospect"/>. Очікується, що частота виявлення подвійних масивних чорних дір становитиме приблизно 60 на рік<ref name="Wang 2019" />, і Тяньцінь отримуватиме точну оцінку параметрів джерел<ref name="Feng 2019" />, що дозволить розрізняти моделі зародків масивних чорних дір, а також давати ранні попередження про найближчі злиття<ref name="Wang 2019" />. Цей детектор також можна буде використовувати для перевірки [[Чорні діри не мають волосся|теореми про відсутність волосся]]<ref name="Shi 2019" /> або обмеження теорій модифікованої гравітації<ref name="Bao 2019" />.

Очікується, що частота виявлення подвійних масивних чорних дір становитиме приблизно 60 на рік, і Тяньцінь отримуватиме точну оцінку параметрів джерел, що дозволить розрізняти моделі зародків масивних чорних дір, а також давати ранні попередження про найближчі злиття. Цей детектор також можна використовувати для перевірки [[Чорні діри не мають волосся|теореми про відсутність волосся]] або обмеження модифікованої гравітації.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{Reflist|refs=<ref name="arXiv:1512.02076">{{cite journal |title= TianQin: a space-borne gravitational wave detector |author= Jun Luo |arxiv= 1512.02076 | journal=Classical and Quantum Gravity | volume=33 | issue=3 | page=035010 | year=2016|display-authors=etal|bibcode = 2016CQGra..33c5010L |doi = 10.1088/0264-9381/33/3/035010 |s2cid= 54833657 }}</ref>
{{Reflist|refs=<ref name="arXiv:1512.02076">{{cite journal |title= TianQin: a space-borne gravitational wave detector |author= Jun Luo |arxiv= 1512.02076 | journal=Classical and Quantum Gravity | volume=33 | issue=3 | page=035010 | year=2016|display-authors=etal|bibcode = 2016CQGra..33c5010L |doi = 10.1088/0264-9381/33/3/035010 |s2cid= 54833657 }}</ref>


<ref name="arXiv:1510.04754">{{cite conference |title=Fundamentals of the TianQin mission |author1=Jianwei Mei |author2=Chenggang Shao |author3=Yan Wang |conference=XIIth International Conference on Gravitation, Astrophysics and Cosmology, PFUR, Moscow, Russia, 2015-07 |date=2015 |conference-url=http://rgs.vniims.ru/icgac12.htm |arxiv=1510.04754 |bibcode=2016gac..conf..360M |doi=10.1142/9789814759816_0079 }} {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180411081325/http://rgs.vniims.ru/icgac12.htm |date=2018-04-11 }}. proceedings not yet published as of 2015-12.</ref>
<ref name="arXiv:1510.04754">{{cite conference |title=Fundamentals of the TianQin mission |author1=Jianwei Mei |author2=Chenggang Shao |author3=Yan Wang |conference=XIIth International Conference on Gravitation, Astrophysics and Cosmology, PFUR, Moscow, Russia, 2015-07 |date=2015 |conference-url=http://rgs.vniims.ru/icgac12.htm |arxiv=1510.04754 |bibcode=2016gac..conf..360M |doi=10.1142/9789814759816_0079 |accessdate=2023-11-11 |archive-date=2018-04-11 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180411081325/http://rgs.vniims.ru/icgac12.htm }}. proceedings not yet published as of 2015-12.</ref>


<ref name="Hsien-Chi_2015">{{cite conference |author= Hsien-Chi Yeh. |title= Current progress of developing inter-satellite laser interferometry for TIANQIN missions |conference= XIIth International Conference on Gravitation, Astrophysics and Cosmology, PFUR, Moscow, Russia, 2015-07 |date= 2015 |conference-url= http://rgs.vniims.ru/icgac12.htm }} {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180411081325/http://rgs.vniims.ru/icgac12.htm |date=2018-04-11 }}. proceedings not yet published as of 2015-12.</ref>
<ref name="Hsien-Chi_2015">{{cite conference |author= Hsien-Chi Yeh. |title= Current progress of developing inter-satellite laser interferometry for TIANQIN missions |conference= XIIth International Conference on Gravitation, Astrophysics and Cosmology, PFUR, Moscow, Russia, 2015-07 |date= 2015 |conference-url= http://rgs.vniims.ru/icgac12.htm |accessdate= 2023-11-11 |archive-date= 2018-04-11 |archive-url= https://web.archive.org/web/20180411081325/http://rgs.vniims.ru/icgac12.htm }}. proceedings not yet published as of 2015-12.</ref>


