Вікіпедія:Кандидати в добрі статті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вибрані зображення · Вибрані портали · Вибрані списки · Вибрані статті · Добрі статті

На цій сторінці відбувається вибір статей на статус доброї. Дивіться також споріднені проєкти Вибрані статті і Вибрані списки.

Перед номінацією статті упевніться, що вона відповідає критеріям до добрих статей. Для цього рекомендовано звернутися до досвідчених користувачів на одній чи декількох з відповідних сторінок (Вікіпедія:Кнайпа (допомога), Вікіпедія:Запити на рецензію, сторінках обговорення тематичних проєктів тощо). Висувайте, будь ласка, статтю на добру лише у випадку, якщо ви є її основним автором або готові доробити її, якщо в ході обговорення виникнуть зауваження. Поставте на сторінку шаблон, який вказуватиме іншим користувачам, що стаття є кандидатом на отримання статусу доброї.

Добрі статті пізніше можуть стати вибраними, тоді вони перейдуть у цю категорію. Але частина добрих статей обраними, імовірно, не стануть через специфічність теми: вузька спеціалізація, відсутність зображень тощо.

Нові добрі статті обираються щотижня у п'ятницю. Стаття отримує статус, якщо в розділі «За» висловляться хоча б три користувачі, пропорція голосів «За» і «Проти» є не меншою, аніж 2:1, і при цьому немає заперечень або зауважень про необхідне доопрацювання. Новообрані статті позначаються шаблоном {{Добра стаття}}, який включає до відповідної категорії та позначає їх блакитним значком «плюс» — у правому верхньому кутку, вилучаються зі списку голосування та заносяться до архіву.

Необрані статті залишаються в списку як кандидати на наступний тиждень, якщо тільки автор пропозиції чи основний автор не вирішать зняти її з номінації, або якщо кількість голосів «проти» не перевищить кількість голосів «за». Якщо стаття не набирає відповідної кількості голосів «за» чи «проти», то стаття знімається з голосування через два тижні з моменту виставлення.

Коли Ви віддасте свій голос за чи проти певної статті, будь ласка, не забудьте поновити біля неї «рахунок» відданих голосів.

Підсумки щодо надання статусу підбиваються щоп'ятниці.


Вікіпроєкти
Категорія КатегоріяКаталог

Пропонує: Номіную дві статті про музичні альбоми, які попри суттєву різницю в стилі, місці та часі виходу, та попри те, що їх було обрано з більшого списку випадково, мають багато спільного. Обидва є дебютними альбомами, обидва належать супергуртам (музичним колективам, чиї учасники були відомі до цього — по Arctic Monkeys та The Rascals, «Тартак» та «Графіт»), обидва є не чимось новим, а пастишами на музику минулого. Обидві статті висвітлюють обставини створення, зміст та значення альбомів доволі непогано; критеріям Доброї, на мою думку, відповідають, але буду радий почути зауваження та покращити статті відповідно до них. --Фіксер (обговорення) 20:30, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» % за Чи виправлено/враховано зауваження, які перешкоджають наданню статусу? Початок Закінчення Тривалість Статус
The Age of the Understatement 1 0 0 100% 23 серпня 2024 0 тиж. триває
  •  За:
  1. --Фіксер (обговорення) 20:30, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  • Зауваження:

Пропонує: Номіную дві статті про музичні альбоми, які попри суттєву різницю в стилі, місці та часі виходу, та попри те, що їх було обрано з більшого списку випадково, мають багато спільного. Обидва є дебютними альбомами, обидва належать супергуртам (музичним колективам, чиї учасники були відомі до цього — по «Тартак» та «Графіт»), обидва є не чимось новим, а пастишами на музику минулого. Обидві статті висвітлюють обставини створення, зміст та значення альбомів доволі непогано; критеріям Доброї, на мою думку, відповідають, але буду радий почути зауваження та покращити статті відповідно до них. --Фіксер (обговорення) 20:30, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» % за Чи виправлено/враховано зауваження, які перешкоджають наданню статусу? Початок Закінчення Тривалість Статус
Меломанія (альбом) 1 0 0 100% 23 серпня 2024 0 тиж. триває
  •  За:
  1. --Фіксер (обговорення) 20:30, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  • Зауваження:
  1. 2-га та 4-та примітки використані понад 5 разів, 7-ма примітка використана понад 10 разів. При цьому 1-ша, 2-га, 6-та і 7-ма примітки є першоджерелами (інтерв'ю з автором і гуртом). 9-та примітка є посиланням на YouTube, хоча на неї посилається текст "кліп довго крутили на вітчизняних музичних телеканалах" (статистики про ротацію саме по телебаченню, а не на YouTube, там немає). Розділ "Значення" посилається лише на примітки 1, 2 і 6, які є першоджерелами. Appsoft4 (обговорення) 12:18, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Шкода, що ви вирішили віддзеркалювати зауваження, навіть не помічаючи, що десять приміток до одного факту та одна примітка, що повторюється для десяти фактів - це не одне й те ж саме.
    Менше з тим, я подивлюся, що зі вказаного вами можна виправити. --Фіксер (обговорення) 13:31, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    "що десять приміток до одного факту та одна примітка, що повторюється для десяти фактів - це не одне й те ж саме",-- звісно це абсолютно різні речі.
    У першому випадку один факт підтверджено 10 різними джерелами.
    У другому випадку 10 фактів взято з одного джерела, ще й у випадку даної номінованої статті, яке є першоджерелом (інтерв'ю). --Appsoft4 (обговорення) 13:56, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Я трохи доповнив розділ "Значення", розділивши в ньому абзаци з більш об'єктивними фактами (сторонній проєкт став основним гуртом для учасників, почали гастролювати та врешті решт підписали вигідні контракти) та з суб'єктивними оцінками музикантів та продюсера. Перші доповнені вторинними АД, другі — так, переважно по відгуках учасників проєкту. Не бачу в цьому проблеми. --Фіксер (обговорення) 14:45, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    «кліп довго крутили на вітчизняних музичних телеканалах» — підтвердженням цього є не кліп на Ютубі і не статистика переглядів відео на Ютубі, а написане в статті на сайті ТСН про хітовість пісні та частина коментарів музикантів за посиланням на 0:40. На мою думку, цих двох джерел достатньо для того, щоб писати про наявність ротації на телебаченні; це абсолютно нормальне твердження, яке не є неймовірним, як, наприклад, було б «Цей кліп довго транслювали на американських музичних телеканалах». --Фіксер (обговорення) 14:59, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Перша та друга примітки містять не лише інтерв'ю учасників гурту, але й великі частини, написані або проговорені журналістами. Наприклад, вступ містить 2800 символів вступу, 1600 символів питань кореспондента та 3000 символів відповідей гітариста; тобто "первинності" там менш ніж половина. Якщо мова йде про перші роки створення гурту, коли цих музикантів ніхто особливо не знав, я не дуже розумію, а як ще можна дізнатися, як вони знайомилися, ніж з інтерв'ю. Я перевіряв слова музикантів на відповідність "здоровому глузду" і не бачив там жодних фактів, які здавалися б неймовірними та при цьому не були підкріплені б вторинними джерелами. Якщо ви такі частини в тексті знайдете - де щось здається підозрілим і немає причини довіряти джерелам, або якісь аспекти теми описано занадто детально, аніж вони на це заслуговують - пишіть, будемо розбиратися з кожним конкретним випадком. Але просто сказати "ну у вас там десять посилань на статтю з інтерв'ю", причому більша частина тієї статті це не інтерв'ю, а факти можуть бути й в інших джерелах - мені не здається конструктивним. --Фіксер (обговорення) 15:12, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    "про хітовість пісні та частина коментарів музикантів за посиланням",-- це першоджерела, тим більше коментарі безпосередніх учасників ("зацікавлених осіб") не можуть бути використані як джерела. Їх можна оформити лише як цитату:
    {{quote|<коментарі>|Учасники гурту "Бумбокс"|<посилання на YouTube>}} --Appsoft4 (обговорення) 15:49, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    "вступ містить 2800 символів вступу",-- у вступі немає жодної згадки про альбом "Меломанія".
    "1600 символів питань кореспондента та 3000 символів відповідей гітариста",-- питання нє джерелом, відповіді безпосередніх учасників є першоджерелом, як і все інтерв'ю цілком.
    Шукайте вторинне джерело (інший новинний сайт), яке використало фрагменти цього інтерв'ю і посилається на це інтерв'ю.
    Якщо інтерв'ю є оригінальним контентом на новинному сайті (тобто, його записали журналісти цього ж видання), то це є першоджерелом, яке б авторитетне це видання не було. --Appsoft4 (обговорення) 16:00, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Я вдячний за ваші думки щодо статті, але зауважу, що використання наказового способу ("Шукайте") не дуже допомагає порозумінню. Я жодного разу не казав вам, що ви маєте робити, а лише ділився своїми думками щодо покращення та рекомендував щось. Тому ваші накази я сприйматиму приблизно так саме — як побажання та рекомендації. В тих межах, наскільки цього вимагають правила проєкту, я спробую покращити статтю. --Фіксер (обговорення) 16:17, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Я трохи подумав і спочатку, як завжди, вважав, що у всьому винний я сам. Обрав не ті джерела. Недооцінив конфлікт інтересів музикантів. Але потім я просто зрозумів, що нічого страшного не сталося. Так, деякі з матеріалів засновані на спогадах музикантів та інших учасників подій. Водночас хіба це не відповідає засадам правила ВП:АД про оцінку джерел? В тому, що додавалося по цих джерелах, я не бачив інтересу спотворювати інформацію. Навіщо Хливнюку брехати, про що та чи інша пісня, скільки він жив із Мухою, або в якій студії або якому порядку записувався альбом? Ця інформація йде від учасників подій, "вони там були" (щобільше, окрім них там нікого не було, жодних журналістів, які могли б про це написати не в форматі інтерв'ю, а від себе). Дані з цих джерел узгоджуються з масивом даних з інших. Одні й ті ж факти перехресно підтверджуються різними джерелами. Я не використовую лише одне джерело сумнівної якості, а навожу декілька — і первинних, і вторинних, і повністю незалежних, і формально афілійованих. І з цього, після ретельного аналізу та співставлення джерел в мене з'являється текст, який мені здається відповідним тому, для чого пишеться та використовується енциклопедія взагалі та Вікіпедія зокрема. Після тієї самої розмови з учасниками подій один журналіст напише просто інтерв'ю, а другий — на базі тієї ж самої інформації — напише власну статтю. І першу ми вважатимемо менш надійною, а другу — більш надійною? Це неправильно.
    Одна з причин переваг використання вторинних джерел полягає в тому, що в них, як вважається, більш коректно зібрано та подано інформацію з первинних. Можливо, дійсно, моя провина полягає в тому, що я збираю усі наявні джерела, і намагаюся надати читачеві якомога повнішу, і при цьому наближенішу до правди, або загального уявлення про предмет статті, пропустивши все це через себе (а не ігнорую ці, важкі джерела, залишаючи статтю вдвічі меншою та куцішою). Можливо, мені дійсно варто було йти шляхом найменшого супротиву, не братися за важкі теми, по яких нелегко зібрати та співставити джерела. Можливо, дійсно, варто йти шляхом "Дредноутів", брати лише теми, які завідомо детально описані в існуючих джерелах і потім в лоб повторювати написано в джерелах, не приймаючи жодних відхилень від курсу, на кшталт "В культурі". Я не кажу, що шлях "Дредноутів" неправильний, він можливий, але він на 100% не мій і ніколи моїм не буде.
    Тому я прошу тих, хто дивитиметься в номінацію протягом наступних днів, взяти до уваги мої коментарі та оцінювати не просто те, що ви бачите в списку джерел, а фінальний результат — сукупність тексту та його походження. І якщо вбачатимете, що щось можна зробити краще — будь ласка, пишіть конкретні зауваги, які стосуються тексту, а не висять у повітрі. Пропонуючи щось конкретне прибрати, або щось конкретне переформулювати, або додати атрибуцію, або ще щось. --Фіксер (обговорення) 21:08, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Пропонує: Доопрацював статтю, доповнив розділами (зокрема про використання в Україні), додав джерела, зображення, посилання. Стаття наразі є повною, детально описує вільну двомірну САП (САПР) загального призначення, та має посилання на відповідний Вікіпідручник (який наразі в роботі). Так як LibreCAD є дуже поширеною програмою і має важливе значення у сфері освіти та використовується в державних органах України пропоную також додати цю статтю у вибрані.

