Клаудія Морі: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Ehlla (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Структурування, стиль, категоризація, вичитка Мітки: пряме міжмовне посилання Візуальний редактор |
||
(Не показані 2 проміжні версії цієї користувачки) | |||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
| нагороди = |
| нагороди = |
||
| }} |
| }} |
||
⚫ | '''Клаудія Морі''' ({{lang-it|Claudia Mori}}, справжнє ім'я '''Клаудія Мороні''' ({{lang-it|Claudia Moroni}}), {{нар|1}} 12 лютого 1944, [[Рим]], [[Італія]]) — [[Італія|італійська]] [[кіноактор]]ка, [[телепродюсер]]ка, [[співак|співачка]] і [[музичний продюсер|музична продюсерка]]. Співавторка практично всіх творчих заходів Адріано Челентано: спільно знялась у 10 кінокартинах, записувала альбоми, створювала сценарії і тексти до фільмів та пісень, брала участь у телепередачах та фестивалях. Генеральна директорка студії ''«[[Clan Celentano]]»''. |
||
⚫ | |||
⚫ | '''Клаудія Морі''' ({{lang-it|Claudia Mori}}, справжнє ім'я '''Клаудія Мороні''' ({{lang-it|Claudia Moroni}}), {{нар|1}} 12 лютого 1944, [[Рим]], [[Італія]]) — [[Італія|італійська]] [[кіноактор]]ка, [[телепродюсер]]ка, [[співак|співачка]] і [[музичний продюсер|музична продюсерка]]. |
||
== Життєпис == |
|||
== Життя та творчість == |
|||
=== Ранні роки === |
|||
Клаудія Мороні народилася 12 лютого 1944 року в [[Рим]]і. |
Клаудія Мороні народилася 12 лютого 1944 року в [[Рим]]і. |
||
В 1960-х зустрічалася з футболістом [[Франсіско Лояконо]]. |
|||
⚫ | |||
⚫ | Клаудія почала |
||
У 1963 році, на знімальному майданчику фільму ''«[[Якийсь дивний тип]]»'', Клаудія зустріла співака та кіноактора [[Адріано Челентано]], за якого вийшла заміж у 1964 році. Вінчання відбулося таємно, вночі, в церкві Святого Франциска в місті [[Гроссето]]. Перед зустрічу з Челентано, Клаудія була у близьких відносинах з футболістом [[Франсіско Лояконо]]. Дівчиною Челентано, до знайомства з Клаудією, була [[Мілена Канту]]. Адріано приховував своє одруження від Мілени навіть напередодні свого весілля, дівчина дізналася про його таємне вінчання через тривалий час з газет. |
|||
У 1963, на знімальному майданчику фільму ''«[[Якийсь дивний тип]]»'', зустріла співака та актора [[Адріано Челентано]], з яким одружилась у 1964 році. Вінчання у церкві Святого Франциска в місті [[Гроссето]] відбулося вночі і таємно, бо Челентано приховував одруження від поточної партнерки, [[Мілена Канту|Мілени Канту]] (яка дізналася про шлюб значно пізніше з газет). |
|||
{{text|«Нічого цікавішого від Челентано я у своєму житті не зустрічала» <small>— Клаудія Морі</small><ref>{{cite web|url=https://www.adme.ru/zhizn-semya/istoriya-lyubvi-adriano-chelentano-i-klaudii-mori-724760/|title=История любви Адриано Челентано и Клаудии Мори|website= adme.ru|accessdate=24 вересня 2016}} {{ref-ru}}</ref>}} |
{{text|«Нічого цікавішого від Челентано я у своєму житті не зустрічала» <small>— Клаудія Морі</small><ref>{{cite web|url=https://www.adme.ru/zhizn-semya/istoriya-lyubvi-adriano-chelentano-i-klaudii-mori-724760/|title=История любви Адриано Челентано и Клаудии Мори|website= adme.ru|accessdate=24 вересня 2016}} {{ref-ru}}</ref>}} |
||
Наприкінці 1960-х переїхала з чоловіком на віллу біля підніжжя Монте Барро, поблизу [[Гальб'яте]] (провінція [[Лекко (провінція)|Лекко]]), де пара усамітнено живе понині. ''«Будівництво [[Собор Святого Петра|Святого Петра»]]'', що тривало 15 років через фінансування авторських фільмів Челентано і купівлю ним сусідніх ділянок (співак остерігався придбання їх будівельними компаніями)<ref name="litread.me">[https://adview.ru/books/History_of_cinema_6/Файт.%20Адриано%20Челентано.%20Неисправимый%20романтик%20и%20бунтарь%20(2013).pdf Адриано Челентано. Неисправимый романтик и бунтарь] Ірина Файт (2013). ''adview.ru/books'' Процитовано 10 грудня 2019</ref>, сьогодні оточене гаями і галявинами, містить два десятки віталень, обставлених з розкішшю Голлівуду 1920-х, студію звукозапису; годинникову майстерню, басейн, тенісні корти, футбольне поле, стайню та манеж, де Адріано об'їжджає коней, і фонтан зі скульптурою з залізобетону, що зображає Клаудію.<ref>{{cite web|url=http://italy4.me/izvestnye-lyudi/adriano-celentano.html|title=Адриано Челентано|website=italy4.me|accessdate=21 жовтня 2016}} {{ref-ru}}</ref> |