<ref name="Lue_2015">{{cite conference |author1=J. Luo |author2=J. Mei |author3=H.-C. Yeh |author4=C. Shao |author5=M.V. Sazhin |author6=V. Milyukov. |title=TIANQIN mission concept |conference=XIIth International Conference on Gravitation, Astrophysics and Cosmology, PFUR, Moscow, Russia, 2015-07 |date=2015 |conference-url=http://rgs.vniims.ru/icgac12.htm }} {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180411081325/http://rgs.vniims.ru/icgac12.htm |date=2018-04-11 }}. proceedings not yet published as of 2015-12.</ref>
<ref name="Lue_2015">{{cite conference |author1=J. Luo |author2=J. Mei |author3=H.-C. Yeh |author4=C. Shao |author5=M.V. Sazhin |author6=V. Milyukov. |title=TIANQIN mission concept |conference=XIIth International Conference on Gravitation, Astrophysics and Cosmology, PFUR, Moscow, Russia, 2015-07 |date=2015 |conference-url=http://rgs.vniims.ru/icgac12.htm |accessdate=2023-11-11 |archive-date=2018-04-11 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180411081325/http://rgs.vniims.ru/icgac12.htm }}</ref>


<ref name="Tinto_2011">{{cite conference |title= A Geostationary Gravitational Wave Interferometer (GEOGRAWI) |author1=Massimo Tinto |author2=J. C. N. de Araujo |author3=Odylio D. Aguiar |author4=Eduardo da Silva Alves |arxiv= 1111.2576 |conference= Concepts for the NASA Gravitational-Wave Mission, Solicitation: NNH11ZDA019L |date=2012 |conference-url= https://pcos.gsfc.nasa.gov/studies/gravitational-wave-mission.php }}</ref>
<ref name="Tinto_2011">{{cite conference |title=A Geostationary Gravitational Wave Interferometer (GEOGRAWI) |author1=Massimo Tinto |author2=J. C. N. de Araujo |author3=Odylio D. Aguiar |author4=Eduardo da Silva Alves |arxiv=1111.2576 |conference=Concepts for the NASA Gravitational-Wave Mission, Solicitation: NNH11ZDA019L |date=2012 |conference-url=https://pcos.gsfc.nasa.gov/studies/gravitational-wave-mission.php |access-date=2023-11-11 |archive-date=2022-12-04 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221204125144/https://pcos.gsfc.nasa.gov/studies/gravitational-wave-mission.php |url-status=dead }}</ref>


<ref name="McWilliams_2011">{{cite conference |title= Geostationary Antenna for Disturbance-Free Laser Interferometry (GADFLI) |author= Sean T. McWilliams |arxiv= 1111.3708 |conference= Concepts for the NASA Gravitational-Wave Mission, Solicitation: NNH11ZDA019L |date=2012 |conference-url= https://pcos.gsfc.nasa.gov/studies/gravitational-wave-mission.php }}</ref>
<ref name="McWilliams_2011">{{cite conference |title= Geostationary Antenna for Disturbance-Free Laser Interferometry (GADFLI) |author= Sean T. McWilliams |arxiv= 1111.3708 |conference= Concepts for the NASA Gravitational-Wave Mission, Solicitation: NNH11ZDA019L |date= 2012 |conference-url= https://pcos.gsfc.nasa.gov/studies/gravitational-wave-mission.php |access-date= 2023-11-11 |archive-date= 2022-12-04 |archive-url= https://web.archive.org/web/20221204125144/https://pcos.gsfc.nasa.gov/studies/gravitational-wave-mission.php |url-status= dead }}</ref>