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» % за Чи виправлено/враховано зауваження, які перешкоджають наданню статусу? Початок Закінчення Тривалість Статус
LibreCAD 1 0 0 100% 22 серпня 2024 0 тиж. триває
  •  За:
  1. Appsoft4 (обговорення)
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  • У вибрані:
  • Зауваження:
Найголовніше - є твердження, багато тверджень, походження яких незрозуміле, проставив шаблон fact. Оформлення та описки поправив, де побачив, але пройдіться ще якимсь спелчекером. Alessot (обговорення) 17:32, 22 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
Ще трішки ріжуть око англіцизми типу "TTF-шрифти". Воно зараз майже норма де факто, але там, де це можливо, краще виправити. Alessot (обговорення) 17:34, 22 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
Виправив, замінивши англіцизми та додавши відсутні джерела. --Appsoft4 (обговорення) 18:55, 22 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
Є і зворотня проблема, коли до одного речення є вісім (!) приміток. 1][2][3][4][5][6][7][8] Якщо твердження підтверджується однією приміткою, не треба додавати вісім "для кількості". --Фіксер (обговорення) 21:09, 22 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
Залишу по 2-3, решту перенесу у "Джерела" (бо серед приміток ще є багато посилань на статті в журналах, посібники, тощо). --Appsoft4 (обговорення) 22:15, 22 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
«Так як LibreCAD є дуже поширеною програмою і має важливе значення у сфері освіти та використовується в державних органах України пропоную також додати цю статтю у вибрані.» - ця аргументація не має жодного відношення до якості статті. З того, що я бачив в статті після швидкого перегляду, її важко назвати однією з кращих в проєкті з погляду якості енциклопедичного змісту. --Фіксер (обговорення) 21:13, 22 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
Я не бачу в статті ані відгуків (рецензій) на програмне забезпечення, ані порівняння із численими аналогами. І перше, і друге має бути написано по вторинних авторитетних джерелах, а не зі слів авторів ПЗ. Без цього статті важко претендувати на повноту. --Фіксер (обговорення) 21:17, 22 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
"Я не бачу в статті ані відгуків (рецензій) на програмне забезпечення, ані порівняння із численими аналогами.",— дивіться на список "LibreCAD#Джерела" (а не лише на "Примітки"), там є посилання на англомовний журнал "Linux Format" та на наукові статті в українських журналах і збірниках, які містять огляди LibreCAD і порівняння з іншими САПР. Можливо, їх треба також оформити як примітки до пов'язаних абзаців у статті. --Appsoft4 (обговорення) 11:49, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
Джерела не є заміною енциклопедичному тексту статті, інакше можна було б взагалі залишити її порожньою, перелічивши зовнішні джерела. В статті має бути текст, який зважено описує критичні відгуки, що отримало ПЗ, та, як частина цього або окремо — порівняння з аналогами. Щоб розрізнити перше та друге, варто дотримуватися такої логіки: якщо щось суб'єктивне та належить авторові (оцінка, емоційне висловлювання) - це критика; якщо ж це щось більш об'єктивне (оце в ПЗ є, а в інших немає, або навпаки) - то це порівняння з іншими. --Фіксер (обговорення) 12:01, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
"Джерела не є заміною енциклопедичному тексту статті",— я можу поставити посилання на джерела до конкретних абзаців.
Про відсутність рецензій — додам розділ "Критичні відгуки" і туди додам витримки з рецензій із журналів та статтей, що є в джерелах. --Appsoft4 (обговорення) 14:35, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
Якщо під витримками ви маєте на увазі цитати, то, так, це може бути корисним. Проте текст статті не зобов'язаний бути оформлений як цитати. Краще писати в статті своїми словами, що про цей софт писали в незалежних вторинних авторитетних джерелах, ілюструючи це помірною кількості доречних цитат. --Фіксер (обговорення) 07:55, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
"Якщо під витримками ви маєте на увазі цитати, то, так, це може бути корисним. Проте текст статті не зобов'язаний бути оформлений як цитати.",-- у статті є список "Примітки" і список "Джерела" (публікації, посібники, наукові статті).
Посилання на примітки є у тексті статті.
Посилань на окремі джерела у статті немає (джерела не пов'язані з конкретними абзацами, але інформація з них була використана для написання статті і уточнення щодо фактів у тексті своїми словами).
У тексті статті можна додати і посилання на окремі джерела у списку "Джерела" -- я це мав на увазі. --Appsoft4 (обговорення) 10:53, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
Вже другий абзац містить декілька нетривіальних тверджень, яких немає в джерелах. "Розробка форку почалася в 2010 році, зі створення CAM для ЧПК маршрутизатора на основі QCAD CE 2.0.5[9]. Але через те, що QCAD CE використовував бібліотеки Qt3 — застарілу версію Qt, виникла нагальна потреба перенесення кодової бази на Qt4, що і було в першу чергу зроблено. Згодом плани розширились і форк кілька отримав більше можливостей, наприклад кращу підтримку кирилиці, китайської, японської та корейської мов[10]." При тому, що 9 - це гітхаб, а 10 - стаття незрозумілого автора в блозі про хак (!), який дозволяє підтримувати Chinese-Japanese-Korean мови (але про кирилицю я там нічого не бачу). Стаття, яка претендує на статуси, має містити примітки, які підтверджують написане в реченні або абзаці. --Фіксер (обговорення) 21:31, 22 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
"не бачу в статті ані відгуків (рецензій) на програмне забезпечення, ані порівняння із численими аналогам",— там серед джерел є кілька оглядів, і є ще кілька які не хочу цитувати (через позицію автора щодо України, хоча одне посилання на архівну його статтю є, бо там частина оригінального інтерв'ю з розробниками). Є ще огляди на російських сайтах, які теж не хочеться цитувати в українському розділі Вікі.
"стаття незрозумілого автора в блозі про хак",— 10 це новина безпосередньо про хід розробки програми від одного з головних розробників, перерахованих поіменно у картці програми в статті, .
А 9 це посилання безпосередньо на репозиторій згаданого CAM для ЧПК.
Згадку про кирилицю приберу, її писав інший редактор статті на вікі. --Appsoft4 (обговорення) 22:09, 22 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
Суттєва кількість джерел в тексті — це або першоджерела (сайт компанії, документація, вікі!), або неавторитетні джерела, як то чиїсь блоги ([1] тощо). Від статусної статті очікується, що переважна більшість змісту написана по вторинних авторитетних джерелах (ВП:АД), а первинні є радше додатковими. Неавторитетних джерел в ній не має бути взагалі. --Фіксер (обговорення) 21:39, 22 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
Частину посилань на першоджерела перенесу у "Джерела", деякі можливо приберу. --Appsoft4 (обговорення) 22:13, 22 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
fact замінив на джерела, десь на першоджерела. Перегляну ще раз. --Appsoft4 (обговорення) 22:17, 22 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  1. Термін «цифровий кульман» який застосовану у вас у преамбулі, ви звідки його взяли і чи є джерела на застосування подібного терміну для САПР? Бо гугл наприклад за пошуком цих слів видає зовсім інші речі. --Шабля (обговорення) 06:10, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Термін "цифровий кульман" утворено згідно правил утворення термінів в українській мові, таких як "цифровий паспорт", "цифровий документ", "цифровий підручник" (або ж "електронний паспорт/документ/підручник") поєднанням термінів "цифровий" та "кульман" (креслярська дошка).
    LibreCAD це двомірна система автоматизованого проєктування (і розрахунку) та креслення, скорочено або САПК чи САПРК (2D CADD, computer-aided design and drafting software), тобто цифровий аналог кульмана.
    Див. також: Цифрова трансформація --Appsoft4 (обговорення) 10:47, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    В такому разі це ВП:ОД і йому не місце в статті яка претендує на статус. Ми не можемо придумувати назви і визначення самостійно, все має йти від джерел. --Шабля (обговорення) 20:11, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Я знаю, що таке цифрова трансформація, і запевняю вас, що це не просто перейти з кульмана на САПР. Колега вище правильно зауважив, що фраза "цифровий кульман" в преамбулі виглядає як усталений термін, і якщо це не усталений термін, то його дійсно варто уникати, використовуючи замість нього більш нейтральні та загальноприйняті визначення. --Фіксер (обговорення) 07:59, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    «цифровий кульман»
    вже прибрав з тексту статті.