|||
⚫ | Морі народила трьох дітей і виховувала їх переважно сама (чоловік рідко бував удома через активну творчість) в авторитарному стилі.<ref name="Розалінда">{{cite web|url=http://7days.ru/stars/chronic/rozalinda-chelentano-mne-ne-khvatalo-ottsovskoy-lyubvi/3.htm|title=Розалинда Челентано: «Мне не хватало отцовской любви»|date=|website=7days.ru|publisher=|accessdate=21 жовтня 2014}} {{ref-ru}}</ref> [[Розіта Челентано]] (17 лютого 1965) — відома в Італії теле- та радіоведуча, знялася у кількох фільмах і записала студійний альбом.<ref>{{cite web|url=https://www.discogs.com/artist/887725-Rosita-Celentano|title=Rosita Celentano|website=discogs.com|accessdate=12 грудня 2016}} {{ref-en}}</ref> [[Джакомо Челентано|Джакомо]] (17 листопада 1966) пише і виконує пісні, знімався в кіно, працює на італійському телебаченні.<ref>{{cite web|url=http://zakazartistov.com/artistes/giacomo-celentano/biography/|title=Биография Giacomo Celentano (Джакомо Челентано)|website=zakazartistov.com|accessdate=12 грудня 2016}} {{ref-ru}}</ref> [[Розалінда Челентано|Розалінда]] (15 липня 1968 ), успішна акторка,<ref>{{cite news|url=http://moya-semya.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=4992:2014-07-28-07-28-17&catid=94:2011-06-23-06-47-08&Itemid=172|title=Розалинда Челентано: Я всегда чувствую присутствие смерти, она где-то неподалёку|date=28 липня 2014|website=moya-semya.ru|publisher=Олег Пєранов|accessdate=23 жовтня 2016}} {{ref-ru}}</ref>, особливо після фільму [[Мел Гібсон|Мела Гібсона]] ''«[[Страсті Христові (фільм)|Страсті Христові]]», у'' 1990—1991 записала два сингли, захоплюється художньою творчістю, влаштовує виставки картин.<ref name="Розалінда" /> |
||
Наприкінці 1960-х років подружжя Челентано-Морі переїхало на власну віллу біля підніжжя гори Монте Барро, що поблизу невеликого містечка [[Гальб'яте]] (провінція [[Лекко (провінція)|Лекко]]), за 45 кілометрів на північ від Мілана. Там подружжя усамітнено живе й до сьогодні. Будівництво будинку Челентано в родині співака прозвали ''«будівництвом [[Собор Святого Петра|Святого Петра»]]'' — через те, що воно тривало 15 років.<ref name="litread.me">[https://adview.ru/books/History_of_cinema_6/Файт.%20Адриано%20Челентано.%20Неисправимый%20романтик%20и%20бунтарь%20(2013).pdf Адриано Челентано. Неисправимый романтик и бунтарь] Ірина Файт (2013). ''adview.ru/books'' Процитовано 10 грудня 2019</ref> Причинами тривалого будівництва — нестача грошей, що йшли на створення нових проектів та авторських фільмів, які Челентано фінансував сам, а також купівля співаком сусідніх ділянок поруч з будинком. Челентано остерігався придбання їх будівельними компаніями.<ref name="litread.me" /> На сьогодні вілла Челентано, яка оточена гаями і галявинами, складається: з двоповерхового будинку (на першому поверсі — анфілада з двох десятків віталень, обставлених з розкішшю і смаком Голлівуду 1920-х років, на другому поверсі — житлові кімнати, а в підвалі — велика студія звукозапису, обладнана за останнім словом техніки; також у будинку є годинникова майстерня), відкритого басейну, тенісних кортів, футбольного поля, стайні та манежу, де Адріано об'їжджає коней, і фонтану з великою скульптурою з залізобетону, що зображає його дружину — Клаудію.<ref>{{cite web |url=http://italy4.me/izvestnye-lyudi/adriano-celentano.html|title=Адриано Челентано|website= italy4.me|accessdate=21 жовтня 2016}} {{ref-ru}}</ref> |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
З самого початку подружнього життя Клаудія брала участь практично у всіх творчих заходах чоловіка: спільних зніманнях у 10 кінокартинах, записі альбомів, створенні сценаріїв і текстів до фільмів та пісень, телепередачах, фестивалях. |
|||