<ref name="TianQin orbit 2019">{{cite journal |last1=Ye |first1=Bo-Bing |last2=Zhang |first2=Xuefeng |last3=Zhou |first3=Ming-Yue |last4=Wang |first4=Yan |last5=Yuan |first5=Hui-Min |last6=Gu |first6=Defeng |last7=Ding |first7=Yanwei |last8=Zhang |first8=Jinxiu |last9=Mei |first9=Jianwei |last10=Luo |first10=Jun |display-authors=3 |title=Optimizing orbits for TianQin |journal=International Journal of Modern Physics D |date=2019 |volume=28 |issue=9 |page=1950121 |doi=10.1142/S0218271819501219|bibcode=2019IJMPD..2850121Y |arxiv=2012.03260 |s2cid=145846821 }}</ref>
<ref name="TianQin orbit 2019">{{cite journal |last1=Ye |first1=Bo-Bing |last2=Zhang |first2=Xuefeng |last3=Zhou |first3=Ming-Yue |last4=Wang |first4=Yan |last5=Yuan |first5=Hui-Min |last6=Gu |first6=Defeng |last7=Ding |first7=Yanwei |last8=Zhang |first8=Jinxiu |last9=Mei |first9=Jianwei |last10=Luo |first10=Jun |display-authors=3 |title=Optimizing orbits for TianQin |journal=International Journal of Modern Physics D |date=2019 |volume=28 |issue=9 |page=1950121 |doi=10.1142/S0218271819501219|bibcode=2019IJMPD..2850121Y |arxiv=2012.03260 |s2cid=145846821 }}</ref>
Рядок 26: Рядок 65:
<ref name="science_prospect">{{cite journal |last1=Hu |first1=Yi-Ming |last2=Mei |first2=Jianwei |last3=Luo |first3=Jun |title=Science prospects for space-borne gravitational-wave missions |journal=National Science Review |date=September 2017 |volume=4 |issue=5 |pages=683–684 |doi=10.1093/nsr/nwx115|doi-access=free }}</ref>
<ref name="science_prospect">{{cite journal |last1=Hu |first1=Yi-Ming |last2=Mei |first2=Jianwei |last3=Luo |first3=Jun |title=Science prospects for space-borne gravitational-wave missions |journal=National Science Review |date=September 2017 |volume=4 |issue=5 |pages=683–684 |doi=10.1093/nsr/nwx115|doi-access=free }}</ref>


<ref name="Wang 2019">{{cite journal |last1=Wang |first1=Hai-Tian |last2=Jiang |first2=Zhen |last3=Sesana |first3=Alberto |last4=Barausse |first4=Enrico |last5=Huang |first5=Shun-Jia |last6=Wang |first6=Yi-Fan |last7=Feng |first7=Wen-Fan |last8=Wang |first8=Yan |last9=Hu |first9=Yi-Ming |last10=Mei |first10=Jianwei |last11=Luo |first11=Jun |title=Science with the TianQin observatory: Preliminary results on massive black hole binaries |journal=Physical Review D |date=6 August 2019 |volume=100 |issue=4 |pages=043003 |doi=10.1103/PhysRevD.100.043003|bibcode=2019PhRvD.100d3003W |arxiv=1902.04423 |s2cid=118954251 }}</ref>
<ref name="Wang 2019">{{cite journal |last1=Wang |first1=Hai-Tian |last2=Jiang |first2=Zhen |last3=Sesana |first3=Alberto |last4=Barausse |first4=Enrico |last5=Huang |first5=Shun-Jia |last6=Wang |first6=Yi-Fan |last7=Feng |first7=Wen-Fan |last8=Wang |first8=Yan |last9=Hu |first9=Yi-Ming |last10=Mei |first10=Jianwei |last11=Luo |first11=Jun |title=Science with the TianQin observatory: Preliminary results on massive black hole binaries |journal=Physical Review D |date=6 серпня 2019 |volume=100 |issue=4 |pages=043003 |doi=10.1103/PhysRevD.100.043003|bibcode=2019PhRvD.100d3003W |arxiv=1902.04423 |s2cid=118954251 }}</ref>

<ref name="Feng 2019">{{cite journal |last1=Feng |first1=Wen-Fan |last2=Wang |first2=Hai-Tian |last3=Hu |first3=Xin-Chun |last4=Hu |first4=Yi-Ming |last5=Wang |first5=Yan |title=Preliminary study on parameter estimation accuracy of supermassive black hole binary inspirals for TianQin |journal=Physical Review D |date=5 червня 2019 |volume=99 |issue=12 |pages=123002 |doi=10.1103/PhysRevD.99.123002|bibcode=2019PhRvD..99l3002F |arxiv=1901.02159 |s2cid=119083959 }}</ref>