    --Appsoft4 (обговорення) 14:20, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  2. Кількість приміток (про це вже писав Фіксер, але й я не можу не звернути увагу), я знайшов речення до яких є по 10-11 приміток. Підтвердження тез джерелами це безумовно добре, але це вже аж занадто. --Шабля (обговорення) 06:10, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Вже писав що частину приміток перенесу у Джерела, бо там цікава інформація про LibreCAD --Appsoft4 (обговорення) 10:50, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  3. Словосполучення «на росії» хоч мені особисто теж подобається все ж є політизованим і суперечить нормам української мови. --Шабля (обговорення) 06:10, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Наразі на офіційних державних сайтах і в офіційних медіа використовується термін "на росії".
    Тому треба оновлювати і доповнювати статтю [[На Росії|На росії] (у статті про LibreCAD зроблю посилання саме на цю статтю). --Appsoft4 (обговорення) 11:02, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    На росії це мем, він не відповідає мовним правилам. Ви ж у своїй статті описуєте цілком конкретні процеси до яких залучений LibreCAD в країні Росія. Вживання мему, навіть мегапопулярного замість офіційної назви країни, в енциклопедичній статті є неприпустимим. Тут все ж таки яка не яка, а енциклопедія, а не новинний телеграм канал. --Шабля (обговорення) 20:11, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Виправіть, будь-ласка, вказане вікіпосилання у статті LibreCAD на посилання на відповідну статтю у Вікіпедії. --Appsoft4 (обговорення) 12:24, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  4. Щодо ліцензування зображень використаних в статті. В статті використано 4 скріншота, які всі промарковані як власна робота. Згідно з ВП:ДК, знімки екрану можуть бути використані на умовах добропорядного користування, але це точно не власна робота, оскільки це просто цифрова копія, яка містить зображення інтерфейсу програми. З іншого боку LibreCAD — це вільне ПЗ, чи дозволяє нам це робити скріншоти з нього і вільно їх використовувати чи ні?! Тут я трохи заплутався. Якби це було не вільне ПЗ, то такий спосіб ліцензування зображень точно був би неправильним, а так я непевен. --Шабля (обговорення) 06:10, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Скріншоти мають відмінне від стандартного положення панелей, тому це власна робота.
    Іконки на панелях інструментів у суспільному надбанні згідно CC0 (PD): https://github.com/LibreCAD/LibreCAD/blob/master/librecad/res/icons/readme.md
    Логотип складається з простих геометричних форм і простого тексту, які ліцензовані за CC BY-SA: https://github.com/LibreCAD/LibreCAD/desktop/graphics_icons_and_splash/Readme.txt
    Додам у опис скріншотів ще й автора логотипу та згадку про ліцензію ПЗ (самі скріншоти залишаються за CC BY-SA).
    Про ліцензування скріншотів вільного ПЗ ось цитата (в українському розділі ще не перекладено):
    If your screenshot depicts free and open source software (free as in freedom, typically licensed under the GPL, LGPL, BSD, MIT, Apache, and other such licenses), then generally speaking, you can upload the screenshot to Wikimedia Commons, which has its own rules for screenshots that are also good to follow in Wikipedia.
    У Commons описано як оформити знімок екрану вільного ПЗ: https://commons.wikimedia.org/wiki/Commons:Screenshots#To_create_a_free_screenshot --Appsoft4 (обговорення) 10:18, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    За цю інформацію дякую, тепер буду знати, що скріншоти з вільного софта можна сміливо використовувати. Зауважження щодо ліцензійного статусу зображень знімається. --Шабля (обговорення) 20:11, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Це у LibreCAD іконка і лого вільні, тому і скріншоти є вільними.
    Але не всі скріншоти вільного софта є вільними. У деякого вільного софта іконка, логотип або заставка є під копірайтом. (тому там треба або прибирати іконку/логотип/заставку зі скріншоту, або викладати зменшений скріншот на умовах Добропорядного користування.) --Appsoft4 (обговорення) 10:26, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  5. @Appsoft4: Можна вас попросити вказати серед всіх джерел, що зараз додано до статті, п'ять (не більше! можна менше) вторинних, авторитетних та незалежних від виробника, в яких ПЗ описано найбільш детально? Зараз в статті, складається враження, написано те, що компанія-виробник хотіла б розказати про свій продукт. Я, своєю чергою, хочу побачити, що про цей продукт пишуть інші. --Фіксер (обговорення) 07:52, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    1. Алєксєєв Є. Інформаційні технології в навчальному процесі: порівняльний аналіз використання ВПЗ у вищих закладах освіти білорусі, російської федерації та України (PDF) / Злобін Г., Костюк Д. // Електроніка та інформаційні технології. — 2012. — Вип. 2. — С. 197–205. — ISSN 2224-087X.
    2. Tage Axelsson Mats. Open source CAD (PDF) = Відкриті САПР // Linux Format[en]. — The Ambury, Bath : Quay, 2017. — Vol. 233, iss. 5 (May). — P. 23—28. — ISSN 1470-4234.
    3. ASOR Tutorials for Cultural Heritage Initiative: LibreCAD (PDF) = Посібник ASOR для Ініціативи Культурної Спадщини: LibreCAD. — American Socieaty of Overseas Research, 2022.
    4. Романенко Дарина. Креслення прямокутних проєкцій найпростіших фігур в комп’ютерній програмі LibreCAD (PDF) / Аліна Новгородченко // Надзвичайні ситуації: безпека та захист : матеріали ХІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. — Черкаси : ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля НУЦЗ України, 2023. — С. 179–180.
    5. Новинки программного обеспечения: Agnitum Outpost 9.0, Яндекс.Браузер 13.12, foobar2000 1.3, LibreCAD 2.0. ITC.ua.
    --Appsoft4 (обговорення) 09:25, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Мушу визнати, я трохи збентежений.
    Я просив надати джерела, в яких ПЗ описано найбільш детально. Я подивився на ті, що ви вказали. В першому про LibreCAD навіть не одне речення, а одне слово в реченні. Друге я не можу прочитати, воно, здається, лише для підписників. Третє — доволі детальні матеріали з використання ПЗ, але за форматом (туторіали) вони ближче до підручника, ніж до енциклопедичної статті. В четвертому джерелі про LibreCAD приблизно п'ять речень, які описують (я зараз не жартую) лише як побудувати шестикутну призму, на базі чого зроблено висновок "Таким чином, даний програмний комплекс дає швидко і якісно виконувати графічні зображення в 2D, що значно покращує й модернізує навчальний процес майбутніх фахівців ДСНС України". В п'ятому джерелі - одне-два речення, суха новина про вихід 2.0.
    Зазвичай, статті пишуться по вторинних авторитетних джерелах (ВП:АД). Це особливо стосується статей, які претендують на статуси Доброї або Вибраної. В цьому випадку я бачу, що цілих п'ять джерел, в яких предмет статті нібито має бути розкрито найбільш детально, не використовуються в статті ну приблизно ніяк. По них можна написати близько п'яти речень для енциклопедії, і ще розділ або сторінку для Вікіпідручника.
    Так по чому тоді написана стаття, якщо не по цих джерелах? Переважно по сайту компанії, офіційній документації, офіційних новинах-пресрелізах, гітхабу та блогах авторів ПЗ? --Фіксер (обговорення) 10:06, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    "В першому про LibreCAD навіть не одне речення, а одне слово в реченні.",-- там не одне слово, а вказано сферу застосування LibreCAD: "(...), QCAD/LibreCAD, Blender, cirquit CAD для вивчення систем автоматизованого проектування,..". Окрім того це наукова стаття є описом застосування LibreCAD та подібного ПЗ у сфері освіти.
    "Друге я не можу прочитати, воно, здається, лише для підписників.",-- скористайтеся безкоштовним доступом до публікацій через The Wikipedia Library[en], пошуковий термін "linux format librecad" видає посилання на повні тексти статтей (у PDF) про LibreCAD у журналі "Linux Format" (там їх дві, одна за 2017, яку вже додав у джерела, інша за 2023, яку теж додам; їх використаю і для оформлення критичних відгуків).
    І взагалі, у списку "Джерела" (на відміну від "Приміток") можуть цитуватися публікації до яких може не бути онлайн доступу, або й взагалі відкритого доступу (наприклад книга у бібліотеці, до якої є лише фізичний доступ, або втрачена книга, цитування на яку міститься в каталогах чи збірках).
    "Зазвичай, статті пишуться по вторинних авторитетних джерела",-- у випадку вільного ПЗ, Linux Format[en] є авторитетним джерелом (є/була ще російська версія журналу з перекладеними статями, але їх у статті не цитую). Наукові статті теж є вторинними, якщо вони не написані авторами ПЗ, теж є вторинним.
    Щодо книги (опублікованої науковою інституцією ASOR) у третьому джерелі та наукової статті у четвертому джерелі (опублікованої у збірнику матеріалів наукової конференції опублікованої інститутом ЧІПБ), то вони обидва є авторитетними вторинними джерелом згідно ВП:АД.
    Вторинне джерело описує одне або кілька первинних. Вторинні джерела у вигляді наукових статей і книг, виданих у наукових видавництвах (особливо опублікованих у наукових журналах), ретельно перевіряються і зазвичай містять точну інформацію, що дозволяє використати їх як надійні (авторитетні) джерела.
    "які описують (я зараз не жартую) лише як побудувати шестикутну призму, на базі чого зроблено висновок",-- трохи не така суть статті: які описують можливість використання LibreCAD в освітньому процесі студентами освітніх закладів ДСНС України .