⚫ | У 1980 році на зйомках ''«[[Приборкання норовистого]]»'' Челентано завів роман з колегою [[Орнелла Муті|Орнеллою Муті]], яка заради нього розлучилася з чоловіком.<ref>{{cite web|url=http://www.aif.ru/culture/person/1208116|title=Адриано Челентано и Клаудиа Мори. История любви|date=2014|website=aif.ru|publisher=Наталія Григор'єва|accessdate=21 жовтня 2014}} {{ref-ru}}</ref> Газети писали про розлучення Челентано, подружжя тимчасово роз'їхалося. Згодом Адріано публічно вибачився перед дружиною й дітьми і повернувся до сім'ї.<ref>{{cite web|url=http://www.known.ru/section/rasstavaniya/adriano-chelentano-i-ornella-muti-/|title=Адриано Челентано и Орнелла Мути|website=known.ru|accessdate=21 жовтня 2014}} {{ref-ru}}</ref> |
||
⚫ | У 1964 році |
||
⚫ | |||
⚫ | У 1967 |
||
== Кар'єра == |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | Повернувшись на знімальний майданчик після |
||
⚫ | |||
⚫ | Клаудія Мороні почала кар'єру в шоу-бізі зі зміни прізвища на Морі. Черазелла в однойменному фільмі 1959 року стала першою її роллю. Зіграла у таких значних фільмах, як ''«[[Рокко та його брати]]»'' [[Лукіно Вісконті]], і ''«[[Содом і Гоморра (фільм)|Содом і Гоморра]]»'' [[Роберт Олдріч|Роберта Олдріча]].[[Файл:Adriano Celentano and Claudia Mori 1970.jpg|міні|праворуч|200пкс|Челентано і Клаудія Морі під час запису в студії (1970)]] |
||
⚫ | У 1964 році зіграла у режисерському дебюті Челентано ''«[[Суперпограбування в Мілані|Суперпограбуванні в Мілані]]»''. Відтоді згортає акторську кар'єру на користь вокальної. У 1964, з піснею ''«Non Guardarmi»'', записала першу платівку. Б-сторона цієї платівки у 45 обертів включала кавер ''«Quello che ti dico»'' американки [[Літл Іва|Літл Іви]] ''«The locomotion»''. |
||
⚫ | У 1967 пісня ''«[[La coppia più bella del mondo]]»'', виконана дуетом з чоловіком, стала дуже успішною. Разом вони перемогли на фестивалі в Сан-Ремо 1970 року з ''«[[Chi non lavora non fa l'amore]]»''. У 1970 дует випустив пісню ''«30 donne del West»'', Б-сторона цієї платівки у 45 обертів містила пісню ''«Più forte che puoi»'', соло Морі з псевдонімом «LEI». |
||
⚫ | Повернувшись до музики у 1974 |
||
[[Файл:Adriano Celentano and Claudia Mori 72.jpg|міні|праворуч|200пкс|Клаудія Морі і Адріано Челентано на телепередачі ''«C'e Celentano»'' (1972)]] |
|||
⚫ | У 1975 році |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | Повернувшись на знімальний майданчик після тривалої перерви, у 1971 Морі з'явилася у фільмі ''«[[Історія кохання і кинджала]]»'' [[Серджо Корбуччі]]. У 1973 знялася у кінематографічній версії класичного твору — ''«[[Ругантіно]]»''. Того ж року зіграла Розіту Флорес у фільмі ''«[[Емігрант (фільм)|Емігрант]]»'', де також виконала саундтрек (стрічки [[Паскуале Феста Кампаніле]]). |
||
⚫ | Повернувшись до музики у 1974, у колаборації з піснярем Паоло Ліміті записала під лейблом [[CGD]] альбом ''«Fuori tempo»'', куди увійшла знаменита пісня ''«<nowiki/>[[:it:Che_scherzo_mi_fai/Buonasera_dottore|Buonasera dottore]]<nowiki/>»''. Спочатку пісня призначалася [[Міна Мадзіні|Міні Мадзіні]], яку та перевиконала роки потому, але була записана Морі і випущена також як сингл, що очолив чарт в наступному році (1975) і став найбільшим успіхом Клаудії Морі як сольної виконавиці. Музику написав співак та продюсер Шел Шапіро, аранжував [[Детто Маріано]], у пісні присутній голос актора Франко Моргана. |
||
⚫ | У другій половині 1970-х |
||
⚫ | |||
⚫ | У 1975 році Морі зіграла Аделаїду у відзначеному нагородами фільмі Челентано ''«[[Юппі-Ду (фільм)|Юппі-Ду]]»''. У тому ж році виконала головну роль картини ''«[[Шляхетний венеціанець]]»'' [[Флавіо Могеріні]] з [[Марчелло Мастроянні]], [[Ліно Тоффоло]] і Анною Мізероккі. Саунтрек до стрічки вийшов також на платівці у 45 обертів, яка містила дует Морі з Мастроянні ''«Come una cenerentola»''. Морі була співавторкою пісень з Детто Маріано, який створив аранжування до них. |
||
⚫ | У 1977 році вийшов альбом ''«È amore»'' з однойменним синглом, написаним Шелом Шапіро. Альбом містив трек ''«Ehi, ehi, ehi»'', написаний Роберто Векк'йоні, пісню ''«Mi vuoi»'' (написана [[Івано Фоссаті]] і опублікована в наступному році як синглова версія [[Марчелла Белла|Марчеллою Беллою]]) і одну кавер-версію ''«Io bella figlia»'', до пісні бразильського співака Роберто Карлоса Браги. |