<ref name="Feng 2019">{{cite journal |last1=Feng |first1=Wen-Fan |last2=Wang |first2=Hai-Tian |last3=Hu |first3=Xin-Chun |last4=Hu |first4=Yi-Ming |last5=Wang |first5=Yan |title=Preliminary study on parameter estimation accuracy of supermassive black hole binary inspirals for TianQin |journal=Physical Review D |date=5 June 2019 |volume=99 |issue=12 |pages=123002 |doi=10.1103/PhysRevD.99.123002|bibcode=2019PhRvD..99l3002F |arxiv=1901.02159 |s2cid=119083959 }}</ref>
<ref name="Shi 2019">{{cite journal |last1=Shi |first1=Changfu |last2=Bao |first2=Jiahui |last3=Wang |first3=Hai-Tian |last4=Zhang |first4=Jian-dong |last5=Hu |first5=Yi-Ming |last6=Sesana |first6=Alberto |last7=Barausse |first7=Enrico |last8=Mei |first8=Jianwei |last9=Luo |first9=Jun |title=Science with the TianQin observatory: Preliminary results on testing the no-hair theorem with ringdown signals |journal=Physical Review D |date=20 серпня 2019 |volume=100 |issue=4 |pages=044036 |doi=10.1103/PhysRevD.100.044036|bibcode=2019PhRvD.100d4036S |arxiv=1902.08922 |s2cid=119084661 }}</ref>


<ref name="Shi 2019">{{cite journal |last1=Shi |first1=Changfu |last2=Bao |first2=Jiahui |last3=Wang |first3=Hai-Tian |last4=Zhang |first4=Jian-dong |last5=Hu |first5=Yi-Ming |last6=Sesana |first6=Alberto |last7=Barausse |first7=Enrico |last8=Mei |first8=Jianwei |last9=Luo |first9=Jun |title=Science with the TianQin observatory: Preliminary results on testing the no-hair theorem with ringdown signals |journal=Physical Review D |date=20 August 2019 |volume=100 |issue=4 |pages=044036 |doi=10.1103/PhysRevD.100.044036|bibcode=2019PhRvD.100d4036S |arxiv=1902.08922 |s2cid=119084661 }}</ref>
<ref name="Bao 2019">{{cite journal |last1=Bao |first1=Jiahui|last2=Shi|first2=Changfu|last3=Wang|first3=Haitian|last4=Zhang|first4=Jian-dong|last5=Hu|first5=Yiming|last6=Mei|first6=Jianwei|last7=Luo|first7=Jun|title=Constraining modified gravity with ringdown signals: an explicit example|journal=Phys. Rev. D|volume=100|issue=8|at=084024|date=14 жовтня 2019|arxiv=1905.11674|doi=10.1103/PhysRevD.100.084024|bibcode=2019PhRvD.100h4024B|s2cid=167217249}}</ref>


<ref name="Bao 2019">{{cite journal |last1=Bao |first1=Jiahui|last2=Shi|first2=Changfu|last3=Wang|first3=Haitian|last4=Zhang|first4=Jian-dong|last5=Hu|first5=Yiming|last6=Mei|first6=Jianwei|last7=Luo|first7=Jun|title=Constraining modified gravity with ringdown signals: an explicit example|journal=Phys. Rev. D|volume=100|issue=8|at=084024|date=14 October 2019|arxiv=1905.11674|doi=10.1103/PhysRevD.100.084024|bibcode=2019PhRvD.100h4024B|s2cid=167217249}}</ref>
<ref name="Hu 2019">{{cite journal |last1=Hu |first1=Yiming |last2=Mei |first2=Jianwei|last3=Luo |first3=Jun |title=TianQin project and international collaboration |journal=Chinese Science Bulletin |date=1 серпня 2019 |volume=64 |issue=24 |pages=2475–2483 |doi=10.1360/N972019-00046|doi-access=free }}</ref>}}


<ref name="Hu 2019">{{cite journal |last1=Hu |first1=Yiming |last2=Mei |first2=Jianwei|last3=Luo |first3=Jun |title=TianQin project and international collaboration |journal=Chinese Science Bulletin |date=1 August 2019 |volume=64 |issue=24 |pages=2475–2483 |doi=10.1360/N972019-00046|doi-access=free }}</ref>}}{{Gravitational waves}}
[[Категорія:Астрономія в Китаї]]
[[Категорія:Астрономія в Китаї]]
[[Категорія:Інтерферометри]]
[[Категорія:Інтерферометри]]