    "В п'ятому джерелі - одне-два речення, суха новина про вихід 2.0.",-- ITC.ua є офіційним українським авторитетним ЗМІ про ІТ. Кількість речень не має значення, головне що новина про випуск LibreCAD була опублікована у авторитетному ЗМІ. --Appsoft4 (обговорення) 11:53, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  6. Я не дуже розумію, як перевірити інформацію, наведену в історії версій. На декілька десятків версій вказано три джерела, але жодне з них не містить явного списку. Очікується, що я сам маю шукати якось пошуком в цих джерелах, коли саме виходила версія, і що до неї входило? Це не зовсім відповідає засадам ВП:Перевірність. До того ж я взяв все ж одну випадкову версію: "2.0.4 2014-06-03 креслення параметричних кривих з допомогою вводу математичних формул, креслення кола за двома точками і радіусом, імпорт файлів PIC, нові гарячі клавіші функцій". Я знайшов, здається, сторінку на sourceforge. Місцями текст в статті та на сайті відповідають один одному: "draw circle by 2 points and radius" або "PIC file import"; але місцями я не можу зрозуміти, звідки взято текст, наприклад "креслення параметричних кривих з допомогою вводу математичних формул" --Фіксер (обговорення) 08:40, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    @Фіксер: "але місцями я не можу зрозуміти, звідки взято текст, наприклад "креслення параметричних кривих з допомогою вводу математичних формул",— ось дослівна цитата з новини про випуск 2.0.4 у блозі: "Plotting/drawing mathematical equations by smallfix" - https://blog.librecad.org/2014/06/librecad-2-0-4-released/
    "Я не дуже розумію, як перевірити інформацію, наведену в історії версій. На декілька десятків версій вказано три джерела, але жодне з них не містить явного списку",— в англомовному розілі Вікіпедії в історії версій зазвичай вказуються лише посилання на головну сторінку сайту (або статтю у вікі про такий сайт), де публікуються новини про офіційні випуски та списки змін. Хоча до змін деяких окремих релізів можуть додаватися і примітки з посиланням на пресрелізи конкретних версій (але не обов'язково). Наприклад: 1) https://en.wikipedia.org/wiki/Archicad#Version_history ; 2) https://en.wikipedia.org/wiki/AutoCAD_version_history ; 3) https://en.wikipedia.org/wiki/FreeCAD#Release_history .
    У випадку з LibreCAD джерелами інформації про зміни є посилання на офіційні блог, та репозиторії на Sourceforge та GitHub.
    Посилання на кожний окремий пресс-реліз (новину про випуск, рядок у файлі Changelog) не додаються у розділ з таблицею історії версій, тому що їх легко знайти на вказаних сайтах.
    @Фіксер, не знаю, чому у Вас виникли труднощі.
    Підбірка новин про випуски у блозі: https://blog.librecad.org/?s=released&submit=Search
    Списки змін на GitHub: 1) https://github.com/LibreCAD/ChangeLogs, 2) https://github.com/LibreCAD/LibreCAD/tree/master/ChangeLogs, 3) https://github.com/LibreCAD/LibreCAD/blob/master/CHANGELOG.md
    Списки змін на Sourceforge (всередині тек відповідних релізів): https://sourceforge.net/projects/librecad/files/Windows/ --Appsoft4 (обговорення) 10:08, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    ВП:Перевірність: "Перевірка фактів є досить трудомісткою справою. Не слід сподіватися, що інші дописувачі, Ваші колеги, займуться пошуком джерел на підтвердження інформації, яку Ви додали у статтю, аби вивірити Ваш текст (особливо у випадку статті сумнівної якості). Пошук доказів (джерел на підтвердження доданої інформації) є обов'язком саме того, хто додає у статтю цю інформацію. Дописувачі повинні бути конкретними, уникати нечітких формулювань та головне — посилатись на підтверджуючі джерела"
    Ubuntu#Випуски - тут джерела наведені для майже кожної версії. --Фіксер (обговорення) 10:27, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    "тут джерела наведені для майже кожної версії",-- а тут лише на 4 з 35: https://en.wikipedia.org/wiki/Archicad#Version_history
    У будь-якому випадку, англомовна вікі є основою, а українська підрозділом. Тому у першу чергу треба дивитися на приклади оформлення на англомовній версії (яка є більш модерованою).
    Про те що у Ubuntu#Випуски майже до кожної версії, то у тексті статті LibreCAD до деяких фактів навів велику кількість приміток. Ви зазначали що велика кількість приміток то занадто.
    Так от з додаванням приміток з посиланням на кожний прес-реліз окремего випуску у таблицях типу "Історія версій" це те саме, що й 10 приміток до одного речення в основному тексті статті.
    Не потрібно додавати примітки на окремі релізи, якщо вони публікуються регулярно на визначених сайтах (блог, репозиторій), де їх легко віднайти. --Appsoft4 (обговорення) 10:39, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Ви праві, що в статті про Archicad приміток менше. Проте є нюанс. Archicad - це звичайна, не статусна стаття. А Ubuntu - статусна, Вибрана. Тому і якість її очікувано вища. Якщо ваша мета — зробити так, щоб вашу статтю визнали статусною, однією з найкращих в проєкті, її треба зробити однією з найкращих в проєкті, і порівнювати з найкращими, а не з найгіршими. --Фіксер (обговорення) 13:15, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    "Проте є нюанс. Archicad - це звичайна, не статусна стаття. А Ubuntu - статусна, Вибрана.",-- немає і не може бути такого визначення.
    Правила оформлення розділів з історіє версій ПЗ не можуть залежати від "статусності". --Appsoft4 (обговорення) 13:46, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Надання статусу "Доброї статті" означає, що цю статтю проаналізовано на відповідність вимогам проєкту "Добрі статті", які ви можете знайти тут: Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Правила обрання. Зокрема, сьомий пункт обов'язкових вимог сформульований наступним чином: "Вміст статті має бути верифіковним, походити з авторитетних джерел, з указанням джерел виносками.". Це означає, що стаття може бути обраною "Доброю" лише тоді, коли відповідає всім вимогам, в тому числі цій. А інша стаття — умовна ArchiCAD - може їм не відповідати просто тому, що вона навіть не претендує на цей статус, тому ніхто ніколи й не переймався, чи є там виноски біля кожного твердження, чи немає (в статті ArchiCAD в розділі "Історія версій" взагалі немає жодної виноски).
    Тому коли ви кажете "в статті Архікад немає виносок!", то це абсолютна правда, але якби стаття Архікад була номінована в Добрі, то цей статус вона б не отримала в тому числі через це. Різниця не в тому, що правила для одних статей одні, а для інших — інші. Різниця в тому, що для більшості статей відповідність цим правилам не перевіряють, а для Добрих та Вибраних — перевіряють. --Фіксер (обговорення) 16:27, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    "У будь-якому випадку, англомовна вікі є основою, а українська підрозділом." - це трохи не так працює. Українська вікіпедія не є підрозділом англійською, так саме, як, наприклад, Україна не є підрозділом США. Українська вікіпедія дійсно може вважатися менш розвинутою (це порівняння може стосуватися і країн), але спільнота в цих мовних проєктах різна, і усталені зразки оформлення також можуть відрізнятися. До того ж як я вже вказав вище, некоректно порівнювати статтю, що претендує на статус, з посередньою статтею з іншого мовного розділу, нехай навіть і більш розвинутого. --Фіксер (обговорення) 13:18, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    "Українська вікіпедія не є підрозділом англійської",-- є, про це безпосередньо вказано у відовідній статті (англійської, бо офіційна мова проєкту Вікіпедії англійська і англомовна Вікпедія є основним розділом, а іншомовні розділи є підрозділами проєкту Вікіпедія):
    Украї́нська Вікіпе́діяукраїнськомовний розділ Вікіпедії,...
    А керується цей підрозділ регіональним відділенням ("філією") організації яка керує проєкт Вікіпедія:
    «Вікімедіа Україна» (скор. ВМУА) — громадська організація, регіональне відділення «Фонду Вікімедіа» в Україні.
    --Appsoft4 (обговорення) 13:44, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Вікіпедія — це не Англійська Вікіпедія. Українська Вікіпедія не є частиною Англійської Вікіпедії (частиною якої, своєю чергою, є статті en:Ubuntu та en:Archicad).
    Вікімедіа Україна не керує Українською Вікіпедією, а лише популяризує її. --Фіксер (обговорення) 14:52, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
@Фіксер, перепрошую, але доречні зауваження було прийнято і внесено (і ще будуть вноситися) зміни у статтю.
Недоречність деяких зауважень я обгрунтував і надав факти та посилання, які спростовують дєякі висловлені помилкові твердежня у заваженнях щодо джерел, або авторитеності джерел, зокрема і витях з ВП:АД. --Appsoft4 (обговорення) 14:07, 24 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Пропонує: Доопрацював статтю про грошову одиницю найбільшої і останньої монархії в Європі. За основу взяв російську версію і доповнив відомими мені фактами про кронові банкноти та впорядкував джерела. Вийшла доволі повна стаття, що на мою думку відповідає статусу Доброї. P.S. Як родзинку додав розділ про місцеві гроші в Україні --Viktor Chernov (обговорення)