||
⚫ | |||
⚫ | У 1980 році |
||
1978 викнала роль Джильди у стрічці Челентано ''«[[Безумство Джеппо]]»'', а у 1979 році знялася у фільмі ''«[[Кровний зв'язок]]»'' [[Теренс Янг|Теренса Янга]]. |
|||
⚫ | У 1980 |
||
⚫ | |||
⚫ | У 1980 Морі зіграла Мірандоліну в кіноверсії твору [[Карло Ґольдоні]] ''«[[Господарка готелю (фільм)|Господарка готелю]]»'' [[Паоло Кавара|Паоло Кавари]], з Челентано, [[Паоло Вілладжо]] і [[Мілена Вукотіч|Міленою Вукотіч]]. В 1982 році повернулася на фестиваль в Сан-Ремо як гостя з піснею ''«Non succederà più»'', що повернула їй на перше місце в чартах через сім років. Пісня мала комерційний успіх також в Іспанії, Франції та Німеччині, містила вокальне [[інтермецо (музика)|інтермеццо]] Челентано. Цей успіх допоміг парі у кризу, тому текст був потрактований як автобіографічний. |
||
[[Файл:Adriano Celentano e Claudia Mori nel 1970.jpg|200 px|right|thumb| Клаудія Морі і [[Адріано Челентано]], 1970-ті роки]] |
[[Файл:Adriano Celentano e Claudia Mori nel 1970.jpg|200 px|right|thumb| Клаудія Морі і [[Адріано Челентано]], 1970-ті роки]] |
||
У 1983 |
У 1983 Морі випустила пісню ''«Il principe»'', написану з [[Джанкарло Бігацці]] і [[Raf|Рафом]], яка стала заставкою телепрограми ''«Hit parade».'' У 1984 випустила платівку ''«Claudia canta Adriano»'', присвячену репертуару чоловіка. У 1985 році Клаудія повернулася на фестиваль в Сан-Ремо, щоб представити пісню ''«Chiudi la porta»'', римейк пісні Челентано ''«Un'altra volta chiudi la porta»'', записаний десять років тому. У тому ж році вона востаннє зіграла з чоловіком у фільмі ''«[[Джоан Луй (фільм)|Джоан Луй]]»''. У 1986 році вийшов саундтрек до фільму, у якому Морі співала пісню ''«La prima stella»''. |
||
З середини 1980-х полишає кар'єру співачки і акторки, щоб продюсувати роботи Челентано. |
|||
У 1990 Морі вела телепередачу ''«Dudu dudù»'' з Піно Карузо на каналі [[Rai 2]]. |
|||
З 1991 року стала генеральною директоркою лейблу ''«[[Clan Celentano]]»'' та спродюсувала відомий альбом чоловіка ''«[[Mina Celentano]]»'' (1998). |
|||
Її останній запис відбувся у 1994 році. Тоді ж знову брала участь у фестивалі Сан-Ремо з конкурсною піснею ''«Se mi ami»'', написаною [[Тото Кутуньйо]]. |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
У 2009 році Морі випустила збірку ''«Claudia Mori Collection»'', до якої входив CD з усіма її хітами і деякі пісні з Б-сторін старих платівок в 45 обертів, а також DVD з приватним фільмом про сім'ю Челентано, авторизований Морі. |
|||
З вересня по грудень 2009 року Морі судила телешоу ''«The X Factor»'' на каналі Rai 2. |
|||
У 1990 році вона брала участь як ведуча телепередачі ''«Dudu dudù»'' з Піно Карузо на каналі [[Rai 2]], а з 1991 року вона стала вона стала генеральним директором лейблу ''«[[Clan Celentano]]»'' та спродюсувала відомий альбом чоловіка ''«[[Mina Celentano]]»'' (1998). Її останній запис відбувся у 1994 році. Того ж року, вона знову брав участь у фестивалі Сан-Ремо, але на цей раз виступаючи з конкурсною піснею ''«Se mi ami»'', написаної [[Тото Кутуньйо]]. |
|||
Зарекомендувала себе як продюсерка телевізійних [[Фікшн|фікшенів]] з компанією «Ciao Ragazzi!», наприклад, у фільмі ''«Жило-було місто божевільних…»''. За цю роботу Морі присуджена спеціальна премія ''Premio Speciale RomaFictionFest per l'impegno produttivo'' під час ''Roma Fiction Fest'' 2010 року. |
|||
⚫ | |||
У 2009 році вона випустила збірку ''«Claudia Mori Collection»'', до якої входив компакт-диск з усіма її хітами і деякі пісні з Б-сторін старих платівок в 45 обертів, а також DVD, на якому також містився приватний фільм про сім'ю Челентано, авторизований Морі. З вересня по грудень 2009 року вона брала участь як суддя в теле-шоу ''«The X Factor»'' на каналі Rai 2. Вона також зарекомендувала себе як продюсер телевізійних [[Фікшн|фікшенів]] з компанією «Ciao Ragazzi!», наприклад, у фільмі ''«Жило-було місто божевільних…»''. За свою діяльність як продюсера телевізійних фікшенів їй була присуджена спеціальна премія ''Premio Speciale RomaFictionFest per l'impegno produttivo'' під час ''Roma Fiction Fest'' 2010 року. |