Поточна версія на 12:16, 27 лютого 2024

Тяньцінь
Загальна інформація
ОрганізаціяУніверситет Сунь Ятсена[en]
Дата запуску2030-ті роки
Тип орбітигеліоцентрична
Тип телескопакосмічний детектор гравітаційних хвиль

Тяньцінь (кит. 天琴计划, англ. TianQin) — запропонований китайський космічний детектор гравітаційних хвиль, що має складатись з трьох космічних кораблів на навколоземній орбіті. Над проєктом працює Університет Сунь Ятсена[en] в кампусі Чжухай. Будівництво пов'язаної з проєктом інфраструктури, яка включатиме дослідницький корпус, надтиху лабораторію та центр спостереження, розпочалося в березні 2016 року. Вартість проєкту оцінюється в 15 мільярдів юанів (2,3 мільярда доларів США)[1][2][3][4]. Запуск космічного апарата намічено на 2030-ті роки[5][6]. У грудні 2019 року Китай запустив « Тяньцінь-1», свій перший супутник для виявлення гравітаційних хвиль у космосі[7].

Назва проєкту поєднує китайські слова «Тянь[en]» (天), що означає небо, і «Цінь» (琴), що означає струнний інструмент. Ця назва відноситься до метафоричної концепції гравітаційних хвиль, які ніби «щипають струни», викликаючи флуктуації в 100 000-кілометрових лазерних променях, що простягаються між кожним із трьох космічних апаратів Тяньцінь.

Обсерваторія складатиметься з трьох ідентичних керованих космічних апаратів на високих навколоземних орбітах на висоті близько 100 000 км. Номінальним джерелом обсерваторії є подвійна система білого карлика RX J0806.3+1527[en] (також відома як HM Рака[en])[8], яка може послужити хорошим джерелом калібрування для гравітаційно-хвильової обсерваторії Тяньцінь. Подібні конфігурації космічних детекторів гравітаційних хвиль на геоцентричній орбіті розроблялися з 2011 року[9][10] і показали, що вони зручні для спостереження подвійних систем середньої маси та масивних чорних дір[10].