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» % за Чи виправлено/враховано зауваження, які перешкоджають наданню статусу? Початок Закінчення Тривалість Статус
Австро-угорська крона 2 0 0 100% 15 серпня 2024 1 тиж. триває
  •  За:
  1. Viktor Chernov (обговорення)
  2. Цікава стаття (список). --Фіксер (обговорення) 14:16, 18 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  • Зауваження:
  1. Кожен абзац має містити посилання на джерела, в тому числі в кінці останнього речення. --Фіксер (обговорення) 21:48, 15 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Мені здається, що це критерії вибраної статті. Принаймні я брав приклад з Угорська крона і там набагато менше виносок чим я використав. Але можу доопрацювати, якщо на це є потреба. --Viktor Chernov (обговорення) 06:20, 16 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Статтю Угорська крона було обрано 10 років тому. На той момент вимоги до Добрих статей були слабшими, зокрема, "Стаття повинна містити список літератури на тему статті і/або список посилань на джерела інформації, включаючи набір посилань на інтернет-ресурси по темі, хоча б у мінімальному обсязі". Зараз цей пункт вимог є жорсткішим та вимагає наявності виносок для всього вмісту: "Вміст статті має бути верифіковним, походити з авторитетних джерел, з указанням джерел виносками."
    А що вам заважає вказати ці джерела? Ви не впевнені, звідки взятий той чи інший текст? --Фіксер (обговорення) 06:39, 16 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Дякую за розгорнуту відповідь. Мені не важко додати відповідні посилання. Сам зажди стараюсь так робити, щоб в майбутньому можна було перевірити/доопрацювати написане. --Viktor Chernov (обговорення) 07:47, 16 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Додав джерела до кожного абзацу --Viktor Chernov (обговорення) 18:18, 16 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  2. А чому не показали в таблиці розмінні монети? Це дуже важлива інформація для статтей про валюти.--Парус (обговорення) 07:20, 16 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Я додав таблиці з розмінними монетами у супутні статті Угорський філлер та Галер. Хоча ви праві і я додам таблиці також до основної статті. --Viktor Chernov (обговорення) 07:45, 16 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Окремі статті про гелери та філери — це зовсім інше, там має описуватися те, в яких країнах випускалися монети з такою назвою, а ходили вони потім в Чехословаччині, Словаччині, Угорщині, тож то зовсім інше.--Парус (обговорення) 08:09, 16 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Так, Ви праві. Додав дрібні номінали до основної статті --Viktor Chernov (обговорення) 18:17, 16 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  3. Я залишив в коментарях декілька уточнюючих запитань та пропозицій. Перегляньте їх, будь ласка, та за необхідності скорегуйте текст. --Фіксер (обговорення) 14:16, 18 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Коментар:
  1. Viktor Chernov Чи можу я внести у Вашу статтю деякі свої корективи? Ви можете поки що не редагувати свою статтю?--Парус (обговорення) 06:18, 19 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
Так, без проблем --Viktor Chernov (обговорення) 06:27, 19 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
Я скажу, коли завершу. Я просто хочу показати як я бачу статтю, якщо Вам не сподобається — потім можете скасувати мої редагування і повернути все назад. Я ще трохи поредагую, тема нумізматики мені близька.--Парус (обговорення) 06:30, 19 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  1. Стаття дуже суттєво перероблюється останніми днями, тому залишаю підсумок на наступний тиждень. -- RajatonRakkaus 14:27, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Пропонує: вітаю зі церемонією закриття ще один ігор, ще трішки і будуть космічні Олімпійські ігри--Shiro NekoОбг. 17:44, 11 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» % за Чи виправлено/враховано зауваження, які перешкоджають наданню статусу? Початок Закінчення Тривалість Статус
Маргарет Ебботт 1 0 0 100% 11 серпня 2024 1 тиж. триває
  •  За:
  1. Суб'єктивно стаття здається дуже стислою, не лише з погляду розміру, а ще й за тим, як побудовані речення. Об'єктивно, напевно, вона має право на існування, бо є доволі повною. Мені було б важко підтримати її на Вибрані (як в енвікі), але на Добру — чом би й ні. --Фіксер (обговорення) 12:00, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  • Зауваження:
  1. Стаття дуже коротка, має бути не дуже складно її декілька разів перечитати, щоб позбутися вад перекладу, як то «зв'язалася з Філіпом, сином Еббота» (син Ебботт, все ж), «назвав міжнародний турнір „у зв'язку з Паризькою виставкою“» (мабуть, не «назвав», а «згадав»), «жінкам заборонялося змагатися в різних видах спорту» (а в одному можна? мабуть варто писати «в деяких» або «в багатьох») --Фіксер (обговорення) 18:48, 12 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  2. Я розумію мінімалізм картки, але все ж зараз в ній бракує важливих деталей, які є в енвікі: не тільки ім'я чоловіка, але й, наприклад, інформація про олімпійську медаль. --Фіксер (обговорення) 18:48, 12 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  3. Дуже помітні короткі (як для української мови) речення. Я спочатку думав, що це через переклад, але деякі складні речення з оригіналу були розділені на ще менші. («Вона приєдналася до Чиказького гольф-клубу у Вітоні. Її тренували гольфісти-аматори Чарльз Б. Макдональд і Г. Д. Вігем.») За можливості їх варто уникати, якось логічно об'єднуючи речення, або доповнюючи деталями. З преамбули оригінальної статті ви чомусь прибрали деталі, наприклад про вивчення мистецтв, або про місце народження (в контексті переїзду в Чикаго невідомо звідки) — це також зробило речення коротшими. --Фіксер (обговорення) 18:48, 12 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  4. В оригінальній статті є два портрети спортсменки. Чомусь тут немає жодного. --Фіксер (обговорення) 18:48, 12 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  5. "Ебботт казала про перемогу так: «…тому що всі французькі..." - в оригіналі (енвікі) написано набагато зрозуміліше, що "її мати сказала, що Маргарет перемогла, "тому що...". "Сказала про перемогу "тому що" - це прямо про гладіолус:) Мені не важко це самому виправити, я просто не розумію, чому просто не перечитати власну статтю:( --Фіксер (обговорення) 18:53, 12 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
Стаття цікава, і насправді висвітлення в джерелах є не таким вже й маленьким. Зокрема, поки я вичитував статтю, деякі джерела переглянув - в них є додаткові цікаві фактів, які, здається, мають енциклопедичну цінність: про призерів змагань, про те, що це єдиний випадок в історії Олімпіад (або серед усіх країн, або в США), коли в одній дисципліні брали участь мати та донька тощо.
Але найголовніше - і в цьому у мене основна претензія до перекладених статей, номінованих на статуси - виявилося, що деякі факти при перекладі було перекручено, так що змінювалося їхнє значення. Зокрема, було незрозуміло, якій з Ебботт - матері чи донці - належала цитата про підбори. Або фраза з джерела про те, що медалі на багатьох дисциплінах не вручали взагалі, в статті перетворилася на "Хоча кілька інших олімпійських турнірів мали срібні та бронзові медалі" (також було опущено ім'я автора медалей).
Я розумію, що припуститися помилок можна і створюючи статтю з нуля, і перекладаючи. В мене немає претензій до автора чи номінатора. Але коли ти працюєш із першоджерелами, ймовірність помилки є суттєво меншою, ніж коли просто перекладаєш текст з енвікі, не зазираючи до джерел. Тому я закликаю, будь ласка, ставтеся до номінацій трошки відповідальніше, допомагаючи обираючим. І це дуже маленька стаття, яку порівняно легко перевірити. А що робити зі статтею в п'ять разів більшою?:( --Фіксер (обговорення) 22:11, 12 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Пропонує: Доповнив на основі вибраної статті з англовікі. Обговорення може зацікавити @Ahonc, Звірі, Dmytro Tvardovskyi, Viktoriia Borshchenko та Uliana Pylypenko:. --Oleksiy Golubov (обговорення) 21:00, 10 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» % за Чи виправлено/враховано зауваження, які перешкоджають наданню статусу? Початок Закінчення Тривалість Статус