|||
10 липня 2014 року |
10 липня 2014 року Морі випустила автобіографію ''«Два закоханих борці» («Due guerrieri innamorati»)'', присвячену 50-річчю шлюбу.<ref>{{cite news |url= http://www.segodnya.ua/culture/stars/adriano-chelentano-i-klaudiya-mori-otmetili-zolotuyu-svadbu-avtobiograficheskoy-knigoy-536569.html|title=Адриано Челентано и Клаудия Мори отметили золотую свадьбу|date= 2014|website= segodnya.ua|accessdate=21 жовтня 2014}} {{ref-ru}}</ref> |
||
З 2009 року Клаудія займалася |
З 2009 року Клаудія Морі займалася продюсуванням мультсеріалу чоловіка ''«[[Адріан (мультсеріал)|Адріан]]»'', прем'єра якого відбулася 21 січня 2019 року. |
||
== Фільмографія == |
== Фільмографія == |
||
Рядок 81: | Рядок 90: | ||
=== Акторка === |
=== Акторка === |
||
* ''[[Черазелла]]'', режисер [[Рафаелло Матарадзо]] (1959) |
* ''[[Черазелла]]'', режисер [[Рафаелло Матарадзо]] (1959) |
||
* ''[[Рокко та його брати]]'', |
* ''[[Рокко та його брати]]'', [[Лукіно Вісконті]] (1960) |
||
* ''[[Куратор (фільм)|Куратор]]'', |
* ''[[Куратор (фільм)|Куратор]]'', [[Камілло Мастрочінкве]] (1960) |
||
* ''[[Бездоганні (фільм, 1961)|Бездоганні]]'', |
* ''[[Бездоганні (фільм, 1961)|Бездоганні]]'', Франческо Джакуллі (1961) |
||
* ''[[Содом і Гоморра (фільм)|Содом і Гоморра]]'', |
* ''[[Содом і Гоморра (фільм)|Содом і Гоморра]]'', [[Роберт Олдріч]] (1962) |
||
* ''[[Легенда про Фра Дьяволо]]'', |
* ''[[Легенда про Фра Дьяволо]]'', [[Леопольдо Савона]] (1962) |
||
* ''[[Трудне кохання]]'', |
* ''[[Трудне кохання]]'', [[Серджо Солліма]] (1962) |
||
* ''[[Урсус на Вогняній землі]]'', |
* ''[[Урсус на Вогняній землі]]'', [[Джорджо Сімонеллі]] (1963) |
||
* ''[[Якийсь дивний тип]]'', |
* ''[[Якийсь дивний тип]]'', [[Лучіо Фульчі]] (1963) |
||
* ''[[Чудовий авантюрист]]'', |
* ''[[Чудовий авантюрист]]'', [[Ріккардо Фреда]] (1963) |
||
* ''[[Пригода в мотелі]]'', |
* ''[[Пригода в мотелі]]'', [[Ренато Польселлі]] (1963) |
||
* ''[[Суперпограбування в Мілані]]'', |
* ''[[Суперпограбування в Мілані]]'', [[Адріано Челентано]] і [[П'єро Вівареллі]] (1964) |
||
* ''[[Любов і прощання]]'' (1965) |
* ''[[Любов і прощання]]'' (1965) |
||
* ''[[Історія кохання і кинджала]]'', |
* ''[[Історія кохання і кинджала]]'', [[Серджо Корбуччі]] (1971) |
||
* ''[[Ругантіно]]'', |
* ''[[Ругантіно]]'', [[Паскуале Феста Кампаніле]] (1973) |
||
* ''[[Емігрант (фільм)|Емігрант]]'', |
* ''[[Емігрант (фільм)|Емігрант]]'', Паскуале Феста Кампаніле (1973) |
||
* ''[[Юппі-Ду (фільм)|Юппі-Ду]]'', |
* ''[[Юппі-Ду (фільм)|Юппі-Ду]]'', Адріано Челентано (1975) |
||
* ''[[Шляхетний венеціанець]]'', |
* ''[[Шляхетний венеціанець]]'', [[Флавіо Могеріні]] (1976) |
||
* ''[[Безумство Джеппо]]'', |
* ''[[Безумство Джеппо]]'', Адріано Челентано (1978) |
||
* ''[[Кровний зв'язок]]'' (''Bloodline''), |
* ''[[Кровний зв'язок]]'' (''Bloodline''), [[Теренс Янг]] (1979) |
||
* ''[[Господарка готелю (фільм)|Господарка готелю]]'', |
* ''[[Господарка готелю (фільм)|Господарка готелю]]'', [[Паоло Кавара]] (1980) |
||
* ''[[Гранд-готель «Ексельсіор»]]'', режисери [[Кастеллано і Піполо]] (1982) |
* ''[[Гранд-готель «Ексельсіор»]]'', режисери [[Кастеллано і Піполо]] (1982) |
||
* ''[[Джоан Луй (фільм)|Джоан Луй]]'', |
* ''[[Джоан Луй (фільм)|Джоан Луй]]'', Адріано Челентано (1985) |
||
=== |
=== Продюсерка === |
||
* 1998 — ''[[Поїзд з вершками]]'' |
* 1998 — ''[[Поїзд з вершками]]'' |
||
* 2002 — ''[[Батьки (фільм)|Батьки]]'' |
* 2002 — ''[[Батьки (фільм)|Батьки]]'' |
||
Рядок 165: | Рядок 174: | ||
[[Категорія:Уродженці Рима]] |
[[Категорія:Уродженці Рима]] |
||
[[Категорія:Італійські акторки]] |
[[Категорія:Італійські акторки]] |
||
[[Категорія:Італійські музиканти]] |
|||
[[Категорія:Кінорежисерки]] |
|||
[[Категорія:Кінопродюсерки]] |
|||
[[Категорія:Телеведучі]] |
|||
[[Категорія:Музичні продюсерки]] |
Версія за 23:25, 17 травня 2021