Окрім галактичних подвійних систем, обсерваторія Тяньцінь також зможе виявляти такі джерела, як подвійні масивні чорні діри, орбітальне зближення систем з екстремальним відношенням мас, подвійні чорні діри із зоряною масою та гравітаційно-хвильовий фон тощо[11]. Очікується, що частота виявлення подвійних масивних чорних дір становитиме приблизно 60 на рік[12], і Тяньцінь отримуватиме точну оцінку параметрів джерел[13], що дозволить розрізняти моделі зародків масивних чорних дір, а також давати ранні попередження про найближчі злиття[12]. Цей детектор також можна буде використовувати для перевірки теореми про відсутність волосся[14] або обмеження теорій модифікованої гравітації[15].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Jun Luo та ін. (2016). TianQin: a space-borne gravitational wave detector. Classical and Quantum Gravity. 33 (3): 035010. arXiv:1512.02076. Bibcode:2016CQGra..33c5010L. doi:10.1088/0264-9381/33/3/035010. S2CID 54833657.
  2. ↑ Jianwei Mei; Chenggang Shao; Yan Wang (2015). Fundamentals of the TianQin mission. XIIth International Conference on Gravitation, Astrophysics and Cosmology, PFUR, Moscow, Russia, 2015-07. arXiv:1510.04754. Bibcode:2016gac..conf..360M. doi:10.1142/9789814759816_0079. {{cite conference}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); |archive-url= вимагає |url= (довідка). proceedings not yet published as of 2015-12.
  3. ↑ Hsien-Chi Yeh. (2015). Current progress of developing inter-satellite laser interferometry for TIANQIN missions. XIIth International Conference on Gravitation, Astrophysics and Cosmology, PFUR, Moscow, Russia, 2015-07. {{cite conference}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); |archive-url= вимагає |url= (довідка). proceedings not yet published as of 2015-12.
  4. ↑ J. Luo; J. Mei; H.-C. Yeh; C. Shao; M.V. Sazhin; V. Milyukov. (2015). TIANQIN mission concept. XIIth International Conference on Gravitation, Astrophysics and Cosmology, PFUR, Moscow, Russia, 2015-07. {{cite conference}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); |archive-url= вимагає |url= (довідка)
  5. ↑ ZHOU WENTING (12 квітня 2019). China-led project expected to enhance space research. China Daily. Процитовано 19 вересня 2019.
  6. ↑ Hu, Yiming; Mei, Jianwei; Luo, Jun (1 серпня 2019). TianQin project and international collaboration. Chinese Science Bulletin. 64 (24): 2475—2483. doi:10.1360/N972019-00046.
  7. ↑ China launches first satellite for space-based gravitational wave detection. New China TV. 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
  8. ↑ Ye, Bo-Bing; Zhang, Xuefeng; Zhou, Ming-Yue та ін. (2019). Optimizing orbits for TianQin. International Journal of Modern Physics D. 28 (9): 1950121. arXiv:2012.03260. Bibcode:2019IJMPD..2850121Y. doi:10.1142/S0218271819501219. S2CID 145846821.
  9. ↑ Massimo Tinto; J. C. N. de Araujo; Odylio D. Aguiar; Eduardo da Silva Alves (2012). A Geostationary Gravitational Wave Interferometer (GEOGRAWI). Concepts for the NASA Gravitational-Wave Mission, Solicitation: NNH11ZDA019L. arXiv:1111.2576. {{cite conference}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); |archive-url= вимагає |url= (довідка)
  10. ↑ а б Sean T. McWilliams (2012). Geostationary Antenna for Disturbance-Free Laser Interferometry (GADFLI). Concepts for the NASA Gravitational-Wave Mission, Solicitation: NNH11ZDA019L. arXiv:1111.3708. {{cite conference}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); |archive-url= вимагає |url= (довідка)
  11. ↑ Hu, Yi-Ming; Mei, Jianwei; Luo, Jun (September 2017). Science prospects for space-borne gravitational-wave missions. National Science Review. 4 (5): 683—684. doi:10.1093/nsr/nwx115.
  12. ↑ а б Wang, Hai-Tian; Jiang, Zhen; Sesana, Alberto; Barausse, Enrico; Huang, Shun-Jia; Wang, Yi-Fan; Feng, Wen-Fan; Wang, Yan; Hu, Yi-Ming; Mei, Jianwei; Luo, Jun (6 серпня 2019). Science with the TianQin observatory: Preliminary results on massive black hole binaries. Physical Review D. 100 (4): 043003. arXiv:1902.04423. Bibcode:2019PhRvD.100d3003W. doi:10.1103/PhysRevD.100.043003. S2CID 118954251.
  13. ↑ Feng, Wen-Fan; Wang, Hai-Tian; Hu, Xin-Chun; Hu, Yi-Ming; Wang, Yan (5 червня 2019). Preliminary study on parameter estimation accuracy of supermassive black hole binary inspirals for TianQin. Physical Review D. 99 (12): 123002. arXiv:1901.02159. Bibcode:2019PhRvD..99l3002F. doi:10.1103/PhysRevD.99.123002. S2CID 119083959.
  14. ↑ Shi, Changfu; Bao, Jiahui; Wang, Hai-Tian; Zhang, Jian-dong; Hu, Yi-Ming; Sesana, Alberto; Barausse, Enrico; Mei, Jianwei; Luo, Jun (20 серпня 2019). Science with the TianQin observatory: Preliminary results on testing the no-hair theorem with ringdown signals. Physical Review D. 100 (4): 044036. arXiv:1902.08922. Bibcode:2019PhRvD.100d4036S. doi:10.1103/PhysRevD.100.044036. S2CID 119084661.
  15. ↑ Bao, Jiahui; Shi, Changfu; Wang, Haitian; Zhang, Jian-dong; Hu, Yiming; Mei, Jianwei; Luo, Jun (14 жовтня 2019). Constraining modified gravity with ringdown signals: an explicit example. Phys. Rev. D. 100 (8). 084024. arXiv:1905.11674. Bibcode:2019PhRvD.100h4024B. doi:10.1103/PhysRevD.100.084024. S2CID 167217249.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тяньцінь&oldid=41856265