Супутники Юпітера 5 0 0 100% 10 серпня 2024 2 тиж. триває
  •  За:
  1. Як автор. --Oleksiy Golubov (обговорення) 21:00, 10 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  2. --Maks of Kharkiv (обговорення) 12:31, 11 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  3. --Фіксер (обговорення) 11:26, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  4. -- RajatonRakkaus 17:16, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  5. --Oleh68 17:09, 16 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  6. Так, хороша, потенційно вибрана стаття--Звірі (обговорення) 18:47, 17 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  • Зауваження:
  1. Поставлю питання, яке часто ставлю для подібних статей. Чи є АД на українські назви супутників? А то там більшість назв фактично придумані мною…--Анатолій (обг.) 21:39, 10 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Дякую за питання! Я до нього давно готувався, хоч остаточно все зібрав тільки зараз. У коментарі до стовпчика з назвами в таблиці я описав обраний критерій, а на СО статті зібрав деталі. Пропоную такий алгоритм: 1) за Астрословником; 2) якщо немає, то за підручником Відьмаченка й Мороженка; 3) якщо немає, то за словником античної міфології; 4) якщо немає, то трансліт; 5) правило про закінчення "а", "о", "е" в залежності від нахилу орбіт мажорує все, навіть Астрословник. За цим алгоритмом я написав всі супутники, як в поточних назвах статей, окрім двох:
    • Пазітеє: підручник - Пазіфее, словник античної міфології - Пасітея, Астрономічний календар ГАО - Пасіфея. За нахилом закінчення має бути "е"/"є". За моїм алгоритмом виходить Пазіфее. Так і пишу в статті. Але пропоную не перейменовувати, поки не встановиться консенсус у джерелах.
    • Калліррое: підручник - Каллірое, словник античної міфології - Калліроя. За нахилом закінчення має бути "е"/"є". За моїм алгоритмом виходить Каллірое. Так і пишу в статті. Оскільки тут розбіжності між джерелами немає, пропоную (якщо ви не проти) швиденько перейменувати сторінку з однією "р", уникнувши довгих процедур на офіційному перейменування. (Основний автор сторінки давно заблокований, так що запитати його думку все одно не зможемо.)
    --Oleksiy Golubov (обговорення) 06:09, 12 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Учора хотів написати щось подібне. Утім, мій варіант має невеликі відмінності:
    • Астрономічний енциклопедичний словник (16 супутників, відкритих до кінця ХХ-го сторіччя)
    • Підручник Відьмаченка й Мороженка (супутники, названі до 2013 року),
    • Інші фахові джерела (на кшалт Астрономічного календаря)
    • За словником античної міфології, зі зміною закінчення ("-а"/"-я", "-о", "-е"/"-є") відповідно до нахилу орбіти (це майже ОД).
    • Латиною, якщо українських джерел нема
    Основна відмінність — зміна закінчення не застосовується до назв, які однозначно подано в авторитетних джерелах (якщо вікіпедисти вважають себе розумнішими за фахівців, то можна ж опублікувати невеличку статтю в якомусь журналі — і вуаля). --Olvin (обговорення) 06:49, 12 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    P.S. Щодо Калліррое. Я змінив назву статті на Каллірое (за Відьмаченко, Мороженко). У статті від початку була саме така назва й обговорювати тут нічого. --Olvin (обговорення) 08:24, 12 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Щодо Пазітеє:
    • "підручник - Пазіфее, словник античної міфології - Пасітея, Астрономічний календар ГАО - Пасіфея"
    Тут треба подивитися уважніше. Пазітеє — це 38-й супутник Юпітера (XXXVIII). Астрономічний же календар подає назву "Пасіфея" для 8-го супутника ("VIII Пасіфея"). --Olvin (обговорення) 08:43, 12 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Пасіфе названо на честь Пасіфаї, а на честь Пасіфеї якраз Пазітеє. Можливо вони не розбиралися в етимології.--Анатолій (обг.) 21:12, 17 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    В Астрономічному календарі етимології взагалі нема. --Olvin (обговорення) 21:22, 17 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    По Каллірое мені видається, що це сформувалося під впливом російською (бо в російській мові в словах може бути тільки одне подвоєння, український же правопис такого не забороняє, в нас можна і два). В англійській вікіпедії в статті про персонажа подано два варіанти: Callirrhoe і Callirhoe.--Анатолій (обг.) 21:20, 17 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Словник античної міфології подає тільки варіант Калліроя. Про російську (чи там англійську), звісно, можна нафантазувати багато чого, а укладачі словника пишуть так:
    У нашому словнику за основу взято Еразмову традицію (як найближчу до оригіналу), традицію класичної латини та українську літературну традицію, зокрема традицію українських перекладів творів давньогрецької та римської літератур.
    Я не бачу сенсу обговорювати варіанти з подвоєнням "р", які в авторитетних українських джерелах просто відсутні. --Olvin (обговорення) 21:44, 17 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    А ВУЕ ми вважаємо авторитетною? Ось таке знайшов. І там ще є таке.--Анатолій (обг.) 23:00, 17 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    У першій статті ВУЕ не зазначено ні автора, ні дату публікації — імовірно, стаття автоматично згенерована й ніхто (з людей) її не перевіряв.
    Друга стаття (автор: Шевчук; опубліковано: 28.05.2021) виглядає пристойно:
    Назви супутників — здебільшого як у Мороженка (скажімо, Евпоріе, Ортозіе — на відміну наших Евпоріє, Ортозіє).
    Подано три назви (Мнеме, Геліке, Тельксіное), яких у Мороженка нема.
    --Olvin (обговорення) 23:53, 17 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Схоже, що вони осилили лише літеру А: [2], [3], [4], [5], [6], крім Аойде. І тут є Архе, якого теж не було в Мороженка.--Анатолій (обг.) 22:07, 18 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  2. Структура преамбули не дуже зрозуміла, певні схожі факти знаходяться в різних абзацах, тому їх трохи важко сприймати. Я б порадив в першому зосередитися на загальній кількості, історії відкриттів, походженні назв, наголосивши, що у XXI столітті їх продовжують відкривати (явно це, здається, не написано), і загальна кількість оцінюється так-то. В другому зосередитися на групах. В третьому на фізичних характеристиках. Тоді наратив буде зрозумілішим; певні факти перейдуть в більш доречні (на мою думку) місця: наприклад, про «очікується, що має близько 100 нерегулярних» та «з 87 відомих нерегулярних, 38 ще не отримали назви» — з 2 в 1 абзац. --Фіксер (обговорення) 10:54, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Хотів був написати аналогічне зауваження, тож згоден. -- RajatonRakkaus 17:05, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  3. Розділ з історією спостережень зазвичай так і називається "Історія спостережень", поточна ж назва недостатньо конкретна. -- RajatonRakkaus 17:16, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено --Oleksiy Golubov (обговорення) 17:30, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  4. Якщо ця інформація існує, то цікаво, як саме Галілей описав супутники, можливо, відомі його варіанти назв? -- RajatonRakkaus 17:16, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    en:Galilean moons — є і рукопис і назви. --Shiro NekoОбг. 01:41, 17 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Дякую, справді. Це має там і бути. -- RajatonRakkaus 22:13, 18 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено --Oleksiy Golubov (обговорення) 05:33, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Дякую всім за зауваження й поради! Перепрошую, що так повільно втілюю. Прошу ще один тиждень на доробку статті. --Oleksiy Golubov (обговорення) 16:59, 22 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    @Oleksiy.golubov, мені здається, що стаття в цілому готова. Щодо Галілея, то я мав на увазі, що це інша тема, яку слід розкрити в іншій статті. Отже, номінації це не стосується. Чи ви маєте інші міркування? -- RajatonRakkaus 11:41, 23 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

