Матіїв-Мельник Микола: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 06:11, 21 липня 2015

Файл:Матіїв-Мельник Микола.jpg

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельник.

Мико́ла Маті́їв-Ме́льник (насправді — Микола Матійович Мельник; * 11 грудня 1890, містечко Яблунів Коломийського повіту, тепер смт Яблунів Косівського району Івано-Франківської області — † 28 вересня 1947, Нью-Гейвен, США) — український письменник і журналіст. Псевдоніми — Микола Яблонівський, Богдан Чорногор, Богдан Вольний, Богдан Хмиз, Василь Хмара, Микола Лебединський, Микола Гірський та ін.

Життєпис

Закінчив гімназію в Коломиї, навчався у Львівському, Чернівецькому, Віденському університетах. У травні 1915 року мобілізовано до австрійської армії. Улітку 1915 року, коли прибув до містечка Фойтсберга у Штирії (Австрія) і мав іти до старшинської школи, за доносом ув'язнено і звинувачено у зраді цісаря і Австрії, у поширенні ідей від'єднання Галичини від Австрії. У лютому 1916 року звільнено з ув'язнення і скеровано до запасного коша 55-го піхотного полку в Більську на Шлеську, звідки потрапив на фронт. Улітку 1918 року з пораненням повернувся додому і вступив до легіону УСС, а далі в складі УГА брав участь у визвольних змаганнях українського народу.

На фронтах визвольної війни написав, зокрема, вірші «Журавлі» (Жванець, 16 липня 1919), «І піде в порох Єрихон…» (Старокостянтинів, 1919), «Дефіляда» (Проскурів, 28 липня 1921), оповідання «І стугоніла земля» (Кам'янець-Подільський, 1919).

Учасник боїв у «Чотирикутнику смерті». Після завершення визвольної війни повернувся додому.

1927 року переїхав до Львова. Вчителював у гімназіях Чорткова, Станіслава (нині Івано-Франківськ), Львова, викладав у вчительській семінарії Українського педагогічного товариства у Львові, з 1928 року у Львівській приватній гімназії сестер василіанок та інших приватних середніх навчальних закладах. Одружився 1928 року з Марією.

У вересні 1940 року прийнято до Спілки радянських письменників України. Перейшов на роботу в інститут радянської торгівлі.

У 1944 виїхав до Австрії, викладав у таборі для переміщених осіб (м. Зальцбург). З 1947 р. жив у США.

Помер 28 листопада [за ін. даними — 28 вересня] 1947 р. у м. Нью-Гейвен (США).

Творчість

Автор поетичних збірок «На вавілонських ріках» (1921), «Горить мій світ» (1951 посм.), збірок прозових творів «По той бік греблі» (1922), «За рідне гніздо» (1927), «Крізь дим і згар» (1928), «На чорній дорозі» (1930) та ін. Частина спадщини загинула в роки війни, рукописна частина зберігається в родині письменника у США.

Перші видання:

поема «На ріках вавілонських» (Коломия, 1921),
збірка оповідань «По той бік греблі» (Коломия, 1922).

Збірки новел у львівських видавництвах:

«За рідне гніздо» (1927),
«Крізь дим і згар» (1928),
«На чорній дорозі» (1930).

Переспів «Слова о полку Ігоревім»: «Слово про Ігорів похід. Український лицарський епос княжих часів» (1936).

Посмертна збірка поезій «Горить мій світ» (Філадельфія, 1951).