Клаудія Морі | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Claudia Mori | ||||
Кадр з фільму «Юппі-Ду» 1975 року | ||||
Ім'я при народженні | Клаудія Мороні | |||
Народилася | 12 лютого 1944 (80 років) Рим, Італія | |||
Громадянство | ||||
Діяльність | акторка, співачка, музикантка, кіноакторка, виконавча продюсерка, музична продюсерка, телепродюсерка | |||
Роки діяльності | з 1959 року | |||
Чоловік | Адріано Челентано (з 1964 року) | |||
Діти | Розіта (1965), Розалінда (1968), Джакомо (1966) | |||
IMDb | nm0605227 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
| ||||
Клаудія Морі (італ. Claudia Mori, справжнє ім'я Клаудія Мороні (італ. Claudia Moroni), нар. 12 лютого 1944, Рим, Італія) — італійська кіноакторка, телепродюсерка, співачка і музична продюсерка. Співавторка практично всіх творчих заходів Адріано Челентано: спільно знялась у 10 кінокартинах, записувала альбоми, створювала сценарії і тексти до фільмів та пісень, брала участь у телепередачах та фестивалях. Генеральна директорка студії «Clan Celentano».
Життєпис
Клаудія Мороні народилася 12 лютого 1944 року в Римі.
В 1960-х зустрічалася з футболістом Франсіско Лояконо.
У 1963, на знімальному майданчику фільму «Якийсь дивний тип», зустріла співака та актора Адріано Челентано, з яким одружилась у 1964 році. Вінчання у церкві Святого Франциска в місті Гроссето відбулося вночі і таємно, бо Челентано приховував одруження від поточної партнерки, Мілени Канту (яка дізналася про шлюб значно пізніше з газет).
«Нічого цікавішого від Челентано я у своєму житті не зустрічала» — Клаудія Морі[2]
Наприкінці 1960-х переїхала з чоловіком на віллу біля підніжжя Монте Барро, поблизу Гальб'яте (провінція Лекко), де пара усамітнено живе понині. «Будівництво Святого Петра», що тривало 15 років через фінансування авторських фільмів Челентано і купівлю ним сусідніх ділянок (співак остерігався придбання їх будівельними компаніями)[3], сьогодні оточене гаями і галявинами, містить два десятки віталень, обставлених з розкішшю Голлівуду 1920-х, студію звукозапису; годинникову майстерню, басейн, тенісні корти, футбольне поле, стайню та манеж, де Адріано об'їжджає коней, і фонтан зі скульптурою з залізобетону, що зображає Клаудію.[4]
Морі народила трьох дітей і виховувала їх переважно сама (чоловік рідко бував удома через активну творчість) в авторитарному стилі.[5] Розіта Челентано (17 лютого 1965) — відома в Італії теле- та радіоведуча, знялася у кількох фільмах і записала студійний альбом.[6] Джакомо (17 листопада 1966) пише і виконує пісні, знімався в кіно, працює на італійському телебаченні.[7] Розалінда (15 липня 1968 ), успішна акторка,[8], особливо після фільму Мела Гібсона «Страсті Христові», у 1990—1991 записала два сингли, захоплюється художньою творчістю, влаштовує виставки картин.[5]
У другій половині 1970-х племінник Челентано Джино Сантерколе розірвав шлюб з сетрою Клаудії Морі Анною Мороні, що мала двох дітей. Між Клаудією і Джино виникли суперечки, у яких Челентано прийняв сторону дружини і на роки відмовився від спілкування з племінником.
У 1980 році на зйомках «Приборкання норовистого» Челентано завів роман з колегою Орнеллою Муті, яка заради нього розлучилася з чоловіком.[9] Газети писали про розлучення Челентано, подружжя тимчасово роз'їхалося. Згодом Адріано публічно вибачився перед дружиною й дітьми і повернувся до сім'ї.[10]
З середини 1980-х, полишивши кар'єру співачки і акторки, Клаудія фактично стала продюсеркою Челентано. Адріано не хотів, щоб Клаудія працювала.
Кар'єра
1960-ті
Клаудія Мороні почала кар'єру в шоу-бізі зі зміни прізвища на Морі. Черазелла в однойменному фільмі 1959 року стала першою її роллю. Зіграла у таких значних фільмах, як «Рокко та його брати» Лукіно Вісконті, і «Содом і Гоморра» Роберта Олдріча.
У 1964 році зіграла у режисерському дебюті Челентано «Суперпограбуванні в Мілані». Відтоді згортає акторську кар'єру на користь вокальної. У 1964, з піснею «Non Guardarmi», записала першу платівку. Б-сторона цієї платівки у 45 обертів включала кавер «Quello che ti dico» американки Літл Іви «The locomotion».