Пропонує: Десь 60% перекладено з енвікі, решта дописана самостійно. Alessot (обговорення) 11:07, 10 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» % за Чи виправлено/враховано зауваження, які перешкоджають наданню статусу? Початок Закінчення Тривалість Статус
Гармоніки (електротехніка) 2 0 0 100% 10 серпня 2024 2 тиж. триває
  •  За:
  1. Як автор Alessot (обговорення) 11:07, 10 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  2. Є невеликі проблеми зі стилем, але вони цілком поборні. -- RajatonRakkaus 14:25, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  1. Я не можу підтримати цю статтю. Я не гуманітарій, я маю математичну освіту, я дуже добре розумію, що таке гармоніки в теорії та на практиці, наприклад, в музиці. Але тут стаття не дає мені відповіді на дуже базові питання. В ній майже немає якихось зрозумілих ілюстрацій — ось основний періодичний сигнал, а ось синусоїда з частотою втричі більше — це і є третя гармоніка. Замість цього вона перенасичена необов'язковими (як на мене) формулами, зокрема, як рахувати парні, непарні, непарні кратні 3 та непарні некратні 3 гармоніки. Можливо, звичайно, справа в мені. Але в мене є підозра, що справа не тільки в цьому. Стаття має давати читачеві із середнім рівнем підготовки якесь зрозуміле пояснення чогось складнішого; вона має робити читача розумнішим, спрощувати складне. Я дивлюся на цю статтю і резюмую, що для мене особисто вона цю функцію не виконує. --Фіксер (обговорення) 15:23, 18 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  • Зауваження:
  1. Відсутні українські джерела. А вони необхідні, щоб у статті була коректна україномовна термінологія. Я виправив, що знаю (скажімо, «спотворення» на «викривлення»), але далі без термінологічних джерел ну ніяк. --Olvin (обговорення) 21:30, 10 серпня 2024 (UTC) Прошу вибачити. Недогледів. --Olvin (обговорення) 23:49, 10 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    >Відсутні українські джерела.
    № 5, № 13
    >Я виправив, що знаю (скажімо, «спотворення» на «викривлення»)
    Ви можете навести АД до ваших виправлень? Бо у цьому словничку на сторінці 606 є термін "спотворення" (distortion), а от ніяких викривлень немає. Alessot (обговорення) 22:19, 10 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    № 5 (Форкун, Я. Б.; Глєбова, М. Л.; Сабалаєва, Н. О. (2016). Конспект лекцій з дисципліни «Теоретичні основи електротехніки»), стор. 14, стор. 33 --Olvin (обговорення) 00:11, 11 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Продивився джерела. У підручниках і статтях зустрічається і "викривлення", і "спотворення" 50/50. Але стандарт з якості електроенергії [7] все ж пише "спотворення". Alessot (обговорення) 05:08, 11 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Передивився джерела — справді, є така розбіжність. В одних джерелах (послідовно) вживається "викривлення", в інших (так само послідовно) — "спотворення". У стандарті термін вжито десь у примітках (додатках), а не у визначеннях. Тобто, як джерело цього терміну він нарівні з іншими публікаціями.
    Не знаю, що й робити.
    P.S. У будь-якому разі стандарт варто додати до джерел: у ньому є важлива змістовна інформація. Скажімо, що в електромережах загального призначення розглядають гармоніки до 40-ї (включно), і таке обмеження є загальноприйнятим.
    PP.S. Чинною є новіша версія стандарту: ДСТУ EN 50160:2023 (EN 50160:2022, IDT)
    • Ганна Довгая (11 Березня 2024). Втратив чинність ДСТУ 50160:2014. Радник у сфері публічних закупівель. Процитовано 11 серпня 2024.
    Утім, щодо саме гармонік я не бачу там якихось змін: Постанова від 10 січня 2024 р. № 2 Про затвердження Змін до Кодексу систем розподілу
    --Olvin (обговорення) 11:19, 11 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    >У будь-якому разі стандарт варто додати до джерел: у ньому є важлива змістовна інформація.
    Додав у подальше читання. Хто зможе його отримати - нехай читає.
    >Скажімо, що в електромережах загального призначення розглядають гармоніки до 40-ї (включно), і таке обмеження є загальноприйнятим.
    Діюча редакція стандарту недоступна, доступна редакція - не діє. Посилатись на кожну з них неправильно. Тому замість стандарту додав посилання на Кодекс систем розподілу.
    А в Кодексі систем розподілу таки "спотворень". Alessot (обговорення) 12:04, 11 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    У Кодексі термін не визначається, вжито його один раз. Але якщо вважаєте за потрібне зробити зворотну заміну — я не заперечуватиму. --Olvin (обговорення) 13:21, 11 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Діюча редакція стандарту недоступна, доступна редакція - не діє. Посилатись на кожну з них неправильно.
    ІМХО, посилатися слід на те [опубліковане] джерело, з якого походить твердження в статті. Якщо публікація вважається застарілою, можна додатково зазначити, що є свіжіша версія, подати її бібліографічний опис. --Olvin (обговорення) 13:36, 11 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  2. Доволі важко читати через рубаність речень і велику кількість повторень у перекладеній частині. Наприклад 2 абзац Гармоніки струму та 1 абзац Гармоніки напруги. Варто це все спростити та лаконізувати. -- RajatonRakkaus 08:12, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  3. Гармоніки струму: чи може навантаження споживати струм? Якось дивно сформульовано. Прилади можуть споживати струм та створювати навантаження, споживаючи струм. А от чи правильний такий слововжиток, як зараз, я не впевнений. -- RajatonRakkaus 08:12, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    У документах, які містять визначення поняття "електричне навантаження", воно визначається приблизно так "Електричне навантаження – це величина, що характеризує споживання електроенергії окремими приймачами чи групою приймачів" [8], але існує чимало наукових статей та навчальних матеріалів де слово "навантаження" використовується у значенні "пристрій або ланцюг, що споживає електроенергію". [9], [10].
    Причина в тому, що en:Electrical load визначається як споживач (пристрій, частина електричного ланцюга), а не величина. І вся перекладна література та похідні від неї тягнуть те визначення. І це визначення спирається на IEC 60050 [11].
    А принаймні 1 збірник термінів дає 2 визначення:
    НАВАНТАЖЕННЯ
    1) пристрій, що споживає потужність;
    2) потужність, що споживається пристроєм ДСТУ 2815-94 [12]
    Пошукаю ще у інших стандартах та словниках.
    Питання поки відкрите. Alessot (обговорення) 11:12, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Щонайменше, слід пояснити, в якому значенні вживається слово "навантаження" в статті — пристрій чи величина (приміткою, наприклад). --Olvin (обговорення) 11:20, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Та ніби з другого речення "Гармоніки утворюються під дією нелінійних навантажень, таких як випрямлячі, газорозрядні лампи або електричні машини в режимі насичення." зрозуміло... І по всій статті термін вживається однаково Alessot (обговорення) 11:27, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Оскільки, як ми бачимо, термін може вживатися в різному значенні, то варто [прямо] пояснити, у якому значенні він вживається [саме в цій статті]. Аби уникнути непорозумінь. Зазвичай, це вирішується вікіфікацією, але тут відповідної статті нема. Тож треба пояснення[Прим. 1]. --Olvin (обговорення) 11:40, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Зробив вікіфікацію. Ідея з приміткою мені чомусь дуже не подобається. Може я ще змню свою думку, але поки так. Alessot (обговорення) 13:00, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Заперечення, гнів, торг, депресія, примітка. Alessot (обговорення) 14:29, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    ;), --Olvin (обговорення) 22:08, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Гм, якраз "під дією нелінійних навантажень, таких як випрямлячі" не дуже то й зрозуміло. Тобто, тут по суті написано "нелінійний пристрій", але за змістом здається, ніби йдеться про величину. Чи може пристрій бути нелінійний сам собою? А от те, що навантаження (як величина) є нелінійним, коли цей пристрій працює, звучить логічніше. Мені здається, що варто написати якомога більш однозначні твердження, які будуть зрозумілі нефахівцям. -- RajatonRakkaus 12:54, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Як раз величина не може бути нелінійною, бо величина - це 1 значення. А пристрій може бути нелінійним, напр. Варистор. --Alessot (обговорення) 13:03, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Ну, можливо, я не так висловився. Занадто давно я мав якийсь стосунок до фізики. Я мав на увазі закон, за яким ця величина змінюється, він і може бути лінійним чи ні. Але я перечитав, у цілому все ж зрозуміло, якщо уважніше читати. Просто трохи рубано та тавтологічно. -- RajatonRakkaus 13:45, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Коли мова про закон, за яким змінюється величина, то зазвичай пишуть про залежність [величини] навантаження від напруги (або від частоти, від сили струму тощо). Залежність може бути лінійною чи нелінійною. А не сама величина. --Olvin (обговорення) 15:53, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Дякую. -- RajatonRakkaus 09:42, 15 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Стало "Гармоніки утворюються внаслідок підключення нелінійних навантажень" Alessot (обговорення) 13:09, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Грицак та Яворський пишуть, що наразі гармоніки утворює й генерація, зокрема, відновлювана енергетика. Початково там генерується постійний струм, який для подачі в енергосистему треба перетворювати на змінний, для чого застосовують силову напівпровідникову техніку. А вона містить нелінійні елементи (транзистори, тиристори, індуктивні котушки та конденсатори), які й спричиняють гармонічні викривлення (спотворення).
    Не знаю, наскільки це суттєво.
    --Olvin (обговорення) 21:40, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Скажемо так, це твердження істинне з багатьма зірочками. Інвертори з постійного струму в змінний дійсно додають гармонічних спотворень, але 1) це не тільки відновлювальна енергетика, а і, наприклад, високовольтні лінії постійного струму, 2) не вся відновлювальна енергетика їх використовує, 3) різні інвертори додають гармонік дуууже по різному (є такі, у яких синусоїда краще, ніж в мережі, а є нічний жах енергетика). ТЕЦ на біомасі, більшість ВЕС інвертори не використовують, а це теж відновлювальна енергетика. Якщо дотримуватись НТЗ, то треба писати розділ саме про інвертори з аналізом багатьох джерел і дуже точними формулюваннями, а не про відновлювану енергетику.
    Треба? Бо воно якось трішки збоку від теми статті Alessot (обговорення) 04:49, 14 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Вам видніше. --Olvin (обговорення) 07:44, 14 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    А цей стандарт [13] використовує термін "навантага" і в значенні "величина" (змінами величини навантаги) і в значенні "пристрій" (у нелінійними навантагами споживачів, підключеними до мереж електропостачання всіх рівнів напруги). Що негативно характеризує сам стандарт або перекладачів Alessot (обговорення) 11:24, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Загалом, я згоден з Вашою оцінкою якості перекладу. Тому й писав, що як джерело термінології він так собі. --Olvin (обговорення) 11:33, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  4. Не вистачає приміток. Хоча б наприкінці розділу вони мають бути, якщо багато тексту береться з одного джерела. -- RajatonRakkaus 08:12, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Можна вас попросити помітити шаблоном fact твердження, походження яких незрозуміле? Треба саме сторонній погляд. Alessot (обговорення) 11:14, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Якщо в абзаці є формула, число, якийсь термін або слово "зазвичай", і на весь абзац нема жодної виноски, то вважайте що в кінці абзацу стоїть такий шаблон. Чи потрібно таки поставити (всюди)? --Olvin (обговорення) 11:27, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  5. Парні, непарні, потрійні та непотрійні непарні гармоніки: дивний текст у формулах, і так назви є в назвах розділів. -- RajatonRakkaus 08:12, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Ви маєте на увазі, що "потрійні та непотрійні" гармоніки слід називати "кратні 3 та не кратні 3" (як у стандарті)?
