43-й окремий мотопіхотний батальйон «Патріот»: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 38: Рядок 38:
| веб_сайт =
| веб_сайт =
<!-- Командувачі -->
<!-- Командувачі -->
| поточний_командувач = полковник<br/>[[Олександр Водолазький]]
| командувач1 = полковник<br/>[[Олександр Водолазький]]
| командувач1 =
| командувач1_назва =
| командувач1_назва =
| командувач2 =
| командувач2 =
Рядок 49: Рядок 48:
| визначні_командувачі =
| визначні_командувачі =
<!-- Знаки розрізнення -->
<!-- Знаки розрізнення -->
| знак_розрізнення =
| знак_розрізнення = [[Файл:43 OMPB flag.jpg|200пкс]]
| знак_розрізнення_назва =
| знак_розрізнення_назва = Прапор
| знак_розрізнення2 =
| знак_розрізнення2 =
| знак_розрізнення2_назва =
| знак_розрізнення2_назва =

Версія за 21:22, 20 лютого 2017

43 окремий мотопіхотний батальйон
Емблема 43-го батальйону територіальної оборони
Засновано22 серпня 2014
КраїнаУкраїна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип Механізовані війська
У складі
 53 ОМБр
Гарнізон/ШтабЛуганська область Луганська область
м.Сєвєродонецьк
Військові конфліктиРосійська збройна агресія проти України
Командування
Поточний
командувач
полковник
Олександр Водолазький
Знаки розрізнення
Прапор

Медіафайли на Вікісховищі

43-й окремий мотопіхотний батальйон (в/ч пп В0829) — формування у складі Збройних сил України, створене як 43-й батальйон територіальної оборони «Патріот» з мешканців-добровольців Дніпропетровської області.[1].

Формування

Перші мобілізовані прибули в місце розташування 22 серпня. Весь процес формування зайняв близько двох тижнів. У вересні батальйон пройшов бойове злагодження. Формуванням батальйону займався підполковник Водолазький О. М., його заступники полковник Думанський В. С. та майор Мацейко С. Є.

Спершу комбатом 43-го БТрО було призначено Володимира Бірюшенко, заступника начальника військової кафедри Дніпропетровського транспортного університету, але ні одного дня він не займався формуванням батальйону, це призначення було скасовано. Зрештою командиром батальйону було призначено Олександра Водолазького.

Війна на сході України

З 4 жовтня був відправлений в зону проведення АТО, де без заміни і ротації знаходився чотирнацять місяців. За цей час батальйон контролював декілька важливих ділянок фронту: спочатку від Світлодарська Донецької області до дороги Артемівськ-Донецьк тримав рубежі на 25 блокпості, виконував бойові завдання поблизу населених пунктів Первомайське та Золоте[2], потім район Майорського у чотирьох кілометрах від Горлівки, далі Авдіївка і після неї селище Новогородське.

Найбільш відчутні втрати підрозділ зазнав у Новогородському, де було багато поранених та загиблих. Разом з тим, жодну позицію батальйон не здав і жодного разу не відступив.[3]

Втрати

Всього ж в батальйоні втратили вбитими 11 осіб (бойові і небойові втрати), близько 120 людей отримали поранення під час ведення бойових дій[4].

Серед полеглих —

Примітки

Джерела

Книга пам'яті полеглих за Україну