У 1967 пісня «La coppia più bella del mondo», виконана дуетом з чоловіком, стала дуже успішною. Разом вони перемогли на фестивалі в Сан-Ремо 1970 року з «Chi non lavora non fa l'amore». У 1970 дует випустив пісню «30 donne del West», Б-сторона цієї платівки у 45 обертів містила пісню «Più forte che puoi», соло Морі з псевдонімом «LEI».
1970-ті
Повернувшись на знімальний майданчик після тривалої перерви, у 1971 Морі з'явилася у фільмі «Історія кохання і кинджала» Серджо Корбуччі. У 1973 знялася у кінематографічній версії класичного твору — «Ругантіно». Того ж року зіграла Розіту Флорес у фільмі «Емігрант», де також виконала саундтрек (стрічки Паскуале Феста Кампаніле).
Повернувшись до музики у 1974, у колаборації з піснярем Паоло Ліміті записала під лейблом CGD альбом «Fuori tempo», куди увійшла знаменита пісня «Buonasera dottore». Спочатку пісня призначалася Міні Мадзіні, яку та перевиконала роки потому, але була записана Морі і випущена також як сингл, що очолив чарт в наступному році (1975) і став найбільшим успіхом Клаудії Морі як сольної виконавиці. Музику написав співак та продюсер Шел Шапіро, аранжував Детто Маріано, у пісні присутній голос актора Франко Моргана.
У 1975 році Морі зіграла Аделаїду у відзначеному нагородами фільмі Челентано «Юппі-Ду». У тому ж році виконала головну роль картини «Шляхетний венеціанець» Флавіо Могеріні з Марчелло Мастроянні, Ліно Тоффоло і Анною Мізероккі. Саунтрек до стрічки вийшов також на платівці у 45 обертів, яка містила дует Морі з Мастроянні «Come una cenerentola». Морі була співавторкою пісень з Детто Маріано, який створив аранжування до них.
У 1977 році вийшов альбом «È amore» з однойменним синглом, написаним Шелом Шапіро. Альбом містив трек «Ehi, ehi, ehi», написаний Роберто Векк'йоні, пісню «Mi vuoi» (написана Івано Фоссаті і опублікована в наступному році як синглова версія Марчеллою Беллою) і одну кавер-версію «Io bella figlia», до пісні бразильського співака Роберто Карлоса Браги.
1978 викнала роль Джильди у стрічці Челентано «Безумство Джеппо», а у 1979 році знялася у фільмі «Кровний зв'язок» Теренса Янга.
1980-ті і 1990-ті
У 1980 Морі зіграла Мірандоліну в кіноверсії твору Карло Ґольдоні «Господарка готелю» Паоло Кавари, з Челентано, Паоло Вілладжо і Міленою Вукотіч. В 1982 році повернулася на фестиваль в Сан-Ремо як гостя з піснею «Non succederà più», що повернула їй на перше місце в чартах через сім років. Пісня мала комерційний успіх також в Іспанії, Франції та Німеччині, містила вокальне інтермеццо Челентано. Цей успіх допоміг парі у кризу, тому текст був потрактований як автобіографічний.
У 1983 Морі випустила пісню «Il principe», написану з Джанкарло Бігацці і Рафом, яка стала заставкою телепрограми «Hit parade». У 1984 випустила платівку «Claudia canta Adriano», присвячену репертуару чоловіка. У 1985 році Клаудія повернулася на фестиваль в Сан-Ремо, щоб представити пісню «Chiudi la porta», римейк пісні Челентано «Un'altra volta chiudi la porta», записаний десять років тому. У тому ж році вона востаннє зіграла з чоловіком у фільмі «Джоан Луй». У 1986 році вийшов саундтрек до фільму, у якому Морі співала пісню «La prima stella».
З середини 1980-х полишає кар'єру співачки і акторки, щоб продюсувати роботи Челентано.
У 1990 Морі вела телепередачу «Dudu dudù» з Піно Карузо на каналі Rai 2.
З 1991 року стала генеральною директоркою лейблу «Clan Celentano» та спродюсувала відомий альбом чоловіка «Mina Celentano» (1998).
Її останній запис відбувся у 1994 році. Тоді ж знову брала участь у фестивалі Сан-Ремо з конкурсною піснею «Se mi ami», написаною Тото Кутуньйо.
2000-ні
У 2009 році Морі випустила збірку «Claudia Mori Collection», до якої входив CD з усіма її хітами і деякі пісні з Б-сторін старих платівок в 45 обертів, а також DVD з приватним фільмом про сім'ю Челентано, авторизований Морі.
З вересня по грудень 2009 року Морі судила телешоу «The X Factor» на каналі Rai 2.
Зарекомендувала себе як продюсерка телевізійних фікшенів з компанією «Ciao Ragazzi!», наприклад, у фільмі «Жило-було місто божевільних…». За цю роботу Морі присуджена спеціальна премія Premio Speciale RomaFictionFest per l'impegno produttivo під час Roma Fiction Fest 2010 року.
10 липня 2014 року Морі випустила автобіографію «Два закоханих борці» («Due guerrieri innamorati»), присвячену 50-річчю шлюбу.[11]
З 2009 року Клаудія Морі займалася продюсуванням мультсеріалу чоловіка «Адріан», прем'єра якого відбулася 21 січня 2019 року.
Фільмографія
Акторка
- Черазелла, режисер Рафаелло Матарадзо (1959)
- Рокко та його брати, Лукіно Вісконті (1960)
- Куратор, Камілло Мастрочінкве (1960)
- Бездоганні, Франческо Джакуллі (1961)
- Содом і Гоморра, Роберт Олдріч (1962)
- Легенда про Фра Дьяволо, Леопольдо Савона (1962)
- Трудне кохання, Серджо Солліма (1962)
- Урсус на Вогняній землі, Джорджо Сімонеллі (1963)
- Якийсь дивний тип, Лучіо Фульчі (1963)
- Чудовий авантюрист, Ріккардо Фреда (1963)
- Пригода в мотелі, Ренато Польселлі (1963)
- Суперпограбування в Мілані, Адріано Челентано і П'єро Вівареллі (1964)
- Любов і прощання (1965)
- Історія кохання і кинджала, Серджо Корбуччі (1971)
- Ругантіно, Паскуале Феста Кампаніле (1973)
- Емігрант, Паскуале Феста Кампаніле (1973)
- Юппі-Ду, Адріано Челентано (1975)
- Шляхетний венеціанець, Флавіо Могеріні (1976)
- Безумство Джеппо, Адріано Челентано (1978)
- Кровний зв'язок (Bloodline), Теренс Янг (1979)
- Господарка готелю, Паоло Кавара (1980)
- Гранд-готель «Ексельсіор», режисери Кастеллано і Піполо (1982)
- Джоан Луй, Адріано Челентано (1985)
Продюсерка
- 1998 — Поїзд з вершками
- 2002 — Батьки
- 2005 — Рік весни
- 2005 — Де Гаспері. Людина надії.
- 2008 — Ріно Гаетано — але небо завжди блакитне
- 2008 — Ейнштейн
- 2010 — Жило-було місто безумних...
- 2012 — Карузо, голос кохання
Дискографія
Платівки у 45 обертів і CD (сингли)
- 1964 Non guardarmi/Quello che ti dico (кавер-версія італійською пісні The Locomotion Літл Еви)
- 1965 Chiù chiù/Morirò (Italian Yank, IY 10001)
- 1967 La coppia più bella del mondo (дует з Адріано Челентано)/Torno sui miei passi
- 1967 30 donne del west (дует з Адріано Челентано)/Più forte che puoi (під псевдонимом LEI)
- 1970 Chi non lavora non fa l'amore/EA
- 1970 Chi non lavora non fa l'amore/Due nemici innamorati
- 1970 …e fu subito amore/Signore, tu
- 1971 Il sognatore/Amarti volerti pensarti
- 1973 Puppatella/L'amor così si fa
- 1974 Buonasera dottore/Che scherzo mi fai
- 1975 Come una cenerentola (дует з Марчелло Мастроянні, саундтрек до фільму «Шляхетний венеціанець»)/La Montagna
- 1977 Hei, hei…hei!/Sguardo da moglie
- 1979 Pay, pay, pay (дует з Адріано Челентано)
- 1982 Non succederà più/Un filo di pazzia (CGD 10373)
- 1983 No sucederá más (іспаномовна версія Non succederà più)
- 1983 Il principe/Dal dire al fare
- 1984 Nata per te
- 1985 Chiudi la porta/È inutile davvero
- 1994 Se mi ami
- 2009 Non succederà più — Deelay remix
Платівки у 33 оберти і CD (альбоми)
- 1974 Fuori tempo
- 1977 È amore
- 1984 Claudia canta Adriano (перевидано у 1985 році під назвою Chiudi la porta)
- 1985 Chiudi la porta
- 1986 Collezione
- 1994 Claudia Mori e i ragazzi del Clan
- 2009 CMC — Claudia Mori Collection
Джерела
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #134466497 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ История любви Адриано Челентано и Клаудии Мори. adme.ru. Процитовано 24 вересня 2016. (рос.)
- ↑ Адриано Челентано. Неисправимый романтик и бунтарь Ірина Файт (2013). adview.ru/books Процитовано 10 грудня 2019
- ↑ Адриано Челентано. italy4.me. Процитовано 21 жовтня 2016. (рос.)
- ↑ а б Розалинда Челентано: «Мне не хватало отцовской любви». 7days.ru. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)
- ↑ Rosita Celentano. discogs.com. Процитовано 12 грудня 2016. (англ.)
- ↑ Биография Giacomo Celentano (Джакомо Челентано). zakazartistov.com. Процитовано 12 грудня 2016. (рос.)
- ↑ Розалинда Челентано: Я всегда чувствую присутствие смерти, она где-то неподалёку. moya-semya.ru. Олег Пєранов. 28 липня 2014. Процитовано 23 жовтня 2016. (рос.)
- ↑ Адриано Челентано и Клаудиа Мори. История любви. aif.ru. Наталія Григор'єва. 2014. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)
- ↑ Адриано Челентано и Орнелла Мути. known.ru. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)
- ↑ Адриано Челентано и Клаудия Мори отметили золотую свадьбу. segodnya.ua. 2014. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клаудія Морі |
- Клаудія Морі на сайті IMDb (англ.)
|