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 4. — С. 1491.
Погребенник Ф. Земляк Василя Стефаника // Дзвін. — 1990. — № 1. — С. 49.
Курищук В. Із стрілецької когорти // Дзвін. — 1993. — № 4—6. — С. 137-146.
Андрусяк М. Брати грому. — Коломия: Вік, 2001. — С. 26-28.
Матіїв-Мельник М. На чорній дорозі; Очі; На Греготі: Антологія українського оповідання // Дзвін. — 1990. — № 1. — С. 42-49.
Ільницький М. Сторінками стрілецької епопеї (Микола Матіїв-Мельник) // Ільницький М. На перехрестях віку: У 3 кн. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — Кн. 1. — С. 335–351.
Мельник Микола // Українські письменники діаспори / Ред. В. Кононенко, упоряд. О. Білик, Г. Гамалій, Ф. Погребенник: У 2 кн. — К., 2007. — Кн. 2. — С. 60-62.
Погребенник Ф. Лицар краси і пера: Вояк, проф., письм. М. Матіїв-Мельник // Слово і час. — 1997. — № 10. — С. 67-69.
Погребенник Ф. П., Полєк В. Т. Матіїв-Мельник Микола Матвійович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 316.
Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{Однофамільці|Мельник}}
-'''Мико́ла Маті́їв-Ме́льник''' (насправді&nbsp;— Микола Матійович Мельник; *&nbsp;[[11 грудня]] [[1890]], містечко Яблунів Коломийського повіту, тепер смт [[Яблунів (смт)|Яблунів]] [[Косівський район|Косівського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]&nbsp;— †&nbsp;[[28 вересня]] [[1947]], [[Нью-Гейвен]], [[США]])&nbsp;— український [[письменник]] і [[журналіст]].
 [[Файл:Матіїв-Мельник Микола.jpg|міні]]
+{{Однофамільці|Мельник}}
-Псевдоніми&nbsp;— Микола Яблонівський, Богдан Чорногор, Богдан
+'''Мико́ла Маті́їв-Ме́льник''' (насправді&nbsp;— '''Микола Матійович Мельник'''; *&nbsp;[[11 грудня]] [[1890]], містечко Яблунів Коломийського повіту, тепер смт [[Яблунів (смт)|Яблунів]] [[Косівський район|Косівського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]&nbsp;— †&nbsp;[[28 вересня]] [[1947]], [[Нью-Гейвен]], [[США]])&nbsp;— український [[письменник]] і [[журналіст]].
-Вольний, Богдан Хмиз, Василь Хмара, Микола Лебединський, Микола Гірський та ін.
+Псевдоніми&nbsp;— Микола Яблонівський, Богдан Чорногор, Богдан Вольний, Богдан Хмиз, Василь Хмара, Микола Лебединський, Микола Гірський та ін.
+== Життєпис ==
-== Біографічні відомості ==
 Закінчив гімназію в [[Коломия|Коломиї]], навчався у [[Львівський університет|Львівському]], [[Чернівецький університет|Чернівецькому]], [[Віденський університет|Віденському університетах]]. У травні 1915 року мобілізовано до австрійської армії. Улітку 1915 року, коли прибув до містечка Фойтсберга у Штирії ([[Австрія]]) і мав іти до старшинської школи, за доносом ув'язнено і звинувачено у зраді цісаря і Австрії, у поширенні ідей від'єднання [[Галичина|Галичини]] від Австрії. У лютому 1916 року звільнено з ув'язнення і скеровано до запасного коша 55-го піхотного полку в Більську на Шлеську, звідки потрапив на фронт. Улітку 1918 року з пораненням повернувся додому і вступив до легіону [[УСС]], а далі в складі [[УГА]] брав участь у визвольних змаганнях українського народу.
@@ Рядок 46: / Рядок 45: @@
 * {{ЕУ}}. Словникова частина.&nbsp;— Т.&nbsp;4.&nbsp;— С.&nbsp;1491.
 * ''Погребенник Ф.'' Земляк Василя Стефаника // Дзвін.&nbsp;— 1990.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С.&nbsp;49.
-* ''Курищук В.'' Із стрілецької когорти // Дзвін.&nbsp;— 1993.&nbsp;— №&nbsp;4—6.&nbsp;— С.&nbsp;137–146.
+* ''Курищук В.'' Із стрілецької когорти // Дзвін.&nbsp;— 1993.&nbsp;— №&nbsp;4—6.&nbsp;— С.&nbsp;137-146.
-* ''Андрусяк М.'' Брати грому.&nbsp;— Коломия: Вік, 2001.&nbsp;— С.&nbsp;26–28.
+* ''Андрусяк М.'' Брати грому.&nbsp;— Коломия: Вік, 2001.&nbsp;— С.&nbsp;26-28.
-* ''Матіїв-Мельник М.'' На чорній дорозі; Очі; На Греготі: Антологія українського оповідання // Дзвін.&nbsp;— 1990.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С.&nbsp;42–49.
+* ''Матіїв-Мельник М.'' На чорній дорозі; Очі; На Греготі: Антологія українського оповідання // Дзвін.&nbsp;— 1990.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С.&nbsp;42-49.
 * ''Ільницький М''. Сторінками стрілецької епопеї (Микола Матіїв-Мельник) // Ільницький М. На перехрестях віку: У 3 кн.&nbsp;— К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— С. 335–351.
-* Мельник Микола // Українські письменники діаспори / Ред. В. Кононенко, упоряд. О. Білик, Г. Гамалій, Ф. Погребенник: У 2 кн. — К., 2007.&nbsp;— Кн. 2.&nbsp;— С. 60–62.
+* Мельник Микола // Українські письменники діаспори / Ред. В. Кононенко, упоряд. О. Білик, Г. Гамалій, Ф. Погребенник: У 2 кн.&nbsp;— К., 2007.&nbsp;— Кн. 2.&nbsp;— С. 60-62.
-* ''Погребенник Ф''. Лицар краси і пера: Вояк, проф., письм. М. Матіїв-Мельник // Слово і час.&nbsp;— 1997.&nbsp;— №&nbsp;10.&nbsp;— С. 67–69.
+* ''Погребенник Ф''. Лицар краси і пера: Вояк, проф., письм. М. Матіїв-Мельник // Слово і час.&nbsp;— 1997.&nbsp;— №&nbsp;10.&nbsp;— С. 67-69.
 * ''Погребенник Ф. П., Полєк В''.&nbsp;Т.&nbsp;Матіїв-Мельник Микола Матвійович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т.&nbsp;— К.: Українська енциклопедія ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 1995.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— С. 316.
 * Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В.&nbsp;А.&nbsp;Просалової.&nbsp;— Донецьк: Східний видавничий дім, 2012.&nbsp;— 516 с.

Матіїв-Мельник Микола: відмінності між версіями

Версія за 06:11, 21 липня 2015

Життєпис

Творчість

Література

Навігаційне меню

Пошук