43-й окремий мотопіхотний батальйон «Патріот»: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
| назва = 43 окремий мотопіхотний батальйон |
| назва = 43 окремий мотопіхотний батальйон |
||
| місцева_назва = |
| місцева_назва = |
||
| зображення = 43 |
| зображення = 43 OMPB ZSU.png |
||
| розмір_зображення = |
| розмір_зображення = |
||
| альт = |
| альт = |
||
| підпис = Емблема 43-го батальйону територіальної оборони |
| підпис = Емблема 43-го батальйону територіальної оборони |
||
Версія за 16:44, 4 травня 2017
| 43 окремий мотопіхотний батальйон | |
|---|---|
 Емблема 43-го батальйону територіальної оборони | |
| Засновано | 22 серпня 2014 |
| Країна |  Україна |
| Вид |  Сухопутні війська |
| Тип |  Механізовані війська |
| У складі |  |
| Гарнізон/Штаб |  Луганська областьм.Сєвєродонецьк |
| Військові конфлікти | Російська збройна агресія проти України |
| Командування | |
| Поточний командувач | полковник Олександр Водолазький |
| Знаки розрізнення | |
| Прапор |  |
Медіафайли на Вікісховищі | |
43-й окремий мотопіхотний батальйон (в/ч пп В0829) — формування у складі Збройних сил України, створене як 43-й батальйон територіальної оборони «Патріот» з мешканців-добровольців Дніпропетровської області.[1].
Формування
Перші мобілізовані прибули в місце розташування 22 серпня. Весь процес формування зайняв близько двох тижнів. У вересні батальйон пройшов бойове злагодження. Формуванням батальйону займався підполковник Водолазький О. М., його заступники полковник Думанський В. С. та майор Мацейко С. Є.
Спершу комбатом 43-го БТрО було призначено Володимира Бірюшенко, заступника начальника військової кафедри Дніпропетровського транспортного університету, але ні одного дня він не займався формуванням батальйону, це призначення було скасовано. Зрештою командиром батальйону було призначено Олександра Водолазького.
Війна на сході України
З 4 жовтня був відправлений в зону проведення АТО, де без заміни і ротації знаходився чотирнацять місяців. За цей час батальйон контролював декілька важливих ділянок фронту: спочатку від Світлодарська Донецької області до дороги Артемівськ-Донецьк тримав рубежі на 25 блокпості, виконував бойові завдання поблизу населених пунктів Первомайське та Золоте[2], потім район Майорського у чотирьох кілометрах від Горлівки, далі Авдіївка і після неї селище Новогородське.
Найбільш відчутні втрати підрозділ зазнав у Новогородському, де було багато поранених та загиблих. Разом з тим, жодну позицію батальйон не здав і жодного разу не відступив.[3]
Втрати
Всього ж в батальйоні втратили вбитими 11 осіб (бойові і небойові втрати), близько 120 людей отримали поранення під час ведення бойових дій[4].
Серед полеглих —
- Горошко Юрій Устимович (Іустинович), солдат, 20 жовтня 2014, Артемівськ[5]
- Куль Євген Геннадійович, солдат, 31 грудня 2014, помер від поранень[6]
- Савчак Вадим Євгенович, солдат, 19 травня 2015, Катеринівка Попаснянського району.
- Щуренко Микола Григорович, солдат, 19 травня 2015, Катеринівка Попаснянського району.
Примітки
- ↑ Бійців захищають радіокеровані фугаси. Репортаж з передової
- ↑ Річницю перебування в зоні АТО відзначили військовослужбовці 43-го окремого мотопіхотного батальйону
- ↑ 43-й мотопіхотний: перша демобілізація
- ↑ Комбат Водолазький: «Ворожість частини Донбасу до України — це надовго»
- ↑ Горошко Юрій Іустинович
- ↑ Куль Євген Геннадійович
Джерела
Книга пам'яті полеглих за Україну
- Колишні батальйони територіальної оборони
- Військові формування, засновані 2014
- Військові формування України у російсько-українській війні (2014-дотепер)
- Мотопіхотні батальйони України
- Військові формування у Дніпропетровській області
- 53-тя окрема механізована бригада
- Військові формування у Луганській області