    Чи мова про щось інше? --Olvin (обговорення) 11:13, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Ні, я про текст, у самих формулах. Той, який дуже відрізняється шрифтом і дивно виглядає. -- RajatonRakkaus 12:43, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Ну, там текст у формулах, тому шрифт відрізняється. А що тут такого дивного? --Olvin (обговорення) 13:20, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Винести його з формул
    Зауваження слушне, але зроблю ввечері Alessot (обговорення) 13:22, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Просто цей негарний текст уже зазначений у назвах підрозділів і на початку абзаців. Тобто, сенсу в ньому немає. -- RajatonRakkaus 14:15, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  6. Вплив: "збільшення струму в системі" — не розумію, що це означає. Можливо, йдеться про силу струму, потужність? -- RajatonRakkaus 08:12, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Уточнив Alessot (обговорення) 09:01, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  7. Зменшення впливу: "Використання фазообертального трансформатора" перериває розповідь про мости, крім того, не пояснено значення цього поняття в контексті гармонік. -- RajatonRakkaus 08:12, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Розділ "Схемотехнічні рішення" трішки переписав. Повинно стати зрозуміліше Alessot (обговорення) 09:00, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Так, стало краще. -- RajatonRakkaus 14:25, 13 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  8. Теоретична частина загалом нормально написана. Проситься якийсь зв'язок із практикою. Наприклад, можна додати про регіональні особливості чи про вимірювання гармонік в електромережах: що це один із показників якості електроенергії, про засоби вимірювальної техніки (аналізатори якості), в частині гармонік, звісно.
    • Вимоги до електричних мереж, зокрема, в частині гармонік, кожна країна встановлює самостійно. Існує багато стандартів, що визначають такі вимоги. У деяких країнах вони досить прості, що зумовлено перш за все рівнем розвитку технологій. А в інших досить жорсткі й постійно оновлюються[1].
      • Україна цікава тим, що її мережі тривалий час були синхронізовані з країнами колишнього СРСР, де діяли ГОСТи[2]. Із 2014 року вектор руху повернувся в напрямку Європейського Союзу й постало питання інтеграції з ENTSO-E. Одним із перших кроків стала ратифікація стандарту EN 50160:2010, IDT та прийняття його як державного (ДСТУ EN 50160:2014; у грудні 2023 року його замінили на ДСТУ EN 50160:2023, де уточнено низку визначень, без суттєвих змін)[1].
      • Поміж іншим цей стандарт встановлює обмеження для гармонічних спотворень напруги електропостачання. Зокрема, для мереж низької напруги сумарний коефіцієнт гармонічних спотворень (враховуючи всі гармоніки до 40-ї включно) має не перевищувати 8 %[3].
      • Для аналізаторів якості затверджено стандарт ДСТУ EN 61000-4-30:2022 «Електромагнітна сумісність (EMC)». Частина 4-30. Методи випробування та вимірювання. Методи вимірювання якості електроенергії (EN 61000-4-30:2015, IDT; IEC 61000-4-30:2015, IDT)[1].
  9. Основна проблема з цією статтею не в тому, що вона технічна. Проблема — принципова! — в тому, що вона ближча до підручника, аніж до енциклопедії. Починаючи з означення — «У системах електроживлення гармоніка напруги або струму є синусоїдальною хвилею, частота якої є кратна основній частоті». Це не те що нам цікаво. Енциклопедія має пояснювати, яке відношення це поняття має до реального світу, що це частина, не знаю, показників, які впливають на якість електричного струму. В одному з джерел є чудовий вступ, який пояснює контекст, навіщо взагалі це все, що в 1980-х роках почали опікуватися power quality, потім там десь по тексту є вказання на те, що harmonic distortion це одна з чотирьох-п'яти категорій проблем, і таке інше. Зараз по цій статті, напевно, можна готуватися до якихось вузьких екзаменів, очікуючи, що в тебе питатимуть формули визначення порядку решти гармонік. Для підручника це ок, але для енциклопедичної статті багато з цих деталей варто опустити, замість цього описуючи тему більш відсторонено. --Фіксер (обговорення) 08:17, 14 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    має пояснювати, яке відношення це поняття має до реального світу, що це частина, не знаю, показників, які впливають на якість електричного струму
    Заради справедливості: у преамбулі побіжно згадується, що гармоніки "є частою причиною проблем із якістю електроенергії". Та й сама стаття належить до відповідної категорії.
    Однак у тексті статті про це фактично нічого нема (зв'язок із якістю не розкрито). Тож мушу підтримати зауваження в цілому (див. також попереднє зауваження).
    --Olvin (обговорення) 09:24, 14 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    @Фіксер, для того, щоб зрозуміти зв'язок з реальним світом, достатньо речення "Вони можуть призвести до посиленого нагрівання обладнання та провідників, пропусків у приводах зі змінною швидкістю та пульсацій крутного моменту в двигунах і генераторах." Додав у преамбулу про якість електроенергії. У джерелі, на яке ви посилаєтесь, нема нічого, чого б вже не було в статті, крім історії. Тому я не згоден із вашим зауваженням. Alessot (обговорення) 12:42, 17 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Часто-густо буває, що навіть невеличка історія дає читачам набагато більше інформації [про зв'язок із реаліями], ніж десяток формул... --Olvin (обговорення) 18:20, 17 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Додав узагальнення:
    Наявність гармонік в електромережах знижує якість електроенергії.
    ? --Olvin (обговорення) 21:02, 17 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Трішки переформулював.
    Якість електроенергії - це не один показник, а сукупність, її неможливо підвищити або знизити. Alessot (обговорення) 05:53, 18 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Справді, якість електроенергії — не один показник, а сукупність (множина показників).
    Але (у чому я з Вами не згоден) якість можливо як підвищити, так і знизити:
    Скажімо, якщо в мережі наявна третя гармоніка, то її пригнічення підвищить якість електроенергії (за умови, що інші параметри залишаться незмінними); і навпаки.
    Тобто, якість має градації "вища" — "нижча". Із погляду математичного формалізму: якість — не лінійно впорядкована множина (як натуральні чи раціональні числа), а частково впорядкована множина. --Olvin (обговорення) 18:44, 18 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Переконали. Принагідно, дякую за допомогу, виправили помилки, які б я сам ніколи не побачив. Alessot (обговорення) 19:08, 18 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Я погоджуюсь із Фіксером. Якби такого джерела не було, то мене б це не турбувало. Але за наведеним посиланням на сторінках 167-168 є справді гарний опис цього терміна та ідея його введення. Як на мене, це слід додати достатньо розлого. -- RajatonRakkaus 14:09, 18 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    І все ж, я не бачу у тому джерелі нічого такого, чого б не було у статті. Alessot (обговорення) 15:28, 18 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Я все ж підкреслю, що окрім "історичного" аспекту, є й інша частина зауваження. В деяких місцях стилістично стаття написана як у підручнику. Ось типові елементи, які мені впали в око в перших розділах:
    • гармоніки, кратні трьом, пригнічуються з'єднанням трансформаторів і двигунів у трикутник, як описано нижче.
    • Можна спостерігати, що для кожного періоду напруги існує рівна площа над горизонтальною віссю та під поточною гармонічною хвилею. Це означає, що середня реальна потужність гармонік струму дорівнює нулю.
    • Інтуїтивно зрозумілий спосіб побачити це — замалювати хвилю напруги... Що можна спостерігати, так це те...
    Зазвичай в Вікіпедії ми все ж не пишемо явно про "написано нижче", "написано в розділі 3". І зазвичай ми не звертаємося до читача саме так, "розжовуючи" певні поняття, допомагаючи йому щось інтуїтивно зрозуміти, щоб до читача краще дійшло; ми пишемо більш відсторонений текст (на відміну від підручника). Це не те щоб було десь жорстко заборонено, але це, імхо, не формат Вікіпедії, і якщо цього можна уникнути — цього варто уникати. --Фіксер (обговорення) 14:34, 18 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Поправив Alessot (обговорення) 15:22, 18 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  10. Примітку 2 не перекладено з англійської. Я хотів перекласти сам, але спіткнувся на англ. wye-connected — якийсь вузькоспецифічний, можливо сленговий, термін. --Olvin (обговорення) 19:13, 17 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    Wye-connected - з'єднання зіркою. Переклав. Alessot (обговорення) 19:40, 17 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  11. В мене є сумніви, що в розділі «Класифікація гармонік за їх порядком» формули, за якими вираховуються члени послідовності, є настільки важливими для читача. Результат, який вони дають, {\displaystyle h={\frac {1}{2}}(-1)^{k}(6\,k[-1]^{k}+3[-1]^{k}-1),\quad k\in \mathbb {N} \quad } сприйняти набагато важче, ніж {\displaystyle h=5,7,11,13,17,19,23,25} (не мені, в мене-то є математична освіта), а для розуміння, що таке парні, непарні, непарні кратні 3 та непарні не кратні 3 вистачить, здається, просто переліку перших членів послідовностей. Ми ж не хочемо навчити читача того, як вирахувати енний елемент послідовності, це просто не наша мета. --Фіксер (обговорення) 14:53, 18 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  •  Коментар:
  1. Тут треба кликати активних, талановитих редакторів, хоч якось наближених до (хоча би) фізики, технічних дисциплін. Гуманітарії тут, певне, нічого прокоментувати не зможуть. Horim (обговорення) 19:39, 10 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
  2. @Звірі:, це наче з вашої орбіти. Cherry Blossom (обговорення) 08:22, 11 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
    На жаль, в цьому я не розбираюсь. Але статтю почитаю, спробою допомогти. --Звірі (обговорення) 18:48, 17 серпня 2024 (UTC)[відповісти]

  1. У цій статті термін «навантаження» вживається в значенні «пристрій або ланцюг, що споживає електроенергію». Величина, яка характеризує споживання електроенергії навантаженням — «потужність навантаження».

  1. а б в ГРИЦАК, Р., ЯВОРСЬКИЙ, А. (2023). ОГЛЯД СУЧАСНОГО СТАНУ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ, ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ У СФЕРІ ВИМІРЮВАННЯ ЯКОСТІ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ. MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES. 4: 251—264. doi:10.31891/2219-9365-2023-76-34.
  2. ГОСТ 13109-97 «Електрична енергія. Сумісність технічних засобів електромагнітна. Норми якості електричної енергії в системах електропостачання загального призначення»
  3. Якість електричної енергії. НКРЕКП. 5.04.2024. Процитовано 13 серпня 2024.

Завершені обговорення

[ред. код]

Завершені обговорення розташовані в архіві добрих статей. Останній архів: 23 серпня